07.02.2014р. Справа № 907/1070/13
За позовом Оноківської сільської ради Ужгородського району, с. Оноківці Ужгородського району
ДО державного підприємства „Радгосп-завод „Ужгородський", с. Сторожниця Ужгородського району
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держземагентства у Закарпатській області, м. Ужгород
ПРО скасування державного акту серії ІІ-ЗК №001695 виданий Оноківською сільською радою народних депутатів від 18.12.1995р. в частині передачі Державному підприємству „Радгосп-завод „Ужгородський" в постійне користування земельних ділянок площею 30,6859га;
- визнання припиненим право користування земельною ділянкою площею 30,6859га
Головуючий суддя О.Ф. Ремецькі
Суддя Кривка В.П.
Суддя Мокану В.В.
Представники сторін:
від позивача - не з'явились
від відповідача - не з'явились
від третьої особи - Хранюк Б.Б. - представник за довіреністю №4488/07/08-25 від
11.09.2013р.
В засіданні суду взяв участь прокурор Прокуратури Закарпатської області Кілічук Й.
Оноківська сільська рада Ужгородського району, с. Оноківці Ужгородського району звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом до державного підприємства „Радгосп-завод „Ужгородський", с. Сторожниця Ужгородського району про скасування державного акту серії ІІ-ЗК №001695 виданий Оноківською сільською радою народних депутатів від 18.12.1995р. в частині передачі Державному підприємству „Радгосп-завод „Ужгородський" в постійне користування земельних ділянок площею 30,6859га, а також про визнання припиненим право користування земельною ділянкою площею 30,6859га.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2013р. порушено провадження у справі №907/1070/13 та призначено справу до розгляду на 12.11.2013р.
В засіданні суду 12.11.2013р. судом, за письмовою згодою представників сторін, у відповідності до вимог статті 77 ГПК України було оголошено перерву в судовому засіданні на 19.11.2013р.
Ухвалою суду від 19.11.2013р. було відкладено розгляд справи на 03.12.2013р. та в порядку вимог статті 30 ГПК України судом було викликано в судове засідання відповідального працівника Державної інспекції сільського господарства у Закарпатській області, м. Ужгород для дачі пояснень з приводу обставин справи.
Оскільки Державною інспекцією сільського господарства у Закарпатській області вимог суду не було виконано та відповідального представника до суду не направлено, ухвалою суду від 03.12.2013р. розгляд справи було відкладено на 17.12.2013р.
Однак, Державна інспекція сільського господарства у Закарпатській області, м. Ужгород вдруге відповідального працівника в судове засідання не направила, письмових пояснень по суті заданих судом питань не подала. Натомість, подала клопотання з проханням розгляд справи відкласти з мотивів, викладених в ньому.
Окрім того, на день судового засідання від Прокуратури Закарпатської області надійшло клопотання в порядку вимог статті 29 Господарського процесуального кодексу України про вступ у справу з метою захисту інтересів держави. В обґрунтування своєї позиції прокурор вказує на те, що спірна земельна ділянка у відповідності до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної форми власності" від 06.09.2012р. №5245-УІ перебуває у власності держави, а тому, органи місцевого самоврядування не вправі розпоряджатись нею.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.12.2013р. призначено колегіальний розгляд справи №907/1070/13 у складі трьох суддів.
Розпорядженням Голови Господарського суду Закарпатської області від 19.12.2013 р. визначено склад суду для розгляду справи №907/1070/13 - суддя Ремецькі О.Ф. (головуюча), Кривка В.П. та Мокану В.В.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.12.2013р. прийнято до провадження справу №907/1070/13 та призначено справу до розгляду на 15.01.2014р.
Ухвалою суду від 15.01.2014р. розгляд справи було відкладено на 28.01.2014р.
У зв'язку з повторною неявкою представників сторін ухвалою суду від 28.01.2014р. розгляд справи було відкладено на 07.02.2014р.
Сторони своїх уповноважених представників в судове засідання повторно не направили.
Державна інспекція сільського господарства у Закарпатській області, м. Ужгород на виконання вимог ухвали суду від 03.12.2013р.Ю від 17.12.2013р. та від 15.01.2014р. надала суду письмове пояснення по суті наведених питань, однак, свого працівника для дачі пояснень суду в засідання суду не направила.
Представник третьої особи в засіданні суду подав клопотання про залучення його до участі у справі як третю особу з самостійними вимогами на предмет спору та заявлені позивачем - Оноківською сільською радою вимоги підтримує в повному обсязі.
Судова колегія, проаналізувавши подане третьою особою клопотання прийшла до висновку про те, що у його задоволенні солід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до ст. 26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
Згідно із п.1.5. постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору. Вступ цієї особи у справу можливий на будь-якій стадії провадження зі справи в місцевому господарському суді, але до прийняття ним рішення. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу виноситься ухвала.
Вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам ст.ст. 54 - 57 Господарського процесуального кодексу України, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду (ст.26 вказаного нормативно-правового акту). Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі ст.ст. 61 - 63 Господарського процесуального кодексу України.
Під третіми особами, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору слід розуміти ймовірних суб'єктів спірних правовідносин, які вступають в судовий процес, і вважають, що саме їй належить право на предмет спору.
Самостійність вимог третьої особи має полягати в тому, що вона вважає, що ніби в матеріальних правовідносинах з відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушено відповідачем. Тож третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тому третя особа із самостійними вимогами протиставляє себе не лише відповідачу але і позивачу.
Натомість із письмових пояснень Головного управління Держземагентства у Закарпатській області, м. Ужгород вбачається, що останній не протиставляє себе позивачеві, не просить відмовити позивачеві в позові, а намагається підтримати позовні вимоги позивача та не заявляючи самостійних позовних вимог. Виходячи з вимог ст. 26 ГПК України третя особа із самостійними вимогами на предмет спору має зазначати в своїй позовній заяві осіб до яких саме вона заявляє свій позов. При цьому вимоги Головного управління Держземагентства у Закарпатській області, м. Ужгород повністю повторюють вимоги позивача, що суперечить правилам ст. 26 ГПК України.
Позивач та відповідач повторно своїх повноважних представників в засідання суду не направили, витребуваних судом матеріалів не подали.
Відтак, суд приходить до висновку, що спір не може бути розглянутий по суті та відповідно позов підлягає залишенню без розгляду з таких підстав:
Позивачем вимог суду, викладених в ухвалах від 15.01.2014р. та від 28.01.2014р. не виконано, витребуваних судом матеріалів не подано та поважних причин такого невиконання вимог суду не наведено.
Відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребуванні господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що позивач без поважних причин не надав витребуваних судом документів, що перешкоджає вирішенню спору по суті, явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, суд вважає, що позов (заява) підлягає залишенню без розгляду.
При залишенні позову без розгляду, суд приймає до уваги і те, що :
Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.
Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.
До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд вважає, що не подання витребуваних судом доказів, неявка представників позивача та відповідача, спрямоване на штучне затягування судового процесу, а тому суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
При залишені позову без розгляду судом приймається до уваги, що відповідно до приписі ст. 69 Господарського процесуального кодексу суд обмежений строками вирішення спору.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч.1 статті 81, 86 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов залишити без розгляду.
Головуючий суддя Ремецькі О.Ф.
Суддя Мокану В.В.
Суддя Кривка В.П.