04.02.2014 Справа № 901/603/13-г
За позовом Приватного підприємства «Тєхнопроект»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Червоний мак»
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Суддя Медведчук О.Л.
Представники:
від позивача - Матевос'ян О.С., представник за довіреністю від 16.01.2014;
від відповідача - не з'явився.
У лютому 2013 року позивач, Приватне підприємство «Тєхнопроект» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Червоний мак», в якій просить суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0001 га, розташовану за адресою: вул. Леніна, 17, м. Алушта, шляхом винесення газопроводу середнього тиску за межі земельної ділянки, що належить на праві власності позивачу.
Позовні вимоги з посиланням на приписи ст. 373, 391 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.90, ч.2 ст. 152, ч.2 ст.158 Земельного кодексу України мотивовані здійсненням відповідачем будівництва надземного газопроводу середнього тиску на земельній ділянці позивача, чим чинить перешкоди Приватному підприємству "Тєхнопроект" в користуванні земельною ділянкою, що належить йому на праві власності.
Рішенням від 16.07.2013 позов задоволено, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Червоний мак» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0001 га, розташовану за адресою: вул. Леніна, 17, м. Алушта, шляхом винесення газопроводу середнього тиску за межі земельної ділянки, що належить на праві власності Приватному підприємству «Тєхнопроект», стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Червоний мак» на користь Приватного підприємства «Тєхнопроект» витрати пов'язані з проведенням судової землевпорядної експертизи в сумі 4945,92 грн. а також судовий збір в розмірі 1147,00 грн.
Зазначене рішення із посиланням на висновки судової земельно - технічної експертизи, якою встановлено, що газопровід середнього тиску, що належить ТОВ «Червоний мак» на дату натурного обстеження пролягає через частину земельної ділянки, яка належить на праві власності ПП "Тєхнопроект", мотивоване тим, що відповідач використовує спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів та згоди власника, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог.
31.07.2013 Господарським судом Автономної Республіки Крим на примусове виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2013 видані накази.
Не погодившись із судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Червоний мак» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2013, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Червоний мак» залишена без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2013 у справі №901/603/13 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2013 постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 та рішення від 16.07.2013 у справі №901/603/13-г скасовані, справа направлена на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим; касаційна скарга задоволена частково.
Скасовуючи зазначені вище рішення та постанову, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції певні норми законодавства, зокрема статті 33, 34, 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, залишені поза увагою, рішення прийнято з посиланням тільки на висновок судового експерта щодо перебування газопроводу середнього тиску відповідача на земельній ділянці позивача, судами першої та апеляційної інстанції на підставі оцінки всіх доказів у справі в їх сукупності, питання стосовно того, які саме права і охоронювані законом інтереси позивача порушені, які саме дії відповідача порушували б права або інтереси позивача та зумовили право позивача на звернення до господарського суду, а також, протиправність таких дій відповідача.
03.12.2013 матеріали справи №901/603/13-г надійшли до Господарського суду Автономної Республіки Крим.
Автоматизованою системою документообігу суду зазначену справу розподілено до розгляду судді Медведчук О.Л.
Ухвалою від 04.12.2013 справу прийнято до провадження судді Медведчук О.Л. та призначено слуханням.
Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Крім того, 23.12.2013 представником позивача надано суду письмові пояснення по суті спору з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 05.11.2013 (т. 2, а.с. 61 - 62), в яких зокрема зазначено, що порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача полягає у порушенні права користуванні частиною земельної ділянки, що знаходиться у власності останнього в результаті самовільного захоплення права власності під прокладку газопроводу , а також, накладення обмеження на користування земельною ділянкою Приватного підприємства «Тєхнопроект» в охоронній зоні газопроводу площею 0,0073, в якій обмежена господарська діяльність. Крім того, позивач у поясненнях зазначає, що відповідачем незаконно узгоджено проект будівництва газопроводу на території земельної ділянки позивача, не оформлено право користування земельною ділянкою, на якій передбачалося будівництво газопроводу. Також, на думку позивача технічна документація є доказом порушення прав та законних інтересів позивача, згідно якій порушено право користування підприємством земельною ділянкою площею 0,0073 га - охоронної зони, встановленої в результаті самовільного захоплення земельної ділянки під будівництво газопроводу.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, про що зазначив у письмовому відзиві на позовну заяву (т. 2, а.с. 74 - 75), в якому зокрема зазначив, що технічні умови на газопостачання кафе «Червоний мак» містять все необхідні дані для проектування, будівництво газопроводу здійснено у відповідності з технічними умовами, газопровід збудовано ВАТ «Кримгазбуд» у відповідності з отриманими технічними умовами та введено в експлуатацію у жовтні 2005 року. Крім того, відповідач зазначає земельна ділянка передавалася позивачу у власність за умовою збереження діючого обмеження, а саме охоронної зони газопроводу, площею 0,0073 га.
У судовому засіданні 03.02.2014 у відповідності з частиною 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 04.02.2014.
04.02.2014 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини нез'явлення суду невідомі.
Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю представника відповідача за наявними документами, які містяться у матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Згідно Державного акту на право постійного користування землею від 13.02.2001 №250 на підставі рішення виконкому Алуштинської міської ради народних депутатів від 16.11.2001 №1084 підприємству «Тєхнопроект» надано у постійне користування 0,0443 га землі для розміщення і функціонування магазина №20 по вул. Леніна,17, у м. Алушта (т. 1, а.с. 101-102).
Відповідно до договору купівлі - продажу державного майна між Представництвом Фонду майна Автономної Республіки Крим та підприємством "Тєхнопроект" від 26.06.2001, посвідченого приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу Яременко Т.В. за реєстровим №3978, підприємство придбало державне майно - павільйон №20 (т. 1 а.с. 51-54).
07.10.2005 між Алуштинською міською радою та Підприємством "Тєхнопроект" був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, посвідчений приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу Яременко Т.В. за реєстровим №3624, згідно умов якого позивач оплатив та прийняв у власність земельну ділянку, розташовану по вул. Леніна,17, м. Алушта, загальною площею 443 кв.м., що є 0,0443 га під кадастровим номером 0110300000:01:003:0184 для експлуатації та обслуговування будівлі павільйону №20 (т. 1, а.с.20-21).
На вказаній земельній ділянці розташований павільйон №20, що належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу державного майна, посвідченого 25.06.2001 приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу Яременко Т.В. за реєстровим №3978.
18.11.2005 Підприємством "Тєхнопроект" був отриманий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії КМ №119500, згідно якого позивач є власником земельної ділянки площею 0,0443 г, яка розташована по вул. Леніна,17, м.Алушта (т. 1, а.с.19).
Земельна ділянка, що належить позивачу з одного боку межує із землями Алуштинської міської ради, з другого - з земельною ділянкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоний мак".
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Червоний мак" є власником об'єкту нерухомості - будівлі кафе "Червоний мак", розташованого по вул. Леніна,15, м. Алушта.
При цьому, відповідно до рішення засновника Підприємтсва "Тєхнопроект" від 08.02.2008 було вирішено, зокрема, встановити найменування підприємтсва - Приватне підприємтсво "Тєхнопроект", затвердити статут Приватного підприємства "Тєхнопроект" (т. 1 а.с. 50).
Згідно статуту Приватне підприємство "Тєхнопроект", затвердженого рішенням засновника від 24.12.2009 та зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 14.01.2010 за №18821050011001582, ПП "Тєхнопроект" є правонаступником усіх прав та обов'язків Підприємтсва "Тєхнопроект" (т. 1 а.с. 83-92).
Разом з тим, незважаючи, що землекористувачем, а потім власником, земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Леніна, 17, м. Алушта, був позивач, на підставі технічних умов на газопостачання кафе "Червоний мак", що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Червоний мак", по вул. Леніна в м. Алушта Алуштинського управління по експлуатації газового господарства був розроблений проект газопостачання та ВАТ "Кримгазстрой" побудовані газопроводи, які введені в експлуатацію у жовтні 2005 року.
Листом від 19.11.2010 за №69 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоний мак" з вимогою винести газопровід за межи земельної ділянки, що належить Приватному підприємству "Тєхнопроект", проте вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення.
Наведене стало підставою для звернення позивача - Приватного підприємства "Тєхнопроект" (далі - ПП "Тєхнопроект"), до Господарського суду Автономної Республіки Крим з посиланням на приписи ст.ст. 373, 391 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.90, ч.2 ст. 152, ч.2 ст.158 Земельного кодексу України мотивовано здійсненням відповідачем будівництва надземного газопроводу середнього тиску на земельній ділянці позивача, чим чинить перешкоди ПП "Тєхнопроект" в користуванні земельною ділянкою, що належить йому на праві власності, із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоний мак" (далі - ТОВ "Червоний мак"), в якій позивач просить суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0001 га, розташовану за адресою: вул. Леніна, 17, м. Алушта, шляхом винесення газопроводу середнього тиску за межі земельної ділянки, що належить на праві власності позивачу.
Розглянувши позовну заяву, суд вважає необхідним задовольнити її у повному обсязі з огляду на наступне.
Перш за все, на виконання вимог Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 05.11.2013, а також, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд вважає необхідним дослідити питання стосовно того, які саме права і охоронювані законом інтереси позивача порушені, які саме дії відповідача порушували б права або інтереси позивача та зумовили право позивача на звернення до господарського суду, а також, протиправність таких дій відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0001 га, розташовану за адресою: вул. Леніна, 17, м. Алушта, шляхом винесення газопроводу середнього тиску за межі земельної ділянки, що належить на праві власності позивачу.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (у редакції на момент будови газопроводу) самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
На теперішній час самовільне зайняття земельної ділянки визначається як будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем дійсно використовується частина земельної ділянки, що знаходиться у власності позивача. Крім того, на зазначеній земельній ділянці дійсно знаходиться газопровід середнього тиску, що прокладений з метою газифікації кафе «Красний мак», що належить відповідачу.
Крім того, відповідачем не заперечується факт використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Червоний мак» земельної ділянки, знаходження та будівництва надземного газопроводу середнього тиску на земельній ділянці позивача.
Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.
За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Вказаною нормою передбачено, що однією з особливостей такого позову (негаторного позову) є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі. Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом, як-то шляхом звільнення приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо.
Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.
Листом від 19.11.2010 р. № 69 ПП "Технопроект" звернувся до ТОВ "Червоний мак" з вимогою винести газопровід за межі земельної ділянки, що належить Приватному підприємству "Тєхнопроект", проте вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення.
Слід зазначити, що відповідач використовує земельну ділянку, яка знаходиться у власності позивача за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.
Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки (пункт 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).
Відповідач у відзиві посилається на те, що технічні умови на газопостачання кафе «Червоний мак» містять все необхідні дані для проектування, будівництво газопроводу здійснено у відповідності з технічними умовами, газопровід збудовано ВАТ «Кримгазбуд» у відповідності з отриманими технічними умовами та введено в експлуатацію у жовтні 2005 року, що свідчить, на думку відповідача, про те, що останній діяв правомірно та не проводив захоплення земельної ділянки, що належить позивачу. земельна ділянка передавалася позивачу у власність за умовою збереження діючого обмеження, а саме охоронної зони газопроводу, площею 0,0073 га.
До того ж, у листі ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» №5317 від 29.12.2010 (а.с. 12) зазначається, що газопровід не передано на баланс ВАТ «Кримгаз», а на момент вибору траси газопроводу підприємство «Тєхнопроект» не мало правовстановлюючої документації на користування землею, у зв'язку з чим узгодження з останнім не було необхідним.
Такі посилання судом не приймаються з огляду на те, що на час звернення із позовною заявою саме позивач є власником земельної ділянки, право власності на яку він просить захистити шляхом зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом винесення газопроводу середнього тиску за межі земельної ділянки, що належить на праві власності Приватному підприємству «Тєхнопроект», а саме усунути перешкоди у здійсненні ним існуючого на даний час права користування та розпоряджання своїм майном.
Не приймаються, також, судом посилання відповідача на те, що земельна ділянка передавалася позивачу у власність за умовою збереження діючого обмеження, а саме охоронної зони газопроводу, площею 0,0073 га з огляду на таке.
Згідно статті 111 Земельного кодексу України обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором шляхом встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження.
Охоронні зони створюються зокрема уздовж ліній земель транспорту (стаття 112 Земельного кодексу України).
До земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об'єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України. (Стаття 11 Закону України «Про трубопровідний транспорт).
Отже встановлення охоронюваної зони зумовлене наявністю трубопроводу на земельній ділянці, а не навпаки та не є підставою для відмови у винесенні трубопроводу за межі земельної ділянки позивача.
Враховуючи викладене, порушення прав позивача полягає у бездіяльності відповідача щодо винесення газопроводу за межі земельної ділянки, що належить Приватному підприємству "Тєхнопроект", яка порушує саме право власності останнього, оскільки таким чином відповідач створює перешкоди щодо здійснення позивачем своїх правомочностей, як власника відповідної земельної ділянки.
У зв'язку з викладеним, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір суд відносить на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 10.02.2014.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Червоний мак» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0001 га, розташовану за адресою: вул. Леніна, 17, м. Алушта, шляхом винесення газопроводу середнього тиску за межі земельної ділянки, що належить на праві власності Приватному підприємству «Тєхнопроект».
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Червоний мак» на користь Приватного підприємства «Тєхнопроект» судовий збір у розмірі 1147,00 грн.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.Л. Медведчук