Справа № 161/22192/13-а
Провадження № 2-а/161/18/14
05 лютого 2014 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі :
головуючого судді - Черняка В.В.,
при секретарі - Фурман Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ УМВС України у м.Луцьку капітана міліції Фльорко Віталія Володимировича, управління ДАІ УМВС України у Волинській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідачів про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що постановою серії ПС1 №012297 від 15 грудня 2013 року його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. З винесенням даної постанови та накладенням штрафу не погоджується, вважаючи її незаконною. Вказує, що 15 грудня 2013 року, керуючи автомобілем Опель Аскона, державний номерний знак НОМЕР_1, на вул. Глушець в м. Луцьку здійснив стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 Зупинка заборонена. Вважає, що постанова є незаконною, оскільки він здійснив аварійну зупинку через несправність автомобіля, ввімкнув аварійну сигналізацію, для уникнення аварійної ситуації та уникнення перешкод іншим учасникам дорожнього руху відбуксирував автомобіль вручну на узбіччя проїзної частини. Через 10 хвилин ліквідував несправність та намагався продовжити рух, однак був зупинений інспектором ВДАІ Фльорко В.В., який склав вищевказану постанову. Просить скасувати дану постанову про накладення на нього адміністративного стягнення, оскільки, вважає, що інспектор ВДАІ перевищив свої службові повноваження, не встановив об'єктивних причин аварійної зупинки автомобіля.
Позивач подав в суд заяву, в якій просить справу розглядати за наявними матеріалами, позовні вимоги підтримує.
Відповідач інспектор ВДАІ УМВС України у м. Луцьку капітан міліції Фльорко В.В. в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи
Представник управління ДАІ УМВС України у Волинській області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 15 грудня 2013 року відносно позивача було винесено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 180934. З вищезазначеного протоколу вбачається, що 15 грудня 2013 року о 14 год. 40 хв. в м. Луцьку по вул. Глушець, позивач керував автомобілем марки Опель Аскона, державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив зупинку автомобіля в зоні дії дорожнього знаку 3.34 ПДР «Зупинку заборонено», чим допустив порушення пункту 33 ПДР України. (а.с.6).
Постановою серії ПС1 № 012297 від 15 грудня 2013 року, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. (а.с.7).
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При винесенні постанови були порушені права позивача по справі, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право зокрема: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Наданих законом прав позивач був позбавлений, що є порушенням процесуальних норм при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленими статтями 283, 284 КУпАП. В ній зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Дані обставини не були спростовані відповідачем, суду не було представлено доказів в підтвердження обставин, викладених в постанові по справі про адміністративне правопорушення.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що по адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що постанову від 15 грудня 2013 року серії ПС1 № 012297 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП слід скасувати.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 159, 163, 167 КАС України, на підставі ст.ст. 256, ч.2 ст. 293 КУпАП, суд,
Позов задовольнити.
Постанову від 15 грудня 2013 року серії ПС1 №012297 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП скасувати.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду В.В. Черняк