Апеляційний суд Рівненської області
11 лютого 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
При секретарі - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Рівненської області кримінальне провадження № 12013190050000690 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 263 КК України, за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
захисника - адвоката ОСОБА_8
7 липня 2013 року близько 6 год. ранку ОСОБА_7 , перебуваючи у будинку подружжя ОСОБА_9 , що в с. Сопачів Володимирецького району Рівненської області, скориставшись відпочинком останніх, таємно викрав мобільний телефон марки „ Соні Еріксон С5001” вартістю 798,42 грн, належний ОСОБА_10 та намагався таємно викрасти мобільні телефони марок ” Нокіа1800” вартістю 126,90 грн. і „ Самсунг С5610”, який не становить для власника ніякої матеріальної цінності, однак не довів свій умисел до кінця, будучи затриманим ОСОБА_10 .
В цей же день біля 11 год. ОСОБА_7 через незамкнені двері проник до житлового будинку, розташованого на АДРЕСА_1 , належний ОСОБА_11 , де таємно викрав її мобільний телефон” Нокіа1280”, заподіявши шкоду на суму 180,86 грн.
На початку серпня 2013 року ОСОБА_7 , перебуваючи неподалік річки Стир, що в с. Сопачів, знайшов металевий кастет, що являється ударно-дробильною холодною зброєю, який носив при собі без передбаченого законом дозволу.
13 серпня 2013 року близько 3 год. ночі ОСОБА_7 , шляхом проникнення в житловий будинок АДРЕСА_2 вищезазначеного населеного пункту, намагався таємно викрасти телескопічні і фідерні вудилища та котушки імпортного виробництва для вилову риби, належні ОСОБА_12 , загальною вартістю 340,97 грн, однак не довів свої злочинні дії до кінця, будучи затриманим власником майна.
Вироком Володимирецького районного суду від 27 листопада 2013 року ОСОБА_7 засуджений за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 185 КК України - на один рік і п”ять місяців позбавлення волі; за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - на три роки і п”ять місяців позбавлення волі; за ч. 2 ст. 263 КК України - на два роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України - на три роки і п”ять місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_7 призначено - три роки і п”ять місяців позбавлення волі.
Судом вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
У поданій на вирок апеляційній скарзі прокурор, який брав участь в суді першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин скоєних ОСОБА_7 кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації його дій, доводить, що при призначенні ОСОБА_7 остаточного покарання суд неправильно застосував кримінальний закон, поглинувши однакові за видом і розміром покарання за ч. 3 ст. 185 та ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, що є неприпустимим. Просить вирок в частині призначення покарання скасувати, і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України покарання у виді двох років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 185 КК України - один рік і шість місяців позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України - три роки і шість місяців позбавлення волі; за ч. 2 ст. 263 КК України - три роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - чотири роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначити - чотири роки позбавлення волі, в решті вирок залишивши без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання апеляційної скарги, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника щодо залишення вироку без зміни, як законного і обґрунтованого, останнє слово ОСОБА_7 , перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
Винність ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів встановлена і підтверджена сукупністю зібраних у справі доказів, яким дана правильна юридична оцінка, що не оспорюється і в поданій апеляційній скарзі та не заперечується ніким з учасників судового розгляду.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Зазначені вимоги кримінального та кримінального процесуального законодавства судом першої інстанції належно не дотримані, про що правомірно йдеться у поданій апеляційній скарзі.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, ОСОБА_7 засуджено за ст. 15, ч. 3 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України з призначенням, як за ст. 15, ч. 3 ст. 185, так і за ч. 3 ст. 185 КК України однакового за видом і розміром покарання - три роки і п”ять місяців позбавлення волі, яке вироком на підставі ч. 1 ст. 70 КК України поглинуте.
Між тим, згідно роз”яснень, що містяться в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „ Про практику призначення судами кримінального покарання”, суд вправі визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначенні за окремі злочини, що входять у сукупність, однак, однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей.
За вказаних обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора, і з врахуванням вимог п. 4 ст. 409 КПК України, згідно яких неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, до яких, згідно положень ст. 413 КПК України, віднесено і застосування закону, який не підлягає застосуванню, є підставою для скасування судового рішення, вважає, що вирок стосовно ОСОБА_7 підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку та призначенням покарання, яке підлягає поглиненню.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 413, 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Володимирецького районного суду від 27 листопада 2013 року щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання скасувати.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 263 КК України до покарання, призначеного судом першої інстанції.
За ч. 3 ст. 185 КК України - на три роки і шість місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_7 призначити - три роки і шість місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 залишити попередній- тримання під вартою.
В решті вирок залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через Апеляційний суд Рівненської області засудженим протягом трьох місяців з моменту отримання копії вироку, іншими учасниками судового розгляду - в той же строк з моменту його проголошення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3