Справа: № 729/560/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Булига Н.О. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
05 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області на постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 14 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої суми пенсії, -
Управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області (далі - позивач) звернулося до Бобровицького районного суду Чернігівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача отриману ним пенсію у розмірі 57183,98 грн. за період з 01.02.2010 року по 01.04.2013 року як незаконно отриману.
Бобровицький районний суд Чернігівської області своєю постановою від 14 травня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 14 травня 2013 року та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права та процесуального, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що переплата пенсії не пов'язана зі зловживаннями з боку пенсіонера своїми правами, чи поданням останнім недостовірних відомостей про заробітну плату чи інші доходи, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з 24.02.2010 року перебував на обліку в УПФУ Бобровицького району та йому була призначена дострокова пенсія за віком у відповідності до абзацу 4,5 пункту 3 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як батьку, що здійснював виховання дитини-інваліда до шестирічного віку, що підтверджується протоколом № 700995 від 14.05.2010 року.
До заяви про призначення пенсії ОСОБА_2 надав управлінню Пенсійного Фонду заяву матері дитини-інваліда, ОСОБА_3 про згоду на призначення батькові дитини-інваліда пенсії із скороченням пенсійного віку, якою вона підтвердила вибір на користь батька.
Дружині позивача ОСОБА_3, - матері дитини-інваліда, з 01.08.2003 року управлінням Пенсійного фонду призначено пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров'я.
З аналізу норм розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що дострокове призначення пенсії за віком матері ( а в деяких випадках батькові) дитини-інваліда, є за своєю природою компенсацією батькам за ті незручності, які вони отримали при вихованні дитини-інваліда і даною пільгою може скористатися лише одна особа із подружжя.
Дружина позивача, не скористалася правом на призначення пенсії, відповідно до абзацу 4 пункту 3 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а надала згоду на використання такої пільги батькові дитини-інваліда.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Частиною 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4.
Згідно п. 3 цього Порядку повернення коштів проводиться відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення фактів подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї тощо.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача про зобов'язання стягнути з відповідача безпідставно отримані суми пенсії у розмірі 57183,98 грн. за період з 01.02.2010 року по 01.04.2013 року не підлягають задоволенню, за відсутності належних та допустимих доказів того, що переплата пенсії пов'язана із зловживаннями з боку пенсіонера.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області - залишити без задоволення.
Постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 14 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
.
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Мєзєнцев Є.І.