пр. № 2-н/759/254/14
ун. № 759/2044/14-ц
про відмову у прийнятті заяви
10 лютого 2014 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Заєць Т.О., розглянув справу за заявою Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» про видачу судового наказу про примусове стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1,
04.02.2014 року КП «ДУОЖФ в Святошинському районі м. Києва» звернулося з заявою про видачу судового наказу про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, з урахуванням штрафних санкцій, в розмірі 2 550,59 грн. В обґрунтування вимог заяви заявник посилається на те, що боржник є власником квартири АДРЕСА_1. В даному приміщенні, крім власника, зареєстровані, проживають та користуються житлово-комунальними послугами: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Між сторонами виникли фактичні договірні відносини на підставі особового рахунку. Протягом тривалого часу боржник не оплачує житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим за період з січня 2011 року по жовтень 2013 року утворилась заборгованість в сумі 2 942,94 грн., нараховано 3 % річних в сумі 139,14 грн. Справу передано судді 08.02.2014 року.
Розглянувши матеріали заяви, у прийнятті заяви про видачу судового наказу необхідно відмовити на підставі наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 98 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Пунктом 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 р. № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» постановлено, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (п. 3 ч. 1 ст 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Як вбачається з рахунку-попередження, заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги на кінець січня 2011 року становить 531,49 грн., заборгованість за період з грудня 2011 року по жовтень 2013 року складає 2 942,94 грн. Заявник просить стягнути суму заборгованості, з урахуванням штрафних санкцій, в розмірі 2 550,59 грн.
З наведеного вбачається, що заявлені вимоги не відповідають розрахунку заборгованості, в матеріалах заяви не зазначено обґрунтованості стягнення суми заборгованості в розмірі, значно меншому, ніж зазначено в розрахунку заборгованості, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. Не зазначено причини нез'явлення вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4, які зареєстровані за адресою боржника та користуються житлово-комунальними послугами. Також в матеріалах заяви відсутній договір про надання житлово-комунальних послуг, укладений між заявником та боржником, на підставі якого повинні проводитися нарахування та оплати послуг, тобто відсутній документ, який підтверджує право вимоги заявника.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність права вимоги заявника щодо стягнення заборгованості, а тому заявлені вимоги можуть бути предметом розгляду в порядку позовного провадження, у зв'язку з чим у прийнятті заяви про видачу судового наказу необхідно відмовити.
Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо: із заяви і поданих документів вбачається спір про право (п. 2 с. 3 ст. 100 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 96, 100, 101 ЦПК України,
Відмовити у прийнятті Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» про видачу судового наказу про примусове стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СУДДЯ Т.О. ЗАЄЦЬ