Справа № 163/3465/13-п Провадження №33/773/28/14 Суддя в 1 інстанції: Войтюк Л.М.
Категорія: cт.ст. 471, 472 МК УкраїниДоповідач: Хомицький А. М.
11 лютого 2014 року місто Луцьк
Суддя Апеляційного суду Волинської області Хомицький А.М.,
з участю представника митного органу Пікалюка М.С.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, що має закордонний паспорт серії НОМЕР_2 від 17.04.2013 року та РНОКПП НОМЕР_1,
на постанову судді Любомльського районного суду від 26 грудня 2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. ст. 471, 472 МК України,
Зазначеною постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 471,472 МК України та на нього накладено стягнення з застосуванням ст. 36 КУпАП у виді 2408,49 (дві тисячі чотириста вісім) гривень 49 копійок штрафу з конфіскацією товару - автомобільних шин «Opona» 225/70 R 15 C WIN 231 кількістю 3 (три) штуки, загальною вартістю 2408,49 (дві тисячі чотириста вісім) гривень 49 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Ягодинської митниці Міндоходів витрати по справі за зберігання товару в розмірі 81 (вісімдесят одну) грн. 90 коп., а також 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. в користь держави судовий збір.
ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він близько 17 год. 19.11.2013 року, слідуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост «Устилуг» Ягодинської митниці Міндоходів в якості пасажира автомобіля “Опель-Мовано” р.н. НОМЕР_3, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», переміщуючи понад неоподатковану норму товар - автомобільні шини «Opona» 225/70 R 15 C WIN 231 кількістю 3 (три) штуки, загальною вартістю 2408,49 (дві тисячі чотириста вісім) гривень 49 копійок.
Він же, при тих же обставинах не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч вимогам ст.ст.257, 366, 374 МК України «зелений коридор», як форму декларування шляхом вчинення дії.
У своїй апеляційній скарзі від 13.01.2014 року ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження, а також скасувати постанову суду і постановити нову, закривши провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу інкримінованих правопорушень. Посилається на те, що висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Стверджує, що він при перетині кордону спав і був одним із дев'яти пасажирів автомобіля, хтось замість нього перевозив неоподатковану норму товару, до якого він відношення не має. Під час складання протоколу про порушення ним митних правил та інших документів він не повністю усвідомлював, що підписував. Суддя не врахував даних обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим постановив рішення, яке не відповідає вимогам закону.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, та його захисника ОСОБА_3, які підтримували апеляцію, представника митного органу Пікалюка М.С., який її заперечував, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, доходжу висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Враховуючи те, що копія постанови судді ОСОБА_2 надіслана 09.01.2014 року, строк апеляційного оскарження постанови йому слід поновити, оскільки він пропущений із поважних причин.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним правопорушень, передбачених ст. ст. 471, 472 МК України, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.
Зокрема, винуватість ОСОБА_2 у вчинені інкримінованих правопорушень повністю стверджена матеріалами справи, зокрема, протоколом про порушення митних правил, актом про проведення огляду товарів, транспортного засобу, службовою запискою та письмовими поясненнями ОСОБА_2
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю та вчинив недекларування товарів, тобто скоїв правопорушення, передбачені статтями 471 та 472 МК України.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 погодився із змістом протоколу № 2026/20500/2013 від 19 листопада 2013 р. про порушення ним митних правил, власноручно зазначивши в ньому, що доповнення у нього відсутні.
У своїх письмових поясненнях він зазначив, що інші пасажири відношення до даних шин не мають. Вказані шини належать йому. Документи на їх перевезення не були заповнені помилково.
Тому твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджуються матеріалами справи.
При накладенні стягнення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, врахував характер вчинених правопорушень, дані про особу ОСОБА_2, ступінь його вини та інші обставини, обравши йому остаточне стягнення відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП - згідно санкції статті 472 МК України, яка іншого стягнення не передбачає.
Постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови .
Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 26 грудня 2013 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Волинської області А.М. Хомицький