Справа №1кп/611/105/13 Головуючий у 1 інстанції:
Провадження № 11кп/790/85/14 ОСОБА_1 Категорія: ч.1 ст.185 КК України Доповідач: ОСОБА_2
04 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:
- головуючого ОСОБА_2 ,
- суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
- при секретарі ОСОБА_5 ,
- за участю прокурора ОСОБА_6 ,
- потерпілої ОСОБА_7 ,
- обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження 11кп/790/85/14 за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_7 на вирок Барвінківського районного суду Харківської області від 01 листопада 2013 року,-
Цим вироком
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця станиці Ак-Чулак Свердловського району Джамбульської області республіки Казахстан, громадянина України, в силу ст.89 КК України не маючого судимості,-
засуджено за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт.
Як встановив суд, 11 серпня 2013 року приблизно о 15.00 годині ОСОБА_10 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, таємно викрав дві секції металевої огорожі домоволодіння АДРЕСА_1 , чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 292 грн.
В апеляційній скарзі потерпіла, посилається на істотні порушення судом вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження і м'якість призначеного ОСОБА_10 покарання. Вказала, що виявлені під час досудового слідства і повернуті їй дві секції не належать до металевої огорожі домоволодіння АДРЕСА_1 , а тому вартість викраденого майна встановлено не правильно. При судовому розгляді провадження суд, за її відсутності, допитав свідка ОСОБА_11 , чим порушив її право ставити у судовому засіданні запитання цьому свідкові. Зазначає, що призначене ОСОБА_10 покарання, за своїм видом, є несправедливим, оскільки при його призначені судом не враховано, що обвинувачений неодноразово засуджувався за корисні злочини. Просить вирок скасувати, а кримінальне провадження направити органу досудового слідства для продовження досудового слідства.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення потерпілої, яка підтримала доводи скарги, обвинуваченого та прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги потерпілої про порушення її права на безпосередній допит у суді свідка, безпідставні.
Із матеріалів провадження слідує, що потерпіла, будучи належним чином повідомленою про час та місце чергового судового розгляду у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила і клопотань про відкладення розгляду провадження не заявила, а тому суд, виходячи із положень ст.325 КПК України, допитав свідка ОСОБА_11 за відсутності потерпілої. В наступному судовому засіданні, згідно ч.13 ст.352 КПК України, потерпіла мала можливість клопотати про повторний допит у суді зазначеного свідка, однак скористатися цим правом бажання не виявила.
Твердження потерпілої про вчинення крадіжки ОСОБА_10 у групі з іншою особою, та неправильне встановлення вартості викраденого у неї майна у зв'язку з тим, що повернуті секції огорожі їй, нібито, не належать, позбавлені підстав.
Виходячи із положень ст.337 КПК України про межі судового розгляду, суд першої інстанції розглянув кримінальне провадження в межах висунутого ОСОБА_10 обвинувачення відповідно до обвинувального акту, згідно якого останньому не інкримінувалось вчинення крадіжки за попередньою змовою групою осіб.
За змістом розписки від 19.08.2013 року (а.с.74), приймаючи на зберігання від працівників міліції дві секції металевої огорожі, потерпіла власноруч письмово підтвердила, що вони були викрадені з огорожі, встановленої в домоволодінні АДРЕСА_1 .
Покарання обвинуваченому ОСОБА_10 призначено згідно з вимогами ст.65 КК України.
При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно.
Суд також взяв до уваги щире каяття ОСОБА_10 , та наявність на його утриманні неповнолітньої дитини, визнавши їх пом'якшуючими покарання обставинами, а тому призначив йому покарання, яке за своїм видом і розміром, на думку колегії суддів, є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги про те, що обвинувачений неодноразово судимий, то вони безпідставні, оскільки згідно матеріалів провадження ОСОБА_10 в силу ст.89 КК України є особою, яка не має судимості.
Тому апеляційні доводи потерпілої про м'якість призначеного покарання - безпідставні.
До того ж потерпілою не ставиться питання про ухвалення апеляційним судом вироку у зв'язку з необхідністю застосування більш суворого покарання.
Керуючись ст.ст. 405, 407,409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Барвінківського районного суду Харківської області від 01 листопада 2013 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_7 - без задоволення.
Запобіжний захід ОСОБА_10 не обирався.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії цього судового рішення.
Головуючий:
Судді: