Справа №705/3486/13-ц
2/705/48/14
06 лютого 2014 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі:
головуючого - судді Коваля А.Б.
при секретарі Безвенюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення кредитором спадкодавця та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», треті особи: ОСОБА_2, Уманська міська державна нотаріальна контора про визнання правочину таким, що втратив чинність, позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбагк», третя особа: ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки таким, що втратив чинність та про визнання договору поруки припиненим, -
ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом про те, що відповідно до укладеного договору № 01мкуе/2009 від 04.11.2009 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 50195,71 грн. зі сплатою відсотків в розмірі 30% річних з кінцевим терміном повернення кредиту до 02.11.2012 року. 07.05.2012 року Банку стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Згідно з відповіді Уманської міської нотаріальної контори спадкоємцем, після смерті ОСОБА_3, є ОСОБА_1. Згідно із ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, отриманого у спадщину.
20.06.2012 року спадкоємцю ОСОБА_1 направлено лист - претензію, відповідно до якої Банк пред'явив свої вимоги, однак ніяких дій не було виконано. Також позивач вказує, що згідно статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. В порушення зазначених норм закону відповідач зобов'язань за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 70926, 31 грн., яка складається з: 32153,79 грн. - заборгованість за кредитом; 13140,60 грн. - заборгованість по процентам; 25631,92 грн. - пеня.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і Позичальник 06.11.2009 року уклали договір іпотеки № ДII-01мкуе/2009 відповідно до якого Позичальник надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на праві власності. Згідно з ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення на предмет іпотеки.
ПАТ КБ «Приватбанк» просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 01мкуе/2009 від 04.11.2009 року в розмірі 70926,31 грн. звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, за отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та отримання кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з
можливим здійсненням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, виселити Відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у вказаній квартирі зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі Державної міграційної служби України.
Не погоджуючись з поданим Банком позовом, ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву у якій зазначає, що його мати ОСОБА_3, яка була клієнтом Банку та мала не сплачений кредит, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 про що він своєчасно сповістив Банк направивши письмову заяву, отриману Банком 16.08.2011 року. Вважає, що строк пред'явлення вимоги кредитора спадкодавця до нього, як спадкоємця закінчився 16.02.2012 року, а тому дія договору іпотеки припинена з моменту втрати первісним позивачем права пред'являти вимогу до нього, як спадкоємця, про повернення кредиту, тобто з 16.02.2012 року. Просить суд в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відмовити в повному обсязі, визнати договір іпотеки від 06.11.2009 року № ДІІ-мкуе/2009 на квартиру АДРЕСА_1, таким, що втратив чинність з 16.02.2012 року, виключити з Державного реєстру іпотек запис за № 3-2972 від 06.11.2009 року про реєстрацію договору іпотеки від 06.11.2009 року № ДІІ-мкуе/2009 на квартиру АДРЕСА_1, виключити з Державного реєстру заборон на відчуження майна - квартири АДРЕСА_1, запис за № 3-2973.
Третя особа у справі ОСОБА_2 подала до суду позовну заяву з самостійними вимогами в якій зазначає, що 04.11.2009 року її сестрою ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» укладено кредитний договір відповідно до якого сестра отримала кредит.
06.11.2009 року між ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, з однієї сторони та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», з другої сторони, укладено договір іпотеки № ДII-01 мкуе/2009 предметом якого стала квартира АДРЕСА_1, Черкаської області. Укладаючи з Банком договір іпотеки, вона передала свою 1/3 частку квартири в іпотеку в якості забезпечення виконання умов кредитного договору, укладеному між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 Крім цього, в якості забезпечення виконання умов того ж кредитного договору, між нею та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» укладено договір поруки, відповідно до якого вона поручилася перед Банком за виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після смерті ОСОБА_3 її спадкоємцем за законом став ОСОБА_1, який успадкував майно ОСОБА_3 що складається з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, Черкаської області. Позивачка не є спадкоємцем померлої сестри, а тому не може відповідати своїм нерухомим майном перед Банком за невиконання спадкоємцем умов кредитного договору. Вона могла б відповідати за ОСОБА_1 як нового боржника тільки в тому випадку, якби в договорі поруки була умова про її згоду відповідати за нового боржника, у разі смерті попереднього. В договорі іпотеки № ДII-01мкуе/2009 від 06.11.2009 року та в договорі поруки від 06.11.2009 року укладеному між нею та Банком, така умова відсутня.
Просить суд визнати договір іпотеки від 06.11.2009 року № ДІІ-мкуе/2009 укладеному між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1, таким, що втратив чинність, виключити з Державного реєстру іпотек запис за № 3-2972 від 06.11.2009 року про реєстрацію цього договору іпотеки, виключити з Державного реєстру заборон на відчуження майна - квартири АДРЕСА_1, запис за № 3-2973, визнати договір поруки від 06.11.2009 року, укладеного між нею та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» - припиненим.
Представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі. Зустрічний позов ОСОБА_1 і позов ОСОБА_2 не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.
Відповідач по справі ОСОБА_1 позов не визнав та пояснив, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом він є спадкоємцем покійної ОСОБА_3 03.08.2011 року ним до Банку направлено заяву, в якій він повідомив про смерть ОСОБА_3 Вказану заяву позивачем було отримано 16.08.2011 року, що підтверджується листом-відповіддю Банку від 05.09.2011 року. Просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки Банком пропущено шестимісячний строк для звернення до нього з вимогою про повернення кредиту замість спадкодавця. Зустрічний позов підтримав в повному об'ємі та просить суд його задоволити, також підтримав позов ОСОБА_2, який також просить задоволити.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 позов ПАТ КБ «Приватбанку» не визнав, просить відмовити в його задоволенні та пояснив, що 04.11.2009 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено кредитний договір № 01мкуе/2009, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала кредитні кошти. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про її смерть. Після її смерті залишився спадкоємець ОСОБА_1, який певний час продовжував сплачувати кредит від імені своєї матері та неодноразово звертався до банку з проханням надати йому інформацію про стан погашення кредиту і повідомляв про її смерть.
В позовній заяві, а також під час розгляду справи в суді, банк вводить суд в оману заявляючи, що про смерть ОСОБА_3 їм стало відомо 07.05.2012 року, а 20.06.2012 року ним пред'явлено до спадкоємця вимогу про погашення кредитного боргу. В матеріалах справи маються докази того, що про смерть ОСОБА_3 банку достовірно стало відомо ще 16.08.2011 року, що підтверджується письмовими доказами, а саме: 03.08.2011 року ОСОБА_1 до банку направлено лист в якому він повідомляв про смерть матері. Цей лист Банк отримав 16.08.2011 року, що підтверджується листом Банку на ім'я ОСОБА_1 від 05.09.2011 року №30.1.0.0/2-110816/2124. Представник посилається до ч. 2 ст. 1281 ЦК України та вказує що Банк був зобов'язаний протягом шести місяців після 16.08.2011 року пред'явити свої вимоги до спадкоємця, у вказаному випадку, відповідно до ч. 4 ст. 1281 ЦК України, він втратив це право, із чого випливає, що Банк пропустив строк для звернення до суду з таким позовом, а тому позов задоволенню не підлягає, договір іпотеки втратив чинність з моменту втрати банком права на пред'явлення вимоги до спадкоємця про повернення боргу, тобто з 16.02.2012 року. Крім цього, позовні вимоги Банку незаконні також і по тій причині, що вони пред'являються про стягнення на квартиру, а не про погашення заборгованості за кредитним договором. Статтею 12 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що «У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.»
Ще однією обставиною, яка вказує на незаконність, безпідставність та необґрунтованість позовних вимог Банку є те, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, що випливає із змісту ч. 2 ст. 1282 ЦК України. Пунктом 10 договору іпотеки від 06.11.2009 року передбачена вартість спірної квартири 60876 грн. 00 коп. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 отримав у спадщину 1/3 іпотечної квартири, тобто вартість майна, яке він отримав у спадщину, складає 20292 грн. 00 коп. Банк в позовній заяві необґрунтовано ставить ціну позову в сумі 70926 грн. 31 коп. та вимагає стягнути з ОСОБА_1 всю квартиру, що є грубим порушенням вимог ч. 1 ст. 1282 ЦК України. Зустрічний позов свого довірителя підтримав, просить його задовольнити та пояснив, що Банк пропустив строк для пред'явлення вимог до ОСОБА_1 про виконання зобов'язань по кредитному договору, чим позбавив себе права ставити вимоги про стягнення заборгованості по кредитному договору. Тому, не маючи боргу, не має і підстав для дії іпотечного договору. Дія договору іпотеки закінчилася з закінченням строку для пред'явлення вимоги до спадкоємця - 16.02.2012 року.
Третя особа по справі ОСОБА_2 в судовому засіданні позов Банку не визнала та пояснила, що Банк не має законного права вимагати стягнення на її частину квартири, оскільки вона не укладала з Банком ніяких договорів на забезпечення виконання умов кредитного договору спадкоємцем. Свої позовні вимоги підтримала в повному об'ємі та просить суд позов задоволити. Вимоги позову ОСОБА_1 визнала та не заперечує проти його задоволення.
Представник третьої особи Уманської міської державної нотаріальної контори в судовому засіданні при вирішенні питання покладається на думку суду.
Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі та вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення кредитором спадкодавця не підлягає до задоволення, а зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», треті особи: ОСОБА_2, Уманська міська державна нотаріальна контора про визнання правочину таким, що втратив чинність та позов ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк», третя особа: ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки таким, що втратив чинність та про визнання договору поруки припиненим підлягають до задоволення.
Судом достовірно встановлено, що 04.11.2009 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» укладено кредитний договір № 01мкуе/2009, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 53703 грн. 80 коп.
В якості забезпечення виконання умов кредитного договору 06.11.2009 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з однієї сторони, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, з іншої сторони, укладено договір іпотеки № ДІІ-мкуе/2009 на квартиру АДРЕСА_1, Черкаської обл., яка була спільним майном вказаних осіб в розмірі 1/3 частки квартири на кожного власника.
06.11.2009 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» укладено договір поруки без номера.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник за кредитним договором ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про її смерть. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВРР, № 722260 спадкоємцем покійної ОСОБА_3 є її син - ОСОБА_1
Суд вважає, що про смерть ОСОБА_3 банку достовірно стало відомо 16.08.2011 року, що підтверджується письмовими доказами, а саме: листом Банку від 05.09.2011 року № 30.1.0.0/2-110816/2124 у якому банк підтвердив отримання листа ОСОБА_1 де повідомлялося про смерть ОСОБА_3
Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредитору спадкодавця належить протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину.
Банк направив спадкоємцю вимогу про погашення заборгованості по кредитному договору після пропуску шестимісячного строку - 20.06.2012 року, позовну заяву подано 11.06.2013 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 1281 ЦК України, кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Статтею 12 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Банк не ставив перед судом питання про стягнення заборгованості по кредитному договору.
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченою заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна
Частиною 1 ст. 575 ЦК України передбачено, що іпотека є застава нерухомого майна.
Частиною 1 ст. 593 ЦК України передбачено, що право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Статтею 28 ЗУ «Про заставу» передбачено, що застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.
Частиною 4 ст. 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Дія кредитного договору, відповідно до законодавства України, припинена після смерті позичальника, оскільки кредитор не має права нараховувати після такої події ніяких платежів: відсотків, пені, штрафів, тощо.
Таким чином, втративши право на вимогу до спадкоємця про виконання зобов'язань за кредитним договором, банк автоматично втратив право на подачу позову про стягнення на предмет іпотеки.
Законодавством передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, як випливає із змісту ч. 2 ст. 1282 ЦК України.
Пунктом 10 договору іпотеки від 06.11.2009 року, вартість спірної квартири встановлена в розмірі 60876 грн. 00 коп.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 отримав у спадщину 1/3 іпотечної квартири, тобто вартість майна, яке він отримав у спадщину, складає 20292 грн. 00 коп. Банк в позовній заяві необґрунтовано ставить ціну позову в сумі 70926 грн. 31 коп., що є грубим порушенням вимог ч. 1 ст. 1282 ЦК України.
Банк в судовому засіданні не довів обґрунтованість позовних вимог, в тому числі в частині суми боргу, вказаної в позовній заяві, не зазначив, яким нормативним актом він керувався ставлячи питання про стягнення на предмет іпотеки до спадкоємця на суму більшу ніж він отримав у спадок, при цьому представник Банку визнав, що спадкова частка ОСОБА_1 в квартирі складає 1/3 її розміру.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця. Таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням.
Відповідно до ч. 3 ст. 559 ЦК України - порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. В судовому засіданні встановлено, що після смерті Позичальника, ОСОБА_2 договору поруки для забезпечення виконання умов кредитного договору спадкоємцем, не укладала. Не було нею укладено і договору іпотеки на її частину на умовах забезпечення виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 Банком дані обставини не спростовані.
Відповідно до ст. 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.
Верховний суд України в узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин від 07.10.2010 року встановив, що у разі смерті боржника за основним зобов'язанням, яке забезпечене договором поруки, за наявності правонаступника, який прийняв спадщину, необхідна згода поручителя відповідати за нового боржника, якщо договір поруки не містить як умову згоду поручителя відповідати за виконання зобов'язання перед будь-яким новим боржником у випадку переводу боргу за основним зобов'язанням.
Відповідно, за відсутності в договорі поруки згоди поручителя відповідати за правонаступника боржника у випадку невиконання чи неналежного виконання ним основного зобов'язання чи будь-якої іншої особи, покладення на нього такого обов'язку є неправомірним.
Частиною 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 607 ЦК України - зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Статтею 608 ЦК України передбачено, що - зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ який в Постанові від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зазначив, що з урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника, а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено у договорі поруки.
Відповідно до статті 523 ЦК порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником, а згідно зі статтею 607 ЦК зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.
Таким чином, на поручителів може бути покладено відповідальність за порушення боржником обов'язку щодо виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за будь-якого нового боржника, зафіксоване в тому числі у договорі поруки.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 523, 559, 574, 575, 593, 598, 608, 1282 ЦК України, суд -
В задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення кредитором спадкодавця - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», треті особи: ОСОБА_2, Уманська міська державна нотаріальна контора про визнання правочину таким, що втратив чинність, позов ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбагк», третя особа: ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки таким, що втратив чинність та про визнання договору поруки припиненим - задоволити.
Визнати договір іпотеки від 06.11.2009 року № ДІІ-01мкуе/2009 укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, таким, що втратив чинність.
Виключити з Державного реєстру іпотек запис за № 3-2972 від 06.11.2009 року про реєстрацію договору іпотеки від 06.11.2009 року № ДІІ-01мкуе/2009 укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1.
Виключити з Державного реєстру заборон на відчуження майна - квартири АДРЕСА_1, запис за № 3-2973.
Визнати договір поруки від 06.11.2009 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» - припиненим.
Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 114 гривень 70 копійок.
Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: А. Б. Коваль