Єдиний унікальний номер:448/1807/13-к
Провадження № 1-кп/448/4/14
Іменем України
10.02.2014 року Мостиський районний суд Львівської області в особі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
та обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Мостиська кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 і ч.4 ст.197-1 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 , діючи всупереч вимог ст.ст.116-126 Земельного кодексу України, що регламентують набуття і реалізацію права на землю, з метою покращення своїх побутових умов та не маючи жодних рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, в 2009 році, біля залізничної колії на 70 км перегону Судова-Вишня - Мостиська - II ДТГО «Львівська залізниця» самовільно зайняв земельну ділянку площею 31,5кв.м., що розташована на відстані 58.5 м від осі крайньої головної залізничної колії, знаходяться в санітарно-захисній зоні залізничної колії та прилягає до стіни квартири житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Він же, будучи зареєстрованим у квартирі багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , розташованому біля залізничної колії на 70 км перегону Судова-Вишня - Мостиська - II ДТГО «Львівська залізниця», діючи всупереч вимог Земельного кодексу України та п.5.20 «Державних санітарних правил, планування і забудови населених пунктів», весною 2009 року в санітарно-захисній зоні ДТГО «Львівська залізниця» самовільно здійснив будівництво житлового приміщення - прибудови розмірами 7x4,5м на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 31,5 кв.м., що розташована на відстані 58,5 м від осі крайньої головної залізничної колії.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав частково та пояснив, що його мати ОСОБА_6 отримала у міській раді рішення про надання дозволу на проведення реконструкції квартири та вони з матір'ю виготовили будівельний паспорт. Вважав, що цих документів достатньо для будівництва, а також йому пояснили у міській раді, що земельна ділянка під будинком та прибудинкова територія будинку по АДРЕСА_3 належать міській раді. З огляду на наведене не звертався за отриманням дозвільних документів щодо добудови до ДТГО «Львівська залізниця» та Інспекції держархбудконтролю у Львівській області. Також визнав, що вони з матір'ю не зверталися у міську раду щодо затвердження проекту реконструкції квартири та щодо отримання земельної ділянки. Також вважає, що земельна ділянка, на якій він добудував веранду, не знаходиться у санітарно-захисній зоні.
Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим, його винність доводиться такими доказами по справі:
- показаннями свідків ОСОБА_7 , начальника сектору майнових та земельних ресурсів ВП «Служба колії» ДТГО «Львівська залізниця», ОСОБА_8 , провідного інженера відділу експлуатації ВП «Служба колії» ДТГО «Львівська залізниця», та ОСОБА_9 інженера-землевпорядника ВП «Львівська дистанція захисних лісонасаджень» ДТГО «Львівська залізниця», які в судовому засідання показали, що ними 01.08.2013р. в ході проведення комісійного обстеження вищевказаної земельної ділянки виявлено факт самовільного захоплення такої, про що складено відповідний акт;
- показаннями свідка ОСОБА_10 , начальника Головного управління держсанепідслужби на залізничному транспорті, яка показала, що згідно запитів та вихідної інформації, наданих слідчим, добудова, яку звів обвинувачений, знаходиться в санітарно-захисній зоні. Згідно чинного законодавства санітарно-захисна зона становить 100 метрів від осі крайньої залізничної колії;
- показаннями спеціаліста ОСОБА_11 , головного державного інспектора відділу державного контролю за будівництвом об'єктів Західного напрямку Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, який пояснив, що обвинувачений у Інспекцію ДАБК у Львівській області з приводу отримання дозволу на початок будівництва чи щодо прийняття добудови в експлуатацію не звертався, а тому, ознайомившись з матеріалами справи, в тому числі і з дозвільними документами обвинуваченого, ствердив, що зведена ним добудова є самовільним будівництвом. Для отримання такого дозволу на будівництво необхідно, в тому числі, подати у Інспекцію документи, що підтверджують право володіння чи користування земельною ділянкою та затверджену проектну документацію;
- показаннями спеціаліста ОСОБА_12 , заступника начальника відділу Держземагенства у Мостиському районі, який пояснив земельна ділянка під житловим будинком АДРЕСА_3 та прибудинкова територія перебуває у постійному користуванні ДТГО «Львівська залізниця» і Мостиській міській раді не вилучалась. Виходячи з показань свідка ОСОБА_10 про те, що санітарно-захисна зона становить 100 метрів від осі крайньої залізничної колії, пояснив, що земельна ділянка, на якій обвинувачений звів добудову, знаходиться в санітарно-захисній зоні, оскільки розташована близько 10 метрів біля колії;
- показаннями спеціаліста ОСОБА_13 , державного інспектора відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Львівській області, який показав, що ним здійснено виїзд на місце добудови, вивчено необхідні документи та встановлено, що обвинувачений дійсно самовільно захопив земельну ділянку, оскільки вищевказана земельна ділянка знаходиться у користуванні ДТГО «Львівська залізниця». Пояснив, що ним не складався відповідний акт, оскільки після цього необхідно також скласти протокол про адміністративне правопорушення та притягнути обвинуваченого до адміністративної відповідальності, а останньому вже пред'явлено обвинувачення за самовільне захоплення земельної ділянки. Таким чином притягнення обвинуваченого ще і до адміністративної відповідальності буде суперечити законодавству, оскільки особа двічі не може бути притягнута до відповідальності за одне і теж порушення;
- показаннями свідка ОСОБА_6 , матері обвинуваченого, яка показала, що отримала у міській раді рішення про надання дозволу на проведення реконструкції квартири та вони з сином ОСОБА_5 виготовили будівельний паспорт. Також їм пояснили у міській раді, що земельна ділянка під будинком та прибудинкова територія будинку по АДРЕСА_3 належать міській раді. З огляду на наведене не зверталися за отриманням дозвільних документів щодо добудови до ДТГО «Львівська залізниця»;
- копією рішення виконавчого комітету Мостиської міської ради № 304 від 02.12.2004р., відповідно до якого квартиру АДРЕСА_4 переведено у відселенський фонд та надано для тимчасового проживання ОСОБА_6 ;
- копією рішення виконавчого комітету Мостиської міської ради №228 від 27.06.2007р., відповідно до якого ОСОБА_6 надано дозвіл на проведення реконструкції квартири АДРЕСА_3 (добудови веранди) і зобов'язано виготовити проект реконструкції і надати на розгляд виконкому. Також ОСОБА_6 попереджено, що без виконання п.2 вказаного рішення (виготовлення проекту реконструкції і надання його на розгляд виконкому) проводити будь-які роботи заборонено;
- листом-відповіддю Мостиської міської ради Львівської області №2.19-1227 від 16.09.2013р., згідно з яким виконавчим комітетом міської ради не приймалось рішення про відміну рішення №228 від 27.06.2007р., а також повідомлено, що у них відсутня інформація про те, чи ОСОБА_6 виконано п.2 рішення виконавчого комітету Мостиської міської ради №228 від 27.06.2007р.;
- листом-відповіддю Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області №7/13-6-5538 від 10.09.2013р., відповідно до якого інспекцією не видавався дозвіл на початок виконання будівельних робіт, а також не зареєстровано повідомлення чи декларації про початок виконання будівельних робіт по АДРЕСА_2 ;
- копією будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудівнику ОСОБА_6 , що наданий Комунальним підприємством Мостиське «Архітектурно-планувальне бюро»;
- листом-відповіддю Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» від 27.09.2013р., згідно з яким земельна ділянка, на якій розміщений об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 , перебуває у постійному користуванні ДТГО «Львівська залізниця», згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ №176579 від 22.06.2010р. і у них відсутня інформація про надання дозволу ОСОБА_6 на здійснення добудови веранди до квартири за вищевказаною адресою;
- копією державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ №176579 від 22.06.2010р., виданого ДТГО «Львівська залізниця»;
- листами-відповідями Головного управління держсанепідслужби на залізничному транспорті №487 від 05.08.2013р., №629 від 23.09.2013р. та №45 від 15.01.2014р., відповідно до яких, згідно з ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», що набрав чинність з 01.07.2012 року, такий об'єкт будівництва - добудову площею 31,5 кв.м можна віднести до І - III категорії складності. Проведення експертизи проектів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення об'єктів І-ІІІ категорії складності чинним законодавством не передбачено. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: об'єктів І-ІІІ категорії складності шляхом реєстрації інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Враховуючи те, що самовільно збудована добудова розміром 10x4,5м, використовується як житлове приміщення, зазначено, що: Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів від 19.06.1996р. № 173, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996р. за №379/1404 (пункт 4.2) не допускається розміщення житлово-громадських об'єктів - на територіях інтенсивного забруднення хімічними, фізичними, біологічними факторами, а залізничний транспорт (вантажний і пасажирський рухомий склад), який рухається по колії, є джерелом постійного забруднення навколишнього середовища хімічними та біологічними агентами, фізичними факторами. Для нівелювання негативної дії зазначених факторів на здоров'я людей і встановлена необхідність відокремлення залізничної колії санітарно-захисною зоною, яка визначена пунктом 5.20. Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів від 19.06.1996р. № 173, а саме: «житлову забудову необхідно відокремлювати від залізничних ліній санітарно-захисною зоною шириною 100 м від осі крайньої залізничної колії за умови забезпечення нормативних рівнів шуму в прилеглих об'єктах та на території забудови. При розташуванні залізниці у виїмці та при здійсненні спеціальних шумозахисних заходів розміри санітарно-захисної зони встановлюються з урахуванням забезпечення на території житлової забудови нормативних рівнів шуму, але не менше 50 м. При цьому не менше 50% площі санітарно-захисної зони повинно бути озеленено». Відповідно до пункту 5.10 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів від 19.06.1996р. № 173 «у санітарно-захисних зонах не можна допускати розміщення житлових будинків з при домовими територіями..»;
- листом-відповіддю відокремленого підрозділу «Львівська дистанція колії» ДТГО «Львівська залізниця» №540 від 25.09.2013р., відповідно до якого ОСОБА_5 своїми діями не завдав такому майнової шкоди та постановою слідчого від 07.10.2013р. про відмову у визнанні відокремленого підрозділу «Львівська дистанція колії» ДТГО «Львівська залізниця» потерпілим у кримінальному провадженні;
- листом-відповіддю відокремленого підрозділу «Львівська дистанція колії» ДТГО «Львівська залізниця» від 03.10.2013р., згідно з яким Львівська залізниця сплачує земельний податок за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 . Інформація про сплату земельного податку до 2010р. не збереглася;
- довідкою Мостиської міської ради від 26.09.20013р., відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_5 до 04.06.2013р. проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
- листом-відповіддю Мостиської міської ради №2.19-18 від 10.01.2014р., відповідно до якого житловий будинок по АДРЕСА_3 перебуває на балансі МКП «Житловик», а земельна ділянка по вул.Залізничній,4/11 у м.Мостиська - у користуванні ДТГО «Львівська залізниця» і Мостиській міській раді не вилучалась та довідкою МКП «Житловик» №3 від 09.01.2014р., відповідно до якої житловий будинок по АДРЕСА_3 перебуває на балансі МКП «Житловик»;
- протоколом огляду місця події від 24.09.2013р., в якому зафіксовано факт зведення добудови розмірами 4,5х7м за адресою: АДРЕСА_2 і фототаблицею до цього протоколу, актом комісійного обстеження земельної ділянки службовими особами ДТГО «Львівська залізниця» від 01.08.2013р. та рапортом слідчого СВ ЛВ на ст.Львів УМВСУ на Львівській залізниці ОСОБА_14 від 22.08.2013р., чим стверджується час та місце вчинення злочинів.
Суд не приймає до уваги доводів обвинуваченого про те, що наявність у нього рішення міської ради про надання дозволу на проведення реконструкції квартири та будівельного паспорта є достатнім для проведення будівництва, що земельна ділянка перебуває у віданні міської ради і не знаходиться у санітарно-захисній зоні, оскільки такі доводи спростовуються вищевказаними доказами, які доводять той факт, що земельна ділянка знаходиться у санітарно-захисній зоні і перебуває у користуванні ДТГО «Львівська залізниця», що обвинуваченим розпочато будівництво без виділення земельної ділянки під добудову, без затвердження виконкомом міської ради проекту реконструкції та без дозволу на початок будівництва Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області чи іншого органу, уповноваженого надавати такий дозвіл на час здійснення будівництва обвинуваченим.
Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд знаходить винність обвинуваченого доведеною. Вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковано за ч.2 ст.197-1 КК України, оскільки він самовільно зайняв земельну ділянку у санітарно-захисній зоні, та за ч.4 ст.197-1 КК України, оскільки обвинувачений здійснив самовільне будівництво будівлі (веранди) на самовільно зайнятій земельній ділянці у санітарно-захисній зоні.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому, по справі не встановлено.
Враховується також, що обвинувачений вчинив злочини невеликої та середньої тяжкості, позитивно характеризується за місцем проживання, ніде не працює.
Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе шляхом застосування до нього покарання у виді позбавлення волі, але без відбування такого, надавши випробувальний термін.
Речових доказів по справі не має, судових витрат не має та запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 і ч.4 ст.197-1 КК України, та призначити покарання: за ч.2 ст.197-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, за ч.4 ст.197-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_5 остаточне покарання - 1 (один) рік і 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, та періодично з'являтись в цю інспекцію для реєстрації, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд Львівської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя (підпис) ОСОБА_1
З оригіналом згідно:
Суддя ОСОБА_1
Вирок набрав законної сили
«___» ______________ 20__ р.
Суддя ОСОБА_1