ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
04 лютого 2014 року справа № 813/7331/13-а
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
з участю секретаря судового засідання Процько Ю.В.,
представників позивача Кожана АВ., Федірко С.М.,
представника відповідача Кельбас Р.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ГТзОВ Фірми «Афекс»
до ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області
про скасування податкового повідомлення-рішення.
Позивач звернувся з позовом у якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 18.09.2013 р. № 0001902210/4067.
Позов мотивується тим, зокрема, що наявність у платника податку (ГТзОВ «Афекс») податкових накладних, первинних документів, виданих йому підприємствами-контрагентами й оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, а також сплата останнім вартості товару з податком на додану вартість, підтвердження реальності та товарності господарської операції з відображенням її у регістрах бухгалтерського обліку є достатніми підставами для виникнення права на податковий кредит.
Представники позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просили позовні вимоги задоволити, оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасувати.
Відповідач у запереченні на позовну заяву зазначає, що документи, якими позивач обґрунтовує факт здійснення господарських операцій між ГТзОВ «Афекс» та ТзОВ «Будівельна компанія «АТР Груп», ТзОВ «Гарант Буд Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд» не можуть підтверджувати його право на формування податкового кредиту за наслідками їх відображення в податковому обліку; в процесі здійснення перевірки, результати якої оскаржуються платником податків, встановлено, що ТзОВ «Будівельна компанія «АТР Груп», ТзОВ «Гарант Буд Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд» власних виробничих потужностей та трудових ресурсів немає, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно договорів, укладених з ГТзОВ «Афекс».
Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмовому запереченні, просив у позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За результатами позапланової виїзної перевірки Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Афекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ «БК АТР Груп», ТзОВ «Гарант Буд Сервіс», ТзОВ «Будівельно торгова компанія «Євробуд» складено акт.
На підставі акту перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання ГТзОВ «Афекс» з податку на додану вартість в сумі 51589 грн., з яких 41272 грн. зобов'язання за основним платежем, 10317 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
За висновками акту перевірки ГТзОВ Фірма «Афекс» порушено пп.14.1.36, 14.1.56, 14.1.191, 14.1.231 ст. 14, пп.44.6 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість на загальну суму 41272 грн.
Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п.198.2 зазначеної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається даті тієї з подій, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
За змістом п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Суд вважає, що позивачем дотримано норми вищенаведених норм Податкового кодексу України, покликання на їх порушення є безпідставним з огляду на наступне.
Під час перевірки не підтверджено факт отримання товарів, робіт від ТзОВ «АТР Груп», ТзОВ «Гарант Буд Сервіс», ТзОВ «БТК «Євробуд», встановлено відсутність у даних підприємств необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів при значних обсягах купівлі та реалізації товарів (робіт, послуг).
На дослідження суду у спростування доводів відповідача позивачем подано засвідчені копії:
1. щодо взаємовідносин з ТзОВ «Гарант Буд Сервіс» - договору № 67 оренди обладнання від 24.11.2011 року з додатком № 1, акту прийому-передачі майна в оренду від 28.11.2011 року, акту прийому-передачі майна з оренди від 15.12.2011 року, акту наданих послуг № 15/12-01 від 15.12.2011 року, податкової накладної, платіжного доручення № 242 від 01.02.2012 р.
2. щодо взаємовідносин з ТзОВ «БК АТР Груп» - договору №36 оренди обладнання від 01.04.2011 року з додатком № 1, акту прийому-передачі майна в оренду від 01.04.2011 року, акту прийому-передачі майна з оренди від 20.05.2011 року, акту № 20/05-06 наданих послуг від 20.05.2011 року, податкової накладної, платіжного доручення № 112 від 04.07.2011 року; договору № 2804-3 від 28.04.2011 р., рахунку-фактури від 03.05.2011 року, видаткової накладної № 3/05-03 від 03.05.2011 року, податкової накладної, платіжного доручення № 91 від 08.06.2011 року, прибуткової накладної № ПН-0000015 від 03.05.2011 року, актів списання (а.с. 127-138), ін.
3. щодо взаєморозрахунків з ТзОВ «Будівельно-торгової компанії «Євробуд» - рахунку № 4/10-12 від 04.10.2011 року, видаткової накладної № 4/10-12 від 04.10.2011 року, податкової накладної, платіжного доручення № 201 від 15.11.2011 року, прибуткової накладної №ПН-0000048 від 04.10.2011 року, актів списання (а.с. 116-119).
Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАС України).
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем не доведено твердження про неможливість здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами, не доведено правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення від 18.09.2013 р. № 0001902210/4067.
Натомість позивачем представлено належним чином оформлені первинні документи на підтвердження дотримання норм Податкового кодексу України. Підстав вважати подані документи не дійсними чи підписаними не уповноваженими особами у межах даної справи немає.
Тому позов слід задоволити, скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 18.09.2013 р. № 0001902210/4067.
Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задоволити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 18.09.2013 р. № 0001902210/4067
Стягнути з Державного бюджету України на користь ГТзОВ «Фірми «Афекс» 515,89 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Крутько О.В.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10.02.2014 року.