12.02.2014 Єдиний унікальний № 371/122/14-к
Провадження №1-в/371/3/14
12 лютого 2014року Миронівський районний суд Київської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі- ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівці клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 про відновлення строку на апеляційне оскарження вироку Миронівського районного суду від 18.05.2009 року
по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_5 за ст.ст.191 ч.5, 190 ч.4, 364 ч.2, 366 ч.2, 191 ч.2 КК України;
ОСОБА_6 за ст.ст.191 ч.5, 190 ч.4, 364 ч.2, 366 ч.2 КК України,
встановив:
Вироком Миронівського районного суду Київської області від 18 травня 2009 року ОСОБА_6 засуджено за ст.ст.191 ч.5, 190 ч.4, 364 ч.2, 366 ч 2 КК, 70 України ( в ред.2001року) до покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків строком на два роки з конфіскацією ? частини майна, що належить йому на праві приватної власності;
ОСОБА_5 засуджено за ст.ст.191 ч.5, 190 ч.4, 364 ч.2, 366 ч.2, 191 ч.2, 70 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків строком на два роки з конфіскацією ? частини майна, що належить йому на праві приватної власності. За ст.194 ч.2 КК України (в ред.1960року) ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виправдано.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили засудженим залишено підписку про невиїзд.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 30.12.2009року вирок Миронівського районного суду від 18 травня 2009року змінено.
Перекваліфіковано дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з ч.4 ст.190 КК України на ч.2 ст.190 КК України та призначено покарання за ч.2 ст.190 КК України ОСОБА_6 у виді трьох років позбавлення волі, ОСОБА_5 у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.49 ч.1 та 74 ч.5 КК України звільнено засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від призначеного покарання за ч.2 ст.366, ч.2 ст.190, ч.2 ст.191 КК України у зв”язку із закінченням строків давності.
На підставі ст.42 КК України в ред.1960 року шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено засудженому ОСОБА_6 покарання у виді п”яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків строком на два роки з конфіскацією ? частини майна,що належить йому на праві приватної власності;
На підставі ст.42 КК України в ред.1960 року шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено засудженому ОСОБА_5 покарання у виді п”яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади,пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків строком на два роки з конфіскацією ? частини майна,що належить йому на праві приватної власності;
Вирок Миронівського районного суду від 18.05.2009 року набрав законної сили 31.12.2009 року та 29.01.2010 року направлений на виконання за місцем проживання ОСОБА_5 - до Богуславського РВ ГУ МВС України в Київській області.
У зв”язку з ухиленням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від виконання вироку суду, вони були оголошені в розшук, вирок відносно ОСОБА_5 виконаний лише у жовтні 2013 року.
27.01.2013 року захисник ОСОБА_5 Шкребтій ОСОБА_7 подав касаційну скаргу на вирок суду від 18.05.2009 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 30.12.2009 року з клопотанням про відновлення строку апеляційного оскарження, посилаючись на те, що подати касаційну скаргу у встановлені строки засуджений не мав змоги, оскільки при апеляційному розгляді почув лише, що справа направляється на новий розгляд, а решту змісту ухвали суду не почув, лише в жовтні 2013року він дізнався про повний тест ухвали апеляційного суду.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 клопотання підтримав, посилаючись на обставини, викладені у ньому, прокурор покладається на розсуд суду.
Заслухавши прокурора, захисника, вивчивши подані до клопотання матеріали, суд прийшов до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки доводи захисника про причини пропуску строку касаційного оскарження вироку є необгрунтованими.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, засуджений ОСОБА_5 був присутнім під час апеляційного розгляду його апеляції на вирок Миронівського районного суду від 18.05.2009 року, під час проголошення ухвали учасникам судового розгляду було роз”яснено строки і порядок оскарження ухвали Апеляційного суду.
Натомість, засуджений ОСОБА_5 після проголошення ухвали Апеляційного суду Київської області з місця проживання зник, перебував у розшуку і був затриманий лише у жовтні 2013 року.
Крім того, на адресу Миронівського районного суду 29.05.2012 року надійшла ухвала колегії суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах, якою вирок Миронівського райсуду від 18.05.2009року та ухвала Апеляційного суду від 30.12.2009 року скасовані, а засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за ст.ст.190 ч.5, 190 ч.2 КК України виправдані.
Як було встановлено у подальшому, згідно повідомлення заступника голови Верховного Суду України вказана кримінальна справа Верховним Судом України за касаційною процедурою не переглядалась, тобто вказана ухвала була підроблена.
Керуючись ст.353 КПК України (1960року), суд
Постановив:
Клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 про відновлення строку на апеляційне оскарження вироку Миронівського районного суду від 18.05.2009 року по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_5 за ст.ст.191 ч5, 190 ч.4, 364 ч.2, 366 ч.2, 191 ч.2 КК України;
ОСОБА_6 за ст.ст.191 ч.5, 190 ч.4, 364 ч.2, 366 ч.2 КК України залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена протягом 7 діб в апеляційний суд Київської області через Миронівський районний суд, засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії постанови.
Суддя підпис ОСОБА_1
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_1