36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
12.05.2009 Справа №3/138
м. Полтава
За адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Азалія” ЛТД, с. Решетилівка Полтавської області, вул. Ентузіастів, 3
до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції, 36007, м. Полтава, вул. М. Бірюзова, 47
про визнання нечинним рішення Полтавської МДПІ від 03.06.2008р. №0000302301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16 762, 45 грн.
С у д д я БУНЯКІНА Ганна Іванівна
С е к р е т а р с у д о в о г о з а с і д а н н я ХМУРЧИК Андрій Олегович
Представники:
від позивача -Дігтярь Л.А. (див. журнал судового засідання)
від відповідача -Сухомлин Ю.В. (див. журнал судового засідання)
Постанова прийнята після перерви, оголошеної в судових засіданнях 22 липня, 14 серпня, 25 вересня, 13 листопада, 16 грудня 2008 року та 29 січня, 10 березня, 21, 24 квітня 2009 року в порядку ст. 150 КАС України в реагування на процесуальні клопотання сторін щодо надання додаткових документальних доказів, огляду оригіналів документів, опиту свідків тощо, про що зафіксовано в журналах судових засідань.
12.05.2009 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.
Суть спору: Розглядається адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Азалія” ЛТД, с. Решетилівка Полтавської області про визнання нечинним рішення Полтавської МДПІ від 03.06.2008р. №0000302301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16 762, 45 грн.
Відповідач позов не визнає за мотивами заперечення № 1107/9/10-013 від 22.07.2008 р. та додаткових пояснень від 17.04.2009р. №1316/10/10-016 до заперечень, посилаючись на правомірність спірного рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та показання свідка, суд -
За висновками перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці -АЗС, що розташована за адресою : с. Решетилівка, автошлях Київ-Харків-Довжанський, 306 км та належить позивачу, що набрали форму акту від 26.05.08 р., податкова-відповідач констатувала порушення з боку останнього п. 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ”, а саме : невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО, на 3 352,49 грн.
На підставі цього акту Полтавською МДПІ 03.06.2008 р. прийняте рішення № 0000302301 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Азалія»ЛТД»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 16 762, 45 грн.
Позивач не погодився з даним висновком та звернуся до суду з адміністративним позовом, мотиви обґрунтування якого суд частково оцінює як суттєві з огляду на наступне.
1. Щодо підстав проведення перевірки.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.90 р. (із змінами і доповненнями) встановлено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Посадові особи ДПІ вправі приступити до проведення позапланової виїзної перевірки за наявності підстав її проведення та за умови надання платнику : (1) направлення на перевірку та (2) копії наказу керівника податкового органу про проведення такої. Наслідком невиконання цих вимог ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" є недопущення платником податків посадових осіб органу ДПС до проведення перевірки.
Оскільки : (1) позивач допустив працівників ДПС до проведення перевірки, (2) направлення на проведення перевірки та наказ про проведення такої залучені до матеріалів справи, суд не має підстав вважати акт перевірки таким, що не має доказової сили.
2. За актом перевірки встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО, на 3 352,49 грн.
Відповідно до ст. 2 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. "Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в редакції Закону України № 1776-ІІІ від 01.06.2000 р. місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Тобто, законодавець чітко визначив, що місце проведення розрахунків є таким при дотриманні трьох умов: (1) здійснення розрахунків, (2) зберігання коштів та (3) отримання покупцем оплачених товарів (послуг).
За реєстраційним посвідченням № 1625000370 від 02.04.2007 р., зареєстрованим Решетилівським відділенням Полтавської МДПІ, на АЗС використовувався контрольно-касовий апарат (РРО) моделі Марія-ЛТ-МТМ, який за своїми технічними характеристиками може мати грошову скриньку для покупюрного утримання готівки, за умови такого замовлення ( див. Технічні вимоги до ЕККА, затв. рішенням Державної міжвідомчої екерної комісії з електронних контрольно-касових апаратів, протокол №2 від 06.07.1995р., розд. 5). Останню обставину сторони не заперечували. Однак, сам паспорт на цей РРО не був наданий на вимогу суду.
З акту перевірки, що став підставою для винесення спірного рішення, не вбачається, де саме на АЗС зберігалися отримані за реалізовані товари (послуги) готівкові кошти.
Як пояснив свідок Гризлюк Дмитро Михайлович ( він же оператор-касир торгового залу АЗС) у судовому засіданні 21.04.2009 р.: (1) готівкові кошти, отримані від покупців на протязі зміни, зберігаються у грошовій скриньці РРО, а зі значним їх накопиченням за відміткою «службове вилучення», упереджуючи можливість пограбування, розміщуються у сейфі бухгалтерії, яка знаходиться в іншому кабінеті в приміщенні АЗС, (2) працівники ДПС, що здійснювали перевірку з 15-05 до 16-10 26.05.2008р., підсумовуючи наявність грошових коштів на місці проведення розрахунків, включили до них і суми «службового вилучення»в 3225,17 грн., яка пройшла по Z-звіту в 14-10 26 травня 2008 року з онуленням показників РРО, та знаходилася на зберіганні в сейфі.
Підтвердженням останньому є дані Книги обліку розрахункових операцій (КОРО) №1625000370/2, яка була надана в оригіналі учасникам судового засідання, та залучені до матеріалів справи витяги з неї і зокрема розділу 1 «Фіскальні звітні чеки»з вклеєними звітними чеками РРО за 26 травня 2008року та розділу 3 «Облік розрахункових квитанцій», де за онуленими Z-звітами за 26.05.2008р.: (1) №1580 на 6-22 - значаться 936, 22 грн. (інкасована в цей же день до банку -Філія «Полтавське регіональне управління ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»за квитанцією №1636224), №1581 на 14-10 -3225, 17 грн. та № 1582 на 18-58 -1802, 31 грн.
З зазначеним цифровим рядом позивач і прозвітувався до податкової служби-відповідача за травень 2008 року та діяв саме в межах норм Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 р. та зареєстрованого в Мінюсті України 05.02.2001 р. за № 107/5298 (із змінами і доповненнями) і зокрема його п. 4.5, який передбачає унесення чи видачу готівки з місця проведення розрахунків з реєстрацією через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій та для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Таким чином, судом встановлено, що сума «службового вилучення» в 3225, 17 грн. за Z-звітом №1581, проведеним через РРО в 14 год. 10 хв. 26.05.2008р., тобто до моменту перевірки податківцями та яка знаходилась за межами місця розрахунків (торгового залу), не може бути фігурантом висновку останніх щодо невідповідності готівки в місці проведення розрахунків на цю суму. А отже і висновки відповідача за оспорюваним рішенням щодо застосування 5-кратного розміру штрафу від цієї суми в 16 125, 85 грн. (3225, 17 х 5) є за межами норм чинного законодавства.
В іншій частині Полтавська МДПІ в дотримання припису п. 2 ст. 71 КАС України довела правомірність свого рішення, з чим погодились і представники позивача під час судового розгляду цього спору.
З огляду на викладене, позовні вимоги частково підтверджуються нормами права та поданими доказами, а тому позов підлягає задоволенню в частині застосування до позивача за спірним рішенням 16 125, 85 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 94,158, 160, 162, 163, п.6 розд. УІІ “Прикінцеві та перехідні положення ” КАС України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати нечинним рішення Полтавської МДП від 03.06.2008р. №0000302301 в частині визначених Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Азалія»ЛТД»с. Решетилівка Полтавської області, вул. Ентузіастів, 3, код ЄДРПОУ 22519872, штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16 125, 85 грн.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Копію цієї постанови надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині.
СУДДЯ БУНЯКІНА Г.І.
Повний текст постанови виготовлено 18.05.2009р.
Примітка:
1. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
2. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.