Справа № 520/16442/13-ц
Провадження № 2/520/1907/14
04.02.2014 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Літвінової І.А.
за участю секретаря судового засідання Харитонової І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою та просить суд ухвалити рішення, яким розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2.
Позивач аргументує заявлені вимоги тим, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, спільне господарство подружжя на цей час не веде та сумісно не проживає. Позивач не бачить подальшого сенсу підтримувати сімейні стосунки.
Сторони в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви, якими позов просили задовольнити, розглянувши справу без їх участі. Позивач заявлені вимоги підтримав. Відповідач з позовом погодився.
Судом не встановлено перешкод у прийнятті вказаної заяви. Право відповідача у повному чи частковому визнанні позову закріплено статтею 31 Цивільного процесуального кодексу України.
Справу вирішено судом з урахуванням заяв сторін, наявних в матеріалах справи та досліджених у судовому засіданні доказів, на підставі яких встановлені наступні обставини:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 30 грудня 1999 року, про що Відділом реєстрації актів громадянського стану Одеського міськради зроблено запис за № 1447.
Під час перебування у шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя ОСОБА_1 народився син - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Київської райадміністрації виконкому Одеської міськради (актовий запис про народження № 1215).
Сторони взаємно згодні на розірвання шлюбу. Спору з приводу визначення місця проживання дитини та поділу майна на час розгляду справи судом не встановлено.
При таких обставинах суд вважає недоцільним вживати заходи щодо примирення подружжя, так як збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на морально-правовій основі шлюбу.
В силу статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу за допомогою будь-яких видів насильства.
Відповідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 21, 24, ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, 111, ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України, ст. ст. 8, 11, 15, 130, 209, 212-215, 223-228, 294 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 30 грудня 1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Одеського міськради за записом № 1447.
Шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 вважати розірваним в день набрання зазначеним рішенням законної сили.
Відповідно ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Літвінова І. А.