Справа № 159/757/14-ц
Провадження № 2-о/159/15/14
м. Ковель 07 лютого 2014 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді Денисюк Т.В.
за участю секретаря Пухер Л.Р.
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
представника заінтересованої особи Димарчука І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, що стався з ним 18 квітня 1980 року під час виконання трудових обов'язків вантажника на виробничому об'єднані «Волиньзалізобетон», та визнання факту дійсності складеного акт про даний нещасний випадок форми Н-1, обґрунтовуючи необхідність встановлення даного факту для отримання виплат на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 просили заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити з підстав викладених у заяві.
Представник заінтересованої особи - Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Ковелі Димарчук І.В. проти задоволення заяви не заперечив.
Суд, заслухавши пояснення заявника, його представника, представника заінтересованої особи, показання свідків, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.ст.21,28,30 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я , зокрема провести виплату одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності та щомісячні виплати в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.
Право на виплати виникає з моменту визначення ступеня втрати працездатності.
Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я.
Відповідно до ст.2 Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
У п.3.1Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року N24 із змінами, визначено перелік документів, які необхідно подати для призначення Фондом виплат, зокрема подаються:
1) заява потерпілого про призначення страхових виплат;
2) акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок), висновок за формою Т-1 (якщо такий складався);
(підпункт 2 пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з постановою
правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України від 01.03.2012 р. N 4)
3) акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався);
4) акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);
5) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання);
6) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності;
7) довідка про середню заробітну плату (доход);
8) копія трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред'явленні оригіналу;
9) довідка про розмір пенсії по інвалідності (якщо вона призначена) унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі про розмір одержуваних надбавок);
10) довідка будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів або пансіонату для ветеранів війни та праці про розмір вартості утримання потерпілого в ньому;
11) протокол засідання комісії з питань охорони праці підприємства, а у разі, якщо вона не створена на підприємстві, комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому на виробництві (у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення застрахованою особою нормативних актів про охорону праці).
Як вбачається із матеріалів справи 18 квітня 1980 року біля 14.00 год. під час виконання трудових обов'язків вантажника на виробничому об'єднанні «Волиньзалізобетон» з громадянином ОСОБА_1 стався нещасний випадок: бригада в кількості 4-х осіб була виділена для розвантаження відсіву з платформи. При закриванні бортів автомобіля ОСОБА_1 з іншою особою знаходились на низу платформи і піднімали борт для закривання, інші вантажники знаходились на борту і підхватами утримували борт, щоб закрити. Один з працівників не втримав борт, який впав в нижнє положення і травмував І палець правої кисті ОСОБА_1
За наслідками виробничої травми підприємством складено акт №3 про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1, який затверджено 19.04.1980 року.
31.12.2013 року Волинською обласною МСЕК заявнику у зв'язку із даною травмою встановлено 5% втрати працездатності довічно.
09 січня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Ковелі з заявою, в якій просив призначити страхові виплати в зв'язку із вище вказаним нещасним випадком на виробництві.
Однак, Фондом відмовлено у проведенні виплат через недоліки акту Н-1, зокрема вказано, що відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого Постановою президії всесоюзної центральної ради професійних союзів від 20.05.1966 року, яке діяло на момент розслідування, начальник цеху, де трапився нещасний випадок, зобов'язаний провести розслідування нещасного випадку спільно з старшим громадським інспектором з охорони праці цеху і інженером з техніки безпеки. Акт складається начальником цеху в чотирьох примірниках, підписується ним, старшим громадським інспектором і інженером з техніки безпеки підприємства. Акт затверджується головним інженером підприємства. Після закінчення тимчасової непрацездатності потерпілого внаслідок нещасного випадку, адміністрація цеху заповнює пункт 17 про наслідки нещасного випадку. Наданий заявником акт форми Н-1 від 19.04.1980 року, оформлений неналежним чином - підписаний лише інженером з техніки безпеки та затверджений головним інженером підприємства. Відсутні підписи начальника цеху та старшого громадського інспектора.
Як зазначає представник заявника провести повторне розслідування та скласти відповідний акт на даний час не представляється можливим, у зв'язку з ліквідацією підприємства Виробниче об'єднання «Волиньзалізобетон», що підтверджується повідомленням ГУ статистики у Волинській області №81-03/3/03 від 10.07.2013 р., а тому виникла необхідність встановлення такого факту в судовому порядку.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
У п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказано, що при застосуванні цього положення закону судам слід мати на увазі, що з дня введення в дію Закону від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ «Про охорону праці» ( з 24.11.1992 року) справи про встановлення таких фактів не розглядаються в порядку окремого провадження, а підлягають розгляду в порядку, встановленому для трудових спорів, тобто в позовному провадженні.
Однак, Закон №2694-ХІІ не має зворотної сили, а тому у порядку цивільного судочинства за правилами окремого провадження може бути встановлений факт каліцтва, що відбувся до вступу Закону в дію, та коли виключається можливість його підтвердження в іншому порядку, зокрема якщо акт про нещасний випадок на виробництві складено з порушеннями, які перешкоджають призначенню виплат, і виправити його у позасудовому порядку неможливо.
З огляду на викладене, заявлені ОСОБА_1 вимоги можуть бути розглянуті в порядку окремого провадження.
Вирішуючи питання наявності чи відсутності юридичного факту по суті, суд виходить з наступного:
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 в період з 1978 по листопад 1980 року працював вантажником транспортного цеху Виробничого об'єднання «Волиньзалізобетон».
Актом про нещасний випадок на виробництві №3 від 19.04.1980 року зафіксовано факт травмування ОСОБА_1 під час виконання обов'язків вантажника із чітким описом обставин, при яких мало місце травмування, та наслідків.
Вказані в акті обставини підтвердили допитані в суді свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Згідно довідки МСЕК ОСОБА_1 визначено ступень втрати професійної працездатності на рівні 5%, і такі наслідки мали місце у зв'язку із вище вказаною виробничою травмою.
Недоліки оформлення акту про нещасний випадок, які стали підставою для відмови у виплаті передбачених законодавством платежів, не спростовують висновків суду про те, що даний нещасний випадок дійсно мав місце і ОСОБА_1 під час виконання трудових обов'язків отримав травму, з якою органи МСЕК пов'язують часткову втрату працездатності.
Таким чином, суд вважає необхідним встановити факт нещасного випадку на виробництві, що мав місце 18 квітня 1980 року із ОСОБА_1 та визнати, складений за його наслідками акт форми Н-1 дійсним.
Керуючись ст.ст.10,60,88,209,213 214,215, п.3 ч.1 ст. 256 ЦПК України, ст.ст.21,28,30 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» суд,-
Заяву задовольнити повністю.
Встановити факт нещасного випадку на виробництві, що стався 18 квітня 1980 року з ОСОБА_1 під час виконання ним трудових обов'язків вантажника на Виробничому об'єднанні «Волиньзалізобетон» та визнати дійсним, складений про даний нещасний випадок акт №3 за формою Н-1 від 19 квітня 1980 року.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при його проголошенні - протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий:Т. В. Денисюк