Справа № 153/2383/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Дзерин М.М.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
05 лютого 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Сушка О.О.
суддів: Білої Л.М. Загороднюка А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ямпільському районі Вінницької області на постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 05 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Ямпільському районі Вінницької області про перерахунок пенсії , -
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ямпільському районі Вінницької області, в якому просив суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його перерахувати позивачу повністю пенсію з моменту її призначення з врахуванням нарахованих та виплачених за 2008-2010 роки матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові умови та індексації заробітної плати.
Відповідно до постанови Ямпільського районного суду Вінницької області від 05.12.2013 року позов задоволено частково: визнано неправомірною відмову відповідача включити суми - індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення в заробітну плату для призначення пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про державну службу»; зобов'язано відповідача врахувати при призначенні пенсії позивачу інші виплати: з травня 2008 року матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 2308 грн 69 коп, матеріальну допомогу на соціально-побутові умови в сумі 2308 грн 69 коп та індексацію заробітної плати в сумі 411 грн 23 коп; за 2009 рік матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 1927 грн, матеріальну допомогу на соціально-побутові умови в сумі 858 грн та індексацію заробітної плати в сумі 1643 грн 41 коп; за 2010 рік матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 2621 гривня 30 копійок та індексацію заробітної плати в сумі 668 гривень 85 копійок; зобов'язано відповідача здійснити належним чином розрахунок пенсії позивачу з 15.11.2013 року, включивши до складу заробітної плати для призначення пенсії суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу.
Від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Від представника відповідача також надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового првадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, та знайшло своє підтвердження при апеляційному розгляді, позивачу дійсно призначена пенсія за віком згідно ЗУ «Про державну службу». Із трудової книжки виданої 16.10.1955 року встановлено, що позивач дійсно працювала на посаді начальника відділу кадрового забезпечення та організаційно інформаційної роботи управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області.
Із довідки, управлінням Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області вих.№118/06-43/04 від 12.11.2013 року встановлено, що протягом 2008-2010 років в відповідачем позивачу проводились такі нарахування, а саме: з травня 2008 року матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 2308 гривень 69 копійок, матеріальну допомогу на соціально-побутові умови в сумі 2308 гривень 69 копійок та індексацію заробітної плати в сумі 411 гривень 23 копійки; за 2009 рік матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 1927 гривень, матеріальну допомогу на соціально побутові умови в сумі 858 гривень та індексацію заробітної плати в сумі 1643 гривні 41 копійку; за 2010 рік матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 2621 гривню 30 копійок та індексацію заробітної плати в сумі 668 гривень 85 копійок, на всі виплати, уключені в довідку нараховано страхові внески на загальнобов'язкове державне пенсійне страхування.
Задовольняючи частково даний адміністративний позов суд першої інстанції виходив з обгрунтованості його заявлення.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.
Законом України «Про державну службу» визначено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У відповідності до ст. 33 ч. 2 того ж Закону заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій доплати за ранги, надбавку за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат,доходу).
Згідно ст. 41 ч. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу), отриманих застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески.
Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та Наказу Державного комітету статистики України № 5 «Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати» від 13 січня 2004 року структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у тому числі компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, суми виплат, пов'язані з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога, яка надається всім або більшості працівників, та виплати соціального характеру.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що право позивача на пенсійне забезпечення порушене і захист порушеного права можливий шляхом визнання неправомірною відмову відповідача включити суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення в заробітну плату для призначення пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про державну службу» та зобов'язання відповідача здійснити належним чином розрахунок пенсії позивачу та включити до складу заробітної плати для призначення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В свою чергу, доводи апелянта, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та повністю спростовуються встановленими по справі обставинами.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення, відповідно визначив правове регулювання спірних правовідносин, постановив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ямпільському районі Вінницької області, - залишити без задоволення, а постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 05 грудня 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку встановленому ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Біла Л.М.
Загороднюк А.Г.