"11" липня 2006 р.
Справа № 8/310/05-зн (06)
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Картере В.І.
суддів: Пироговського В.Т., Жекова В.І.
при секретарі судового засідання -Буравльовій О.М.
за участю представників:
від позивача -Трифонов Д.В.,
від ТОВ СП «Россталь» -не з'явився,
від АТВТ «Первомайський «Агрохім» -Мурза О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Первомайської ОДПІ
на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.04.06р.
по справі № 8/310/05-зн(06)
за позовом скаржника
до: 1. ТОВ СП «Россталь», м. Київ;
2. АТВТ «Первомайський «Агрохім»
про визнання недійсним господарського зобов'язання
13 вересня 2005р. Первомайська ОДПІ звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовом, в якому, з посиланням на п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.4, п.1 ст. 203 ЦК України, ч. 1 ст. 207, ст. 208 ГК України, просила визнати недійсним господарське зобов'язання, яке виникло на підставі усної угоди на реалізацію засобів хімічного захисту укладеної між ТОВ СП «Россталь»та АТВТ «Первомайський «Агрохім», як таке, що суперечить інтересам держави.
На виконання спірного господарського зобов'язання АТВТ «Первомайський «Агрохім»14.09.04р. за накладною №317 отримав від ТОВ СП «Россталь»засоби хімічного захисту «Рубіж»і «Кольчуга»на суму 9 336,10грн. в т.ч. ПДВ на суму 1 556,02грн. Придбаний товар АТВТ «Первомайський «Агрохім»оплатив готівкою за прибутковим касовим ордером № 306 від 14.09.04р. в повному обсязі.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.10.05р. (суддя Гриньова Т.В.) позов задоволено повністю, визнано недійсним господарське зобов'язання, яке виникло на підставі усної угоди на реалізацію засобів хімічного захисту на суму 9 336,10 грн. між ТОВ СП «Россталь»та АТВТ «Первомайський «Агрохім», як таке, що суперечить інтересам держави.
Стягнуто з ТОВ СП «Россталь»на користь АТВТ «Первомайський «Агрохім»- 9 336,10 грн., а з АТВТ «Первомайський «Агрохім»на користь держави -9 336,10 грн.
Судові витрати покладено на ТОВ СП «Россталь».
17.03.06р. АТВТ «Первомайський «Агрохім»звернулося до місцевого господарського суду із заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами.
За результатами розгляду вказаної заяви рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.04.06р. (суддя Коваль Ю.М.) скасовано рішення господарського суду Миколаївської області від 31.10.05р., провадження по справі в частині позовних вимог до ТОВ СП «Россталь»припинено, в решті позову відмовлено.
Рішення вмотивоване тим, що встановити наявність у ТОВ СП «Россталь»при укладанні оспорюваної угоди мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства не можливо, так як на момент звернення позивача до господарського суду Миколаївської області з позовом ТОВ СП «Россталь»було ліквідовано і відповідно до п.3 ч.1 ст.62, п.5 ч.1 ст.80 ГПК України суд повинен був відмовити у прийнятті позовної заяви та припинити провадження по справі.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким залишити без змін рішення господарського суду Миколаївської області від 31.10.05р.
При цьому позивач посилається на те, що при розгляді справи було встановлено факт, що ТОВ СП «Россталь»на момент укладання спірної угоди не було платником податку на додану вартість, а тому, отримавши кошти по даній угоді з урахування ПДВ мало намір ухилитися від сплати даного податку.
Відповідачі відзивів на апеляційну скаргу не надали.
Виходячи з того, що даний спір є спором за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках встановлених законом, апеляційний господарський суд вважає, що вказана справа є справою адміністративної юрисдикції, у зв'язку з чим перегляд оскарженого рішення здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства.
Дослідивши наявні у справі докази, та проаналізувавши на підставі встановлених по справі фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.10.2005р. по справі № 8/310/05 визнано недійсним господарське зобов'язання, яке виникло на підставі усної угоди від 19.04.2004р. на реалізацію засобів хімічного захисту, між ТОВ СП «Россталь»та АТВТ «Первомайський «Агрохім», як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Цим же рішенням судом застосовані наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним, передбачені ст. 208 ГК України, а саме стягнуто з ТОВ СП «Россталь»на користь АТВТ «Первомайський «Агрохім»грошові кошти в сумі 9336 грн. 10 коп., одержані за недійсним господарським зобов'язанням, і таку ж суму стягнуто з АТВТ «Первомайський «Агрохім»у доход держави.
Рішення суду мотивовано тим, що на момент здійснення господарської операції від 14.09.2004р. ТОВ СП «Россталь»не було платником податку на додану вартість і, згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не мав права на нарахування податку і складання податкових накладних, тобто оспорювана угода укладена вказаним контрагентом із метою ухилитися від сплати податку, яка завідомо суперечить інтересам держави.
На момент прийняття вказаного рішення АТВТ «Первомайський «Агрохім»заперечував проти позову, посилаючись на те, що господарську операцію з купІвлі-продажу засобів хімічного захисту зі свого боку вчинив з дотриманням чинного законодавства, а про намір ТОВ СП «Россталь»ухилитися від сплати податку він знати не міг.
Після набрання рішенням законної сили АТВТ «Первомайський «Агрохім»виявило обставини, що мають істотне значення для справи, котрі йому не могли бути відомі раніше, а той факт, що на пред'явлення позову у даній справі було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ СП «Россталь».
Встановивши дану обставину АТВТ «Первомайський «Агрохім»звернувся до господарського суду із заявою про перегляд рішення господарського суду Миколаївської області від 31.10.2005р. за новоявленими обставинами в межах строку передбаченого ст. 247 КАС України.
Згідно листа головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 29.03.2006р. за № 12-1-7/928, Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ СП "Россталь", дата запису 15.03.2005р., № запису 10701110002001263.
Отже на момент звернення позивача до господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання недійсним господарського зобов'язання, яке виникло 14.09.04р. на підставі угоди на реалізацію засобів хімічного захисту між АТВТ «Первомайський «Агрохім»та ТОВ СП «Россталь», останнє вже було ліквідовано.
Згідно з п.3 ст.109 КАС в даному випадку суд повинен був відмовити у відкритті провадження у справі, а у разі якщо про це стало відомо після відкриття провадження у справі то згідно п. 5 ст. 157 КАС України закрити провадження у справі.
Відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Статтею 208 ГК України передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Таким чином, однією з необхідних умов для визнання господарського зобов'язання недійсним відповідно до ст. 207 ГК України, є його укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а для застосування наслідків, передбачених ст. 208 ГК України, крім встановлення обставин що господарське зобов'язання завідомо суперечне інтересам держави і суспільства, необхідно встановити також наявність наміру у сторін.
Виходячи з наведеного місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про неможливість встановлення по справі наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання оспорюваної угоди недійсною, а саме наявності у ТОВ СП «Россталь»при укладанні даної угоди мети, яка завідомо суперечила інтересам держави і суспільства, оскільки провадження стосовно даного суб'єкту спору підлягає припиненню.
Наведене спростовує ствердження позивача про встановлення під час судового розгляду наявності у ТОВ СП «Россталь»при укладанні спірної угоди мети , яка завідомо суперечила інтересам держави і суспільства, оскільки така обставина при припинення провадження у справі не може бути встановлена.
Враховуючи те, що застосування судом першої інстанції при розгляді спору норм ГПК України не призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний господарський суд вважає, що підстави для скасування або зміни оскаржуваного рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 160, 162,195,196,198,200,205,206 КАС України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Миколаївської області від 17.04.06р. по справі №8/310/05-зн(06) залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя -доповідач: В.І. Картере
Судді: В.Т. Пироговський
В.І. Жеков