"27" грудня 2006 р.
Справа № 16-17/378-05-11783
Господарський суд Одеської області
У складі судді -Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань -Шевченко Г.В.
З участю представників сторін:
Від позивача: Оксюта В.В. по дов.;
Від відповідачів:
ТОВ “Віст» - Барбул О.О. по дов. №24 від 16.08.2006р.;
Одеська міська рада -не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Тога» до Одеської міської ради, до підприємства “Віст» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання неналежним виконання ТОВ “Віст» обов'язків за договором оренди земельної ділянки, визнання права на оренду земельної ділянки, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Тога» (далі по тексту ТОВ “Тога») 21.12.2005р. звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Одеської міської ради, до підприємства “Віст» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту ТОВ “Віст») про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,2137 га за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова 37/1 від 27.02.2002р. укладеного між Одеською міською радою та ТОВ “Віст» та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І.. як такий, що суперечить ст. 48 ЦК УРСР, ч. 2 ст. 20, ст. 21 Земельного кодексу України, ст.ст.15, 17 Закону України “Про оренду землі». Свої доводи позивач обґрунтовує невідповідністю оспорюваної ним угоди положенням діючого земельного законодавства, що призвело до порушення прав та інтересів ТОВ “Тога».
Уточненнями до позовної заяви, які надійшли до канцелярії суду 06.02.2006р. позивачем було доповнено правове обгрунтування позову в частини відсутності в договорі всіх істотних умов.
22.11.2006р. до господарського суду надійшли уточнення позовних вимог, відповідно до яких ТОВ “Тога» просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,2137 га за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова 37/1 від 27.02.2002р. укладений між Одеською міською радою та ТОВ “Віст» та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І.. як такий, що суперечить ст..48 ЦК УРСР, ч. 2 ст. 20, ст. 21 Земельного кодексу України, ст.ст.15, 17 Закону України “Про оренду землі», а також визнати недійсною та припинити з 15.10.2004р. дію договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,2137 га за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова 37/1 від 27.02.2002р., укладеного між Одеською міською радою та ТОВ “Віст».
19.12.2006р. позивач знов уточнив свої позовні вимоги виклавши їх в наступній редакції:
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,2137 га за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова 37/1 від 27.02.2002р. укладений між Одеською міською радою та ТОВ “Віст» та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І.. як такий, що суперечить ст. 48 ЦК УРСР, ч. 2 ст. 20, ст. 21 Земельного кодексу України, ст.ст.15, 17 Закону України “Про оренду землі»;
- визнати недійсною та припинити з 15.10.2004р. дію договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,2137 га за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова 37/1 від 27.02.2002р., укладеного між Одеською міською радою та ТОВ “Віст»;
- визнати неналежним виконання ТОВ “Віст» своїх обов'язків за договором оренди земельної ділянки від 27.02.2002р. в частині сплати орендної плати та використання земельної ділянки відповідно до умов договору -для будівництва, експлуатації та обслуговування тимчасової відкритої автостоянки на 50 машино-місць;
- визнати за ТОВ “Тога» право на оренду земельної ділянки на конкурсних умовах відповідно до чинного законодавства України.
Наведена редакція позовних вимог ТОВ “Тога» є остаточною та приймається судом до розгляду по суті заявлених вимог.
ТОВ “Віст» повністю заперечує проти заявлених вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
Одеська міська рада не скористалася наданим законом правом на участь свого представника у даному процесі, у зв'язку з чим справа була розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до ст..75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
15.10.2001р. Одеською міською радою було прийнято рішення за №2749-ХХІІІ “Про затвердження проекту відведення та надання підприємству “Віст» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю земельної ділянки загальною площею 0,2137 га за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова 37/1 для будівництва, експлуатації та обслуговування тимчасової відкритої автостоянки на 50 машино-місць». Даним рішенням територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради було вирішено надати ТОВ “Віст» із земель Одеської міської ради земельну ділянку загальною площею 0,2137 га у тимчасове короткострокове користування на умовах оренди, терміном на 3 роки, за адресою м. Одеса, проспект Маршала Жукова 37/1 для експлуатації та обслуговування тимчасової відкритої автостоянки на 50 машино-місць. Пунктом 3 цього рішення був затверджений договір на право тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди між Одеською міською радою та підприємством “Віст».
В остаточних редакціях заяв про уточнення позовних вимог від 22.11.2006р. та 19.12.2006р. ТОВ “Тога» наполягає на застосуванні ст.ст. 48 та 59 ЦК УРСР з підстав невідповідності договору оренди земельної ділянки від 27.02.2002р. вимогам законодавства, якими врегульовані земельні правовідносини, а саме: позивач наголошує на необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки, яка була передана в оренду відповідачу, оскільки у рішенні Одеської міської ради від 15.10.2001р. за №2749-ХХІІІ “Про затвердження проекту відведення та надання підприємству “Віст» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю земельної ділянки загальною площею 0,2137 га за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова 37/1 для будівництва, експлуатації та обслуговування тимчасової відкритої автостоянки на 50 машино-місць» визначено цільове використання землі за кодом Українського класифікатора цільового використання землі 1.14.2. -як земля автомобільного транспорту. При цьому, посилаючись на лист Одеського міського управління земельних ресурсів за №140 від 12.02.2005р., яким повідомлено, що згідно даних державного земельного кадастру земельна ділянка площею 0.2137 га, розташована за адресою м. Одеса, проспект Маршала Жукова 37/1, належить до категорії земель житлової та громадської забудови, ТОВ “Тога» наголошує на необхідності прийняття Одеською міською радою рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки так як, за думкою позивача, приписами ст. 71 Земельного кодексу України передбачена можливість розміщення автомобільних стоянок тільки на землях автомобільного транспорту. За переконанням представника ТОВ “Тога» відсутність рішення органу місцевого самоврядування з приводу зміни цільового призначення земельної ділянки є підставою для визнання договору оренди недійсним.
У своїх запереченнях відповідач навпаки наголошує на віднесенні земель автомобільного транспорту за кодом 1.14.2 до одного із видів цільового використання категорії земель житлової та громадської забудови, що свідчить про відсутність необхідності зміни цільового призначення спірної земельної ділянки.
Проаналізувавши доводи та заперечення учасників процесу з цього питання, суд звертає увагу сторін на наступному.
Суд погоджується з позицією позивача з приводу можливості вирішувати у судовому порядку питання щодо визнання договору оренди земельної ділянки недійсним за умови відсутності відомостей про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка була надана в оренду. Позиція суду ґрунтується на тому, що і рішення органу місцевого самоврядування і договір оренди є самостійними актами волевиявлення учасників цивільних правовідносин, які можуть в свою чергу бути окремими предметами судових спорів. Однак, незважаючи на наведене, суд звертає увагу позивача, що доводи, які ним висуваються стосовно необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки фактично стосуються положень прийнятого Одеською міською радою рішення від 15.10.2001р. за №2749-ХХІІІ “Про затвердження проекту відведення та надання підприємству “Віст» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю земельної ділянки загальною площею 0,2137 га за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова 37/1 для будівництва, експлуатації та обслуговування тимчасової відкритої автостоянки на 50 машино-місць», в той час як зазначене рішення не є предметом спору по даній справі. Умовами договору оренди земельної ділянки від 27.02.2002р., укладеного між відповідачами по справі взагалі не передбачено цільове використання земельної ділянки, яка була надана в оренду ТОВ “Віст».
При цьому, суд зазначає, що спірна угода була укладена у точній відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.1993р. №197 “Про форму договору на право тимчасового користування землею /в тому числі на умовах оренди/», згідно якої визначення цільового використання земельної ділянки по тексту договорів не було передбачено взагалі. На момент укладення спірної угоди -27.02.2002р. - була чинною саме Постанова Кабінету Міністрів України від 17.03.1993р. №197 “Про форму договору на право тимчасового користування землею /в тому числі на умовах оренди/». Дана Постанова втратила чинність з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. N 220 “Про затвердження Типового договору оренди землі».
Підсумовуючи наведене, суд вважає безпідставним при вирішенні даного спору здійснювати аналіз відповідності спірної земельної ділянки визначеному в рішенні Одеської міської ради від 15.10.2001р. за №2749-ХХІІІ коду Українського класифікатора цільового використання землі.
Більш того, у даному випадку суд оцінює помилковими доводи позивача стосовно необхідності застосування при розгляді даного спору положень ст..71 Земельного кодексу України, так як до земель автомобільного транспорту належать земельні ділянки, надані для зведення та наступної експлуатації споруд, будівель та інших об'єктів, що забезпечують роботу автомобільного транспорту загального користування. В даному випадку, згідно договору оренди від 27.02.2002р., земель ділянка була надана в оренду ТОВ “Віст» для будівництва, експлуатації та обслуговування тимчасової відкритої автостоянки на 50 машино-місць, тобто для організації стоянки автомобілів приватного користування, що, в свою чергу, ніяким чином не підпадає під дію наведеної законодавчої норми.
Згідно положень статті 1 Закону України “Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV, який був чинним на момент укладення спірної угоди, завданням цього Закону є регулювання відносин щодо оренди землі з метою створення умов для раціонального користування земельною ділянкою, забезпечення захисту прав орендарів та орендодавців. Правові засади оренди землі визначені статтею 2 цього Закону, якою встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цим Законом, Цивільним кодексом України, іншими законами України, постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених цим Законом, а також договором оренди землі. Згідно статті 12 цього Закону договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.
Позивач стверджує, що у тексті договору оренди земельної ділянки від 27.02.2002р. мають місце протиріччя в частини визначення строку дії договору, в той час як термін дії договору оренди віднесений законодавцем до істотних умов орендного договору.
З цього приводу суд зазначає наступне. Статтею 14 Закону України “Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV встановлені істотні умови договору оренди землі. Істотними умовами договору оренди землі є:
- об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);
- термін договору оренди;
- орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду);
- цільове призначення, умови використання і збереження якості землі;
- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
- існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки;
- сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;
- відповідальність сторін.
Відповідачами по справі при укладанні спірної угоди були обумовлені всі передбачені чинним на момент укладення договору Законом України “Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV істотні умови. Розбіжності у визначенні строку дії договору оренди виниклі в результаті необхідності обумовлення в договорі строку його дії, який був передбачений рішенням Одеської міської ради від 15.10.2001р. за №2749-ХХІІІ, в той час як сам договір був підписаний по спливу декількох місяців. Однак, за переконанням суду, не є правомірним стверджувати про відсутність даної істотної умови взагалі, оскільки термін дії договору визначений, а деякі розбіжності стосовно строку дії договору стосуються прав та обов'язків безпосередньо учасників даних договірних відносин. Крім того, суд зазначає, що деякі помилки, якщо вони були допущені сторонами при оформленні орендного договору, не тягнуть за собою суперечності умов укладеної угоди вимогам чинного на день її укладення законодавства. Тобто, допущені сторонами за договором формальні порушення не призвели до порушень норм матеріального права і в свою чергу не можуть бути визнані судом достатніми підставами для визнання угоди недійсною.
Твердження позивача про відсутність державної реєстрації спірної угоди також не мають під собою правових підстав, так як по тексту договору зазначено, що він зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 11.03.2002р. за №550/52.
Посилання ТОВ “Тога» про відсутність проекту відведення земельної ділянки не заслуговують на увагу суду, так як згідно ч.5 ст.15 Закону України “Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV надання земельної ділянки в оренду без зміни її цільового призначення, межі якої визначені в натурі, здійснюється без розроблення проекту її відведення, в той час як невід'ємною частиною договору оренди є план (схема) земельної ділянки (ч.2 ст. 13 Закону України “Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV), яка в свою чергу визначена додатком до спірного договору.
Більш того, суду вважає помилковим посилання позивача на необхідність застосування при вирішенні даного спору положень ст.ст. 48, 59 ЦК УРСР, який втратив чинність з 01.01.2004 року, що свідчить про неналежне обґрунтування ТОВ “Тога» заявлених в цій частини позову вимог.
Підсумовуючи вищенаведене, суд оцінює позовні вимоги ТОВ “Тога» в частини визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 27.02.2002р., укладеного між Одеською міською радою та ТОВ “Віст» необґрунтованими та такими, що не містяться на законних підставах, у зв'язку з чим позов в цієї частини вимог не підлягає задоволенню.
Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ “Тога» в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 19.12.2006р. про визнання недійсною та припинення з 15.10.2004р. дії договору оренди земельної ділянки від 27.02.2002р., загальною площею 0,2137 га за адресою м. Одеса, проспект Маршала Жукова 37/1, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ “Віст» виділені позивачем в окрему вимогу, суд вважає правомірним розглядати її окремо без врахування її сутності як наслідку визнання угоди недійсною.
По-перше: суд звертає увагу позивача на некоректність з юридичної точки зору формулювання вимог про визнання недійсною дії з дати, яка відбулася в минулому. Крім того, за своєю юридичною сутністю не є можливим виділяти окремо вимогу про визнання недійсною будь-якої дії, яка виникає в силу створених між сторонами правовідносин, в даному випадку договірних. Фактично вимога про визнання недійсною дії є тотожною з вимогою про визнання недійсним договору.
По-друге: як вбачається з матеріалів справи на спірну земельну ділянку між Одеською міською радою та ТОВ “Віст» 16.05.2005р. був знов укладений договір оренди. Даний договір був укладений на підставі рішення Одеської міської ради №3254 від 11.10.2004р., тобто між відповідачами стосовно земельної ділянки площею 2137 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова 37/1 виникли нові правовідносини, що в свою чергу свідчить про припинення правовідносин за договором оренди земельної ділянки від 27.02.2002р. Наведене також свідчить про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 27.02.2002р. та тягне відсутність спору по даній справі в цій частини вимог.
Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Підсумовуючи наведене, провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Тога» до Одеської міської ради, до підприємства “Віст» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсною та припинення з 15.10.2004р. дію договору оренди земельної ділянки від 27.02.2002р., загальною площею 0,2137 га за адресою м. Одеса, проспект Маршала Жукова 37/1, укладеного між Одеською міською радою та підприємства “Віст» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Проаналізувавши формулювання позовних вимог в частині визнання неналежним виконання ТОВ “Віст» своїх обов'язків за договором оренди земельної ділянки від 27.02.2002р. в частині сплати орендної плати та використання земельної ділянки відповідно до умов договору -для будівництва, експлуатації та обслуговування тимчасової відкритої автостоянки на 50 машино-місць та визнання за ТОВ “Тога» права на оренду земельної ділянки на конкурсних умовах відповідно до чинного законодавства України, суд доходить висновку щодо законності та правомірності прийняття рішення про відмову у задоволенні позову в цій частини вимог керуючись наступним.
Вимоги про визнання неналежним виконання ТОВ “Віст» своїх обов'язків за договором оренди земельної ділянки від 27.02.2002р. в частині сплати орендної плати та використання земельної ділянки відповідно до умов договору -для будівництва, експлуатації та обслуговування тимчасової відкритої автостоянки на 50 машино-місць мають під собою мету визнання певного факту. За переконанням суду, виконання учасниками договірних відносин прийнятих на себе за договором обов'язків стосується лише самих учасників даних правовідносин та є лише підставою для настання певних юридичних наслідків.
Стосовно вимог про визнання за ТОВ “Тога» права на оренду земельної ділянки на конкурсних умовах відповідно до чинного законодавства України суд звертає увагу позивача, що, по-перше: редакцією даних вимог не визначено на яку саме земельну ділянку претендує позивач; по-друге: за переконанням суду, право на оренду земельної ділянки в об'єктивному смислі надано всім суб'єктам господарювання в силу закону, в той час як існує певний порядок реалізації цього права.
Такий спосіб захисту цивільних права та інтересів як визнання права передбачений положеннями ст.. 16 Цивільного кодексу України. Крім того, наведене законодавче положення знайшло своє відображення і в ст..20 Господарського кодексу України, якою врегульовані питання захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів, якою теж визнання наявності або відсутності прав визначено як один із шляхів захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання. Однак, ч. 3 цієї законодавчої норми передбачено, що порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами. На думку суду, самі по собі вимоги щодо визнання наявності або відсутності права або визнання неналежним виконання обов'язків за договором не можуть бути самостійним предметом позову, так як є лише підставою для захисту порушеного права у встановленому законом порядку. Існує певний порядок реалізації прав суб'єктів господарювання, та способи захисту порушених прав. Звернення до суду з відповідними вимогами є одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання. Однак, на думку суду, позивачем невірно обраний порядок захисту своїх прав, що тягне за собою необхідність відмови у задоволенні позову в цій частини позовних вимог.
З огляду на вищевикладене суду не вбачається доцільним надавати правову оцінку доводам та запереченням сторін з приводу заявлених в цій частині позову вимог.
Крім того, враховуючи, що ТОВ “Тога», зокрема, посилається в якості обґрунтування заявлених вимог на порушення його права на спірну земельну ділянку, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено право підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб, громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Позивач, звертаючись з даними вимогами, не довів суду в чому полягає порушення його прав та інтересів при укладенні саме договору оренди земельної ділянки від 27.02.2002р.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд оцінює позовні вимоги ТОВ “Тога» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,2137 га за адресою: м. Одеса, проспект маршала Жукова 37/1 від 27.02.2002р. укладеного між Одеською міською радою та ТОВ “Віст» та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І.. як такий, що суперечить ст. 48 ЦК УРСР, ч. 2 ст. 20, ст. 21 Земельного кодексу України, ст.ст.15, 17 Закону України “Про оренду землі», про визнання неналежним виконання ТОВ “Віст» своїх обов'язків за договором оренди земельної ділянки від 27.02.2002р. в частині сплати орендної плати та використання земельної ділянки відповідно до умов договору -для будівництва, експлуатації та обслуговування тимчасової відкритої автостоянки на 50 машино-місць, про визнання за ТОВ “Тога» права на оренду земельної ділянки на конкурсних умовах відповідно до чинного законодавства України необгрунтованими та такими, що не містяться на законних підставах, у зв'язку з чим позов в цій частини не підлягає задоволенню.
Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Тога» до Одеської міської ради, до підприємства “Віст» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсною та припинення з 15.10.2004р. дії договору оренди земельної ділянки від 27.02.2002р., загальною площею 0,2137 га за адресою м. Одеса, проспект Маршала Жукова 37/1, укладеного між Одеською міською радою та підприємством “Віст» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю підлягає припиненню у зв'язку з відсутність предмету спору на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.ст.44-49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Тога» до Одеської міської ради, до підприємства “Віст» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсною та припинення з 15.10.2004р. дії договору оренди земельної ділянки від 27.02.2002р., загальною площею 0,2137 га за адресою м. Одеса, проспект Маршала Жукова 37/1, укладеного між Одеською міською радою та підприємством “Віст» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
2. В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили у порядку ст. 85 ГПК України.
Рішення підписано 18.01.2007р.
Суддя Желєзна С.П.