Справа № 105/266/14-а
"10" лютого 2014 р. м. Джанкой
Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого - судді Холкіної Г.І.,
при секретарі Д*яченко С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу з ОСП №1 РДПС сержанта міліції Притула Сергія Віталійовича про визнання дій незаконними та скасування постанови про адміністративне правопорушення , -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з дійсним позовом до відповідача інспектора ДПС взводу з ОСП №1 РДПС сержанта міліції Притула Сергія Віталійовича про визнання дій незаконними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.12.2013 року інспектором ДПС взводу з ОСП №1 РДПС сержанта міліції Притула С.В. відносно нього винесена постанова серії АА2 № 136100, він був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП. Та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. В постанові зазначено, що він 30.12.2013 року о 14 год. 47 хв. на а/д Херсон- Джанкой-Феодосія-Керч керував автомобілем «Ауді» реєстраційний номер НОМЕР_1 у м. Цюрупінськ позначений знаком 5.45 рухався зі швидкістю 86 км/г тим самим перевищив швидкість на 26 км/г, швидкість вимірювалася приладом «Трукам № 000721», чим порушив вимоги п.12.4 ПДР України. З даною постановою не згоден, просить визнати дії відповідача не правомірними та скасувати вище зазначену постанову.
В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи за відсутністю, зазначивши, що позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача - інспектор ДПС взводу з ОСП №1 РДПС сержанта міліції Притула С.В. в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час, та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив.
Справа розглядалась в порядку ч. 4 ст. 128 КАС України, відповідноякої у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд дослідивши матеріали справи (постанову по справі про адміністративне правопорушення), вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи інспектором ДПС взводу з ОСП №1 РДПС сержанта міліції Притула С.В. відносно позивача винесена постанова серії АА2 № 136100 про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за те, що він 30.12.2013 року о 14 год. 47 хв. на а/д Херсон- Джанкой-Феодосія-Керч керував автомобілем «Ауді» реєстраційний номер НОМЕР_1 у м. Цюрупінськ позначений знаком 5.45 рухався зі швидкістю 86 км/г тим самим перевищив швидкість на 26 км/г, швидкість вимірювалася приладом «Трукам № 000721», чим порушив вимоги п.12.4 ПДР України. (а.с.7).
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади, та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні порушення.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного суду є перевірка правомірності рішення суб'єкту владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Так у справах щодо оскарження рішень, дійчи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процес і прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Позивач звернувся до адміністративного суду з адміністративною позовною заявою щодо оскарження рішення суб'єкту владних повноважень, викладеного в постанові по справі про адміністративне правопорушення, тому зазначена постанова була перевірена судом на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Перевіривши постанову суд вважає, що при складанні постанови суб'єктом владних повноважень інспектором ДПС вчинено низку порушень, а саме в порушення вимог ст.280 КпАП України, не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподія но майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Для встановлення факту правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, необхідно з'ясувати: місце вчинення правопорушення, наявність зони обмеження руху, факт наявності вини правопорушника.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або не обережна) діячи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які матеріали і фактичнідані, на основіяких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідач не надав суду жодного доказу на підставі якого позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини протии безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ніймають бути наведенідокази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Суд вважає, що єдиною підставою для прийняття оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення на відповідача була лише наявність складеного протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 На думку суду, за характером виявленого порушення Правил дорожнього руху інспектор ВДАІ повинен був зафіксувати його показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Такі показання є одними з основних належних та допустимих доказів. Крім того мали бути взяти пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про міліцію" від 20.12.90 N 565-XII міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати всі наявні у нього документи та матеріали, якіможуть бути використані як докази у справі.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється додоведеної невинуватості.
За таких обставин на думку суду факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є недоведеним.
У зв'язку з викладеним вище, суд приходить до висновку, що постанова серії АА2 № 136100 від 30.12.2013 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 255 грн. складена інспектором ДПС взводу з ОСП №1 РДПС сержанта міліції Притула С.В. з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
На підставівищенаведеного, керуючисьст.ст. 9, 247, 251, 280, 287 КУпАП, ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 167 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу з ОСП №1 РДПС сержанта міліції Притула Сергія Віталійовича про визнання дій незаконними та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення АА2 № 136100 від 30.12.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Г. І. Холкіна