28 січня 2014 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали кримінального провадження № 201/512/14к (пр. № 1-кп/201/102/2014) відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, раніше не судимої, освіта професійно-технічна, не одруженої, не працюючої, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
Обвинувачена ОСОБА_4 , маючи умисел на пособництво у виготовленні підробленого документу з метою його подальшого використання у заволодінні шляхом обману чужим майном, 19 липня 2012 року близько 11.00 години, перебуваючи на пл. Жовтнева в м. Дніпропетровську, надала невстановленій досудовим слідством особі свої паспортні дані та номер ідентифікаційного номеру, використовуючи які, зазначена особа у невстановлені органом досудового слідства час та місці, виготовила завідомо підроблений документ, а саме: довідку про доходи, видану за підписом директора та головного бухгалтера ТОВ «Єлізароф» та скріплену печаткою вказаного товариства за вих. № 8 від 13.07.2012 року, відповідно до якої обвинувачена ОСОБА_4 працює у ТОВ «Єлізароф» та за період з січня 2012 року по червень 2012 року отримала заробітну плату у розмірі - 33038,70 грн., при цьому, форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України №192 від 27.08.2004 року.
Після чого, обвинувачена ОСОБА_4 , отримавши вищевказаний завідомо підроблений для неї документ, реалізуючи свій умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, того ж дня, 19 липня 2012 року близько 13.00 години, прибула до приміщення ПАТ «ВТБ Банк», розташованого по вул. Шевченко, 34 в м. Дніпропетровську, де з метою отримання споживчого кредиту, серед інших документів, надала завідомо для неї підроблений документ - довідку про доходи за вих. № 8 від 13.07.2012 року, відповідно до якої обвинувачена ОСОБА_4 працює у ТОВ «Єлізароф» та за період з січня 2012 року по червень 2012 року отримала заробітну плату у розмірі - 33038,70 грн., на підставі якої, з головного офісу банку від комісії по видачі кредитних коштів надійшла згода про видачу суми споживчого кредиту ОСОБА_4 , яка уклавши з банком кредитний договір на отримання у споживчий кредит грошових кошти на загальну суму 33000,00 грн., заволоділа останніми, чим спричинила ПАТ «ВТБ Банк» майнову шкоду на вищезазначену суму.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у скоєних кримінальних правопорушеннях визнала у повному обсязі та підтвердила фактичні обставини щодо вчинених нею діянь та викладених у обвинувальному акті.
Ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнані судом недоцільними. У зв'язку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченої у мотивувальній частині вироку.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченої:
- у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України;
- у пособництві в підробленні офіційного документу, який видається підприємством, і надає права, з метою використання іншою особою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України;
- у використанні завідомо підробленого документу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєних кримінальних правопорушень та особи обвинуваченої, яка позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, вину визнала у повному обсязі, щиро розкаялася у скоєному, що суд відносить до пом'якшуючих її покарання обставин. При цьому, обтяжуючих покарання останньої обставин, судом при розгляді кримінального провадження виявлено не було.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченій слід призначити покарання у виді обмеження волі, однак, зі звільненням останньої від відбування покарання з випробувальним терміном два роки, в порядку передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Призначаючи саме таке покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, наслідків останніх, конкретних обставин їх вчинення, особи обвинуваченої, а також обставин, що пом'якшують покарання останньої, які на думку суду свідчать про недоцільність призначення обвинуваченій покарання, пов'язаного з реальним його відбуттям.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити їй покарання:
- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді двох років обмеження волі;
- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді одного року обмеження волі;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді одного року та шести місяців обмеження волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначивши покарання у виді двох років обмеження волі.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного їй покарання, якщо вона протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на неї обов'язки у виді: не виїзду за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомлення органу кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та навчання, та періодичного з'явлення для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1