Справа № 162/1220/13-к
Провадження № 1-кп/162/2/2014
10 лютого 2014 року селище Любешів.
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12013020140000001 про обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, пенсіонера (на момент вчинення інкримінованих дій - Любешівсько-Волянський сільський голова), з вищою освітою, несудимого,
встановив:
ОСОБА_7 , будучи службовою особою - сільським головою Любешівсько-Волянської сільської ради Любешівського району Волинської області, -- зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах свого батька ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , сприяючи їм у незаконному отриманні земельних ділянок, вніс у відомість про результати жеребкування по визначенню земельних ділянок власникам сертифікатів на право власності часток (паїв) Колективного сільськогосподарського підприємства «Стохід» (далі - КСП «Стохід») від 29 травня 2011 року завідомо неправдиву інформацію про визначення вказаним вище особам земельних ділянок № НОМЕР_1 та АДРЕСА_2 відповідно, хоча в дійсності вказані земельні ділянки шляхом жеребкування не розподілялись.
Продовжуючи свій злочинний умисел, у грудні 2011 року, точної дати не встановлено, ОСОБА_7 , діючи у тому ж статусі, перебуваючи у приміщенні Любешівсько-Волянської сільської ради склав та підписав друковану відомість жеребкування з даними про місце розташування земельних часток (паїв) власникам сертифікатів КСП «Стохід» із завідомо неправдивою інформацією про жеребкування, хоча в дійсності зазначені нижче земельні ділянки вказаній особі за його результатами визначені не були, а саме: що ОСОБА_10 випали земельні ділянки № НОМЕР_1 в урочищі Парк, № 6142 в урочищі Клин, №№ 953, 1000 в урочищі Просинка. На підставі зазначеної відомості згодом було видано державні акти на право власності на земельні ділянки.
Продовжуючи свій злочинний умисел, діючи у тому ж статусі, ОСОБА_7 в серпні 2012 року, точної дати не встановлено, склав та підписав друковану відомість жеребкування з даними про місце розташування земельних часток (паїв) власникам сертифікатів КСП «Стохід» із завідомо неправдивою інформацією про жеребкування, хоча в дійсності зазначені нижче земельні ділянки вказаній особі за його результатами визначені не були, а саме: що ОСОБА_11 випали земельні ділянки № № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 в урочищі Лизки 1, № НОМЕР_4 в урочищі Лизки 3, № 4125 в урочищі Поплави. На підставі зазначеної відомості згодом було видано державні акти на право власності на земельні ділянки.
Крім цього, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді сільського голови Любешівсько-Волянської сільської ради Любешівського району Волинської області, без розгляду та прийняття відповідних рішень на сесії сільської ради, восени 2012 року, точної дати не встановлено, склав, підписав та завірив печаткою Любешівсько-Волянської сільської ради Любешівського району рішення №№ 16/20, 16/21, 16/22 від 27 вересня 2012 року з завідомо неправдивими відомостями про розгляд та про погодження технічної документації із землеустрою щодо складання та видачі державних актів на право приватної власності на земельну частку (пай) колишнього КСП «Стохід» ОСОБА_12 площею 4,4134 гектари; ОСОБА_13 площею 2,4829 гектари; ОСОБА_14 , площею 2,3871 гектари, хоча в дійсності вказані питання на сесії сільської ради не розглядались, рішення з цього приводу не приймались.
Таким чином, за версією державного обвинувачення внаслідок незаконних дій обвинуваченого ОСОБА_10 надано у власність земельні ділянки площею 4,6177 гектари, ОСОБА_9 - площею 2,5722 гектари, ОСОБА_12 - площею 4,4134 гектари, ОСОБА_13 - площею 2,4829 гектари, ОСОБА_14 - площею 2,3871 гектари. Загальна вартість вказаних ділянок становить 123801 гривня, тобто заподіяно матеріальних збитків державним та громадським інтересам на суму більше, ніж двісті п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Дії ОСОБА_7 державним обвинуваченням кваліфіковано за частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України) за ознакою спричинення тяжких наслідків державним чи громадським інтересам.
Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням подані сторонами кримінального провадження письмові докази, аналізуючи показання, суд приходить до наступного.
Суд констатує, що більшість допитаних в судовому засіданні свідків у зв'язку з минанням значного проміжку часу не змогли надати змістовні показання щодо інкримінованих ОСОБА_7 дій.
Обвинувачений свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому дій не визнав, вважає справу відносно нього сфабрикованою, помстою з боку секретаря Любешівсько-Волянської сільської ради та депутатів. Факту особистого запису у рукописну відомість жеребкування даних щодо розподілу ОСОБА_10 земельної ділянки № НОМЕР_1 , ОСОБА_11 -- № 4125 не заперечив. Також додав, що вносив зміни у відомості про результати жеребкування, однак погоджував це з земельним відділом Любешівської райдержадміністрації. Робив це у двох випадках: виключно на прохання громадян, які витягнули жереб та бажали обміняти земельні ділянки; коли земельна ділянка накладалась на наділ, який вже рахувався за іншою особою. Не вважає це порушенням, адже усі люди, які в такий спосіб отримали землю, мали право на земельний пай КСП «Стохід». Отже, інкримінованими йому діями збитків не завдано. З тих же мотивів вважає себе невинуватим в частині фальсифікації рішень сільської ради від 27 вересня 2012 року, адже заяви ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 щодо погодження технічної документації на земельні частки на сесії розглядались.
По епізоду внесення ОСОБА_7 записів у рукописні та друковані відомості про результати жеребкування по визначенню місця розміщення земельних часток власників земельних сертифікатів КСП «Стохід».
Свідок ОСОБА_15 , у 2011-2012 роках начальник Любешівського районного відділу Держкомзему, показав, що через відсутність у Любешівській райдержадміністрації осіб, які б могли організувати та провести розпаювання землі між власниками земельних сертифікатів, цими питаннями займаються сільські ради району. В травні 2011 року, точної дати він не пам'ятає, в селі Любешівська Воля на зборах власників земельних сертифікатів КСП «Стохід» шляхом жеребкування було проведено розподіл земельних ділянок. Кожен власник сертифіката витягував номерки. Результати жеребу фіксувались обраною учасниками жеребкування комісією та заносилися до відомості. Кожен, хто витягував номерки, навпроти свого прізвища та записів про земельні ділянки ставив свій підпис. Після проведення жеребкування рукописну відомість було передано сільському голові ОСОБА_7 . На підставі цих даних Любешівсько-Волянською сільською радою виготовлялись друковані відомості про результати жеребкування, згідно яких Любешівський районний підрозділ «Центру державного земельного кадастру» розробляв технічну документацію щодо відведення земельних ділянок, а Любешівська райдержадміністрація видавала розпорядження про передачу земельних ділянок громадянам та державні акти на них. Вказав, що погодження з сільськими радами технічної документації щодо земель, які знаходяться за межами населеного пункту, не є обов'язковим, це не передбачено законодавством, однак така практика в районі існує. Щодо обміну земельних ділянок між власниками паїв процитував статтю 14 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Додав, що до нього особисто з такими питаннями ніхто не звертався. Щодо різниці у вартості та площах земельних часток зазначив, що земельні ділянки є рівними в умовних кадастрових гектарах. В натурі ж вони не можуть бути однаковими через строкатість ґрунтів, на один сертифікат виділялись ділянки під ріллю, пасовище, сінокіс тощо. Нормативно-грошова оцінка при визначені вартості землі враховує один компонент - вміст гумусу.
Свідок ОСОБА_16 суду показав, що в 2011 році працював землевпорядником Любешівсько-Волянської сільської ради і брав участь в організації проведення розпаювання земель КСП «Стохід»: ним особисто було виготовлено жеребки з номерами земельних ділянок, які підлягали розподілу. У травні 2011 року у приміщенні сільського клубу між власниками земельних сертифікатів проводилось жеребкування, його результати комісією вносились у рукописну відомість. ОСОБА_7 був присутній при цьому. Після проведення жеребкування обвинувачений забрав рукописну відомість та номерки, які ніхто не витягнув.
Свідок ОСОБА_17 суду показала, що 29 травня 2011 року була секретарем комісії при розпаюванні земель колишнього КСП «Стохід» та власноручно заповнювала відомість про його результати. Протокол при цьому не вівся. ОСОБА_7 тягнув номерки за свого батька. Пригадує, що за згодою учасників жеребкування земельні ділянки по урочищах ОСОБА_18 та ОСОБА_19 видавались на вибір. Пізніше, точної дати вона не пам'ятає, комісія знову збиралась в кабінеті голови сільської ради для проведення додаткового жеребкування з особами, які не брали участі у ньому в травні 2011 року. Його результати у відомості знову фіксувала вона. Ствердила, що у рукописній відомості в рядку навпроти прізвища ОСОБА_11 запис № 4127 та в рядку щодо ОСОБА_10 запис № 4125 виконані не її почерком. Додала, що урочище Парк не було включено в розпаювання у травні 2011 року. Друкованих відомостей їй на підпис ніхто не подавав, особисто вона їх не виготовляла.
Свідок ОСОБА_20 суду показав, що в травні 2011 року він був головою комісії при розпаюванні земель колишнього КСП «Стохід». Всі дані по жеребкуванню перевірялись з картосхемою розпаювання земель та заносились до рукописної відомості секретарем комісії ОСОБА_17 . ОСОБА_7 приймав участь у жеребкуванні та витягував жеребки за свого батька. Ствердив, що урочище Парк в розпаювання включене не було. Друкованих відомостей йому на підпис ніхто не подавав, хто їх виготовляв йому невідомо.
Свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , у травні 2011 року члени комісії при розпаюванні земель КСП «Стохід», також ствердили, що землі в урочищі Парк тоді не розподілялись.
Свідок ОСОБА_23 , інженер Любешівського районного підрозділу «Центру державного земельного кадастру», суду показав, що він особисто виготовляв проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) власникам сертифікатів КСП «Стохід» на землях, що підлягають розпаюванню. Зазначив, що площі земельних ділянок, які йшли на розпаювання, були різними через якість ґрунтів, однак їх ціна була приблизно однаковою. Тому хтось отримав земельні ділянки більшої площі, а хтось меншої.
Свідок ОСОБА_24 , начальник Любешівського районного підрозділу «Центру державного земельного кадастру», суду показала, що ОСОБА_7 особисто подавав у ДЗК друковані та підписані ним відомості жеребкування. Вказані відомості були завірені печаткою сільської ради. Технічна документація щодо відведення земельних ділянок розроблялась на підставі заяв громадян, з інформації друкованих відомостей про результати жеребкування.
Свідок ОСОБА_25 , секретар Любешівсько-Волянської сільської ради Любешівського району, суду показала, що в травні 2011 року вона була присутньою під час проведення розпаювання земель колишнього КСП «Стохід», яке проводилось у сільському Будинку культури. Кожен власник сертифікату тягнув номерки та підходив до секретаря комісії ОСОБА_17 , яка вносила дані у рукописну відомість. ОСОБА_7 з дозволу комісії тягнув номерки за свого батька. Додала, що друкувала відомості про результатами жеребкування. Відповідну інформацію вносила на основі поданих ОСОБА_7 даних. При цьому складених комісією по розпаюванню оригіналів рукописних відомостей не бачила, однак їй відомо, що вони знаходились в обвинуваченого. Повідомила, що після виготовлення нею протоколу сесії сільської ради від 27 вересня 2012 року обвинувачений відмовився його підписувати.
Свідок ОСОБА_26 вказав, що у січні-вересні 2012 року працював на посаді інженера-землевпорядника Любешівсько-Волянської сільської ради. На вимогу сільського голови ОСОБА_7 друкував на комп'ютері відомості про результати жеребкування по визначенню місця розміщення земельних часток власників земельних сертифікатів КСП «Стохід», зокрема відомість від 30 серпня 2012 року. Інформацію переносив з рукописних відомостей та даних, які подавав ОСОБА_7 Виготовлені ним відомості перевіряв, підписував та скріплював печаткою особисто обвинувачений. Заперечив можливість допущення ним механічної помилки щодо одразу чотирьох назв та номерів земельних ділянок навпроти прізвища ОСОБА_11 .
Свідок ОСОБА_9 суду показав, що в травні 2011 року брав участь у жеребкуванні по розподілу землі між власниками сертифікатів на земельні частки. Витягнувши номерки, він віддав їх членам комісії для внесення у відомість жеребкування, в якій одразу ж розписався. Місцезнаходженням та площами отриманих паїв він не цікавився. Був здивований площею отриманої земельної ділянки в урочищі Парк. З проханнями посприяти в отриманні тих чи інших земельних паїв ні до кого не звертався тощо.
Протоколами огляду місця події (Т. 2 а.с. 19-96) встановлено місце розташування земельних ділянок, які по результатах жеребкування між власниками земельних сертифікатів КСП «Стохід» передано ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Під час обшуку 16 квітня 2013 року (Т. 2 а.с. 111-112) у ОСОБА_7 вилучено рукописну відомість про результати жеребкування по визначенню місця розміщення земельних часток власників земельних сертифікатів КСП «Стохід» (Т. 2 а.с. 113-119).
На друкованих відомостях по визначенню місця розміщення земельних часток власників земельних сертифікатів КСП «Стохід» (Т. 2 а.с. 170-173, 197) наявний підпис обвинуваченого. Зазначені документи скріплені печаткою Любешівсько-Волянської сільської ради.
При цьому суд констатує наявність розбіжностей між рукописною та друкованими відомостями про результати жеребкування.
Зокрема, навпроти прізвища ОСОБА_11 у рукописній відомості вказано такі назви урочищ та номери земельних ділянок: Клин АДРЕСА_3 , а також № 4125 (без назви урочища); натомість у друкованій: Клин № 6105, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 .
Навпроти прізвища ОСОБА_10 у рукописній відомості вказано такі назви урочищ та номери земельних ділянок: Гомза № 6055, Лизки 3 АДРЕСА_8 , Лизки 2 № 3304, АДРЕСА_9 (без назви урочища); у друкованій відомості: Клин № 6142, Лизки 3 № 6557, Вужар № 849, Просинка №№ 953, 1000, Лизки 2 № 3304, Парк № 4127.
В судовому засіданні з'ясовано, що на території земельних часток (паїв) КСП «Стохід» земельні ділянки за №№ НОМЕР_5 , НОМЕР_1 знаходяться саме в урочищі Парк.
Суд констатує, що сторона захисту не довела факту здійснення у встановленому законодавством порядку учасниками жеребкування обміну згаданих в обвинуваченні земельних ділянок, будь-яких доказів з цього приводу не подано.
В суді встановлено, що друковані відомості з неправдивими даними щодо розподілу земельних ділянок власникам паїв обвинувачений передавав в Любешівський районний підрозділ «Центру державного земельного кадастру». Стороною обвинувачення не подано доказів їх передачі ОСОБА_7 в управління Держкомзему Любешівської райдержадміністрації, тому ця обставина підлягає виключенню з обвинувачення.
Покликання сторони захисту на відсутність будь-якої шкоди внаслідок внесення ОСОБА_7 неправдивих даних у відомості про результати жеребкування не заслуговують на увагу з таких міркувань.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» жеребкування є способом розпаювання у випадку відсутності згоди між власниками земельних сертифікатів і є запорукою безстороннього, а відтак, справедливого розподілу земельних ділянок між громадянами, які мають на це право. Незаконними дії ОСОБА_7 порушено права насамперед тих пайовиків, які не брали участі у жеребкуванні у травні місяці 2011 року.
Визначаючи розмір шкоди, слід брати до відому дійсну (ринкову) вартість переданих у незаконний спосіб ОСОБА_10 та ОСОБА_11 земельних ділянок. З висновків комісійної судової земельно-технічної експертизи (Т. 2 а.с. 215-220, 232-238) ринкова вартість земельних ділянок, наданих ОСОБА_10 становить 34631 гривня, ОСОБА_11 - 19350 гривень.
Захист також вважає, що рукописну відомість про результати жеребкування не можна вважати офіційним документом, а отже, і предметом злочину, передбаченого статтею 366 КК України. У ній відсутні необхідні реквізити: ким вона складена, підписи членів комісії тощо.
Разом з тим, в суді встановлено, що попри відсутність певних реквізитів зазначена відомість походить від уповноваженої зборами громадян-власників земельних сертифікатів комісії, у ній наявні підписи учасників жеребкування, а зафіксована у ній інформація потягла за собою певні юридичні наслідки. Отже, в цьому випадку рукописну відомість слід вважати офіційним документом.
Земельні ділянки, жеребкування по яких проводилось 29 травня 2011 року, знаходяться за межами населених пунктів. Відповідно до Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільська рада, чи її посадові особи, не мали б брати участі в їх розпаюванні. Разом з тим, з показань свідка ОСОБА_15 слідує, що таку практику в районі було запроваджено для оптимізації процедури розподілу паїв, уникнення помилок тощо. За таких умов, дії ОСОБА_7 слід кваліфікувати саме як зловживання владою, а не перевищення влади. Обвинувачений, здійснюючи інкриміновані йому дії, вважав, що при цьому виконує свої службові обов'язки.
Наслідком таких дій ОСОБА_7 стала видача Любешівською державною адміністрацією державних актів на право власності на вказані земельні ділянки загальною вартістю 53981 гривня.
По епізоду видачі рішень сесії сільської ради від 27 вересня 2012 року.
Свідок ОСОБА_25 показала, що 27 вересня 2012 року проводилась сесія Любешівсько-Волянської сільської ради. На ній зокрема розглядались заяви про погодження технічної документації власникам земельних часток КСП «Стохід» відповідно до списку, який оголошував сільський голова ОСОБА_7 . За результатами розгляду питань після її проведення вона виготовляла рішення ради, оформляла протокол. Ствердила, що 27 вересня 2012 року заяви ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 щодо погодження технічної документації на земельні частки не розглядались. Уже після проведення сесії, точної дати вона сказати не може, на категоричну вимогу сільського голови вона на комп'ютері у приміщенні сільської ради виготовила проекти рішень по згаданим громадянам без проставляння їх номерів. З цього приводу з обвинуваченим зав'язалась суперечка. Вона намагалась довести, що видача таких рішень є незаконною. Натомість ОСОБА_7 на власний розсуд проставив на них номери, підписав та скріпив їх гербовою печаткою. Зазначила, що у період роботи ОСОБА_7 на посаді сільського голови печатка сільської ради перебувала в останнього.
Свідок ОСОБА_27 , депутат Любешівсько-Волянської сільської ради вказала, що на сесії ради 27 вересня 2012 року вирішували питання про погодження технічної документації на земельні ділянки власникам сертифікатів КСП «Стохід». При цьому сільський голова оголошував лише список осіб, які подали відповідні заяви, без повідомлення про площі та місце розташування земельних ділянок. Голосування проводилось без обговорення. Питання щодо ОСОБА_12 на голосування не виносилось.
Свідок ОСОБА_28 , яка також є депутатом Любешівсько-Волянської сільської ради, ствердила, що на сесії 27 вересня 2012 року питання щодо погодження технічної документації щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 на голосування не виносилось.
Свідки ОСОБА_29 та ОСОБА_30 суду показали, що займались оформленням документації на землі, які згідно розпаювання виділені їх чоловікам ОСОБА_13 та ОСОБА_14 відповідно. Будь-яких заяв в сільську раду з приводу погодження технічної документації не подавали, однак відповідні рішення отримали.
Згідно з дослідженими в судовому засіданні рішеннями Любешівсько-Волянської сільської ради №№ 16/20, 16/21, 16/22 (Том 2 а.с. 124-127), які скріплені підписом ОСОБА_7 та печаткою, погоджено технічну документацію із землеустрою щодо складання та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Питання про погодження технічної документації із землеустрою дійсно розглядалось на сесії сільської ради 27 вересня 2012 року. З цього приводу прийнято рішення № 16/8 (Т.2 а.с. 152, 153), у додатку якого відсутні прізвища ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Натомість відповідно до протоколу шістнадцятої сесії Любешівсько-Волянської сільської ради від 27-30 вересня 2012 року (Т.2 а.с. 142-151) рішення щодо вказаних вище осіб сільською радою не приймалось.
Крім цього, стороною обвинувачення подано рішення сесії Любешівсько-Волянської сільської ради за № 16/22 від 30 вересня 2012 року, яке стосується дострокового припинення повноважень сільського голови (Т. 2 а.с. 156), що збігається з даними протоколу сесії.
Аналізуючи наведені докази, суд вважає, що ОСОБА_7 склав, підписав та завірив печаткою рішення сесії Любешівсько-Волянської сільської ради за №№ 16/20, 16/21, 16/22 від 27 вересня 2012 року з завідомо неправдивими відомостями про розгляд та про погодження технічної документації із землеустрою щодо складання та видачі державних актів на право приватної власності на земельну частку пай колишнього КСП «Стохід» ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Разом з тим, з змісту диспозицій статті 364, частини 2 статті 366 КК України вбачається, що це злочини з матеріальним складом. Тобто при такій кваліфікації дій особи слід встановити причинно-наслідковий зв'язок між злочинними діями і суспільно небезпечними наслідками.
Дійсно, в згаданих рішеннях вказується про видачу державних актів, однак вони не могли стати підставою для оформлення права власності на земельні ділянки, які знаходяться за межами населених пунктів. Їх передано у приватну власність відповідно до розпоряджень Любешівської райдержадміністрації.
З цього приводу свідок ОСОБА_15 також вказував, що рішення сільської ради щодо земельних ділянок, які знаходились за межами населених пунктів, не є обов'язковими для видачі державних актів.
З іншого боку, обвинуваченням не ставиться під сумнів результати жеребкування по визначенню земельних часток власниками земельних сертифікатів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Отже, ОСОБА_7 , складаючи, підписуючи та завіряючи печаткою сільської ради рішення сесії Любешівсько-Волянської сільської ради за №№ 16/20, 16/21, 16/22 від 27 вересня 2012 року з завідомо неправдивими відомостями, не міг спричинити матеріальних збитків, які б визначались вартістю незаконно відчужених земельних ділянок.
Відповідно до пунктів 3, 4 Примітки до статті 364 КК України істотною шкодою у статтях 364, 3641, 365, 3651, 3652, 367, якщо вона полягає у завданні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Тяжкими наслідками у статтях 364 - 367, якщо вони полягають у завданні матеріальних збитків, вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
З врахуванням положень пункту 5 підрозділу 1 Перехідних положень, підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України, статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», сума, з якої слід виходити при кваліфікації кримінальних правопорушень, вчинених у 2012 році, становить 536,5 гривень.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність факту зловживання обвинуваченим своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб та внесення завідомо неправдивих даних у рукописну та друковані відомості про результати жеребкування по визначенню земельних часток власників земельних сертифікатів КСП «Стохід», а саме: своєму батькові ОСОБА_10 земельних ділянок за №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 та НОМЕР_8 площею 4,6177 гектари; ОСОБА_9 -- за АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , 6591 та 4125 площею 2,5722 гектари, загальною вартістю 53981 гривня. Цим злочином завдано істотної шкоди державним та громадським інтересам.
Також знайшло своє підтвердження в судовому засіданні вчинення ОСОБА_8 службового підроблення шляхом складання, підпису та завірення печаткою рішень сесії Любешівсько-Волянської сільської ради за №№ 16/20, 16/21, 16/22 від 27 вересня 2012 року з завідомо неправдивими відомостями.
Таким чином, дії ОСОБА_7 судом кваліфікуються за частиною 1 статті 364, частиною 1 статті 366 КК України.
Вирішуючи питання про відповідальність обвинуваченого, суд враховує, що скоєне є злочинами невеликої тяжкості. Разом з тим, кримінальні правопорушення здійснено у сфері службової діяльності, є корупційними і викликали негативний суспільний резонанс.
Обставин, які б пом'якшують покарання, не встановлено.
До обставин, що обтяжують покарання, слід віднести вчинення злочину повторно.
Також слід взяти до відому, що обвинувачений є пенсіонером. Під час розгляду справи з'ясувалось, що він хворіє на серцево-судинне захворювання.
У зв'язку з конфліктністю стосунків між секретарем Любешівсько-Волянської сільської ради ОСОБА_25 та обвинуваченим ОСОБА_7 , який працював там сільським головою, суд не бере до уваги наявну в матеріалах кримінального провадження негативну характеристику обвинуваченого.
Разом з тим, суд констатує, що в ході розгляду кримінального провадження, жителі та депутати Любешівсько-Волянської сільської ради ОСОБА_7 характеризували по-різному: від позитивного до вкрай негативного.
Таким чином, суд приходить до висновку, що для досягнення передбачених статтею 50, частиною 2 статті 65 КК України цілей необхідним і достатнім буде призначення покарань в межах санкцій статей, за якими кваліфіковані дії ОСОБА_7 , в редакції закону на момент їх вчинення. Остаточне покарання слід визначити за правилами статті 70 КК України з врахуванням положень частини 4 статті 72 КК України.
При розгляді справи не встановлено достатніх підстав для застосування статей 75, 76 КК України.
Передбачених процесуальних законом приводів для обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу немає.
Питання про процесуальні витрати та долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень статей 100 та 124 Кримінального процесуального кодексу України. У зв'язку з тим, що в матеріалах кримінального провадження містяться копії документів, визнаних речовими доказами, їх слід залишити у справі.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Керуючись статтями 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 364, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання:
-- за частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу України у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями, на строк 2 (два) роки та зі штрафом розміром 5100 (п'ять тисяч сто) гривень;
-- за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України у виді штрафу розміром 1700 (тисяча сімсот) гривень з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями на строк 1 (один) рік.
На підставі статті 70 Кримінального кодексу України шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворими, з врахування положень частини 4 статті 72 Кримінального кодексу України, визначити ОСОБА_7 остаточне покарання - арешт на строк 4 (чотири) місяці з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями, на строк 2 (два) роки та зі штрафом розміром 5100 (п'ять тисяч сто) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_7 не обирати.
Речові докази: копію рукописної відомості про результати жеребкування по визначенню місця розміщення земельних часток власників земельних сертифікатів КСП «Стохід» від 29 травня 2011 року; копії рішень Любешівсько-Волянської сільської ради Любешівського району Волинської області за №№ 16/20, 16/21, 16/22 від 27 вересня 2012 року; копії друкованих відомостей жеребкування по визначенню місця розміщення земельних часток власників земельних сертифікатів КСП «Стохід» -- залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_7 в користь держави 16660 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят) гривень процесуальних витрат, пов'язаних з залученням експертів.
Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні під час проголошення вироку, надіслати його копію не пізніше наступного дня.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Волинської області через Любешівський районний суд.
Головуючий: суддя ОСОБА_1