Справа: № 826/16556/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
30 січня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У жовтні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обгрунтовує тим, що, на його думку, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягає скасуванню.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2013 року задоволено вказаний позов частково. Скасовано повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного Управління міністерства доходів у м. Києві від 11.10.2013 року №0007141506. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову про відмову у задоволенні даного позову.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено наступне.
Співробітниками Державної податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2012 рік.
За результатами перевірки складено акт від 09.10.2013 року № 1851/23-58-15-06-05-33908322, за змістом якого перевіркою було порушення позивачем вимог п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: на 5 днів прострочено сплату частини самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 13436,44 грн., який фактично сплачено 04.10.2013 року замість граничного терміну сплати 30.09.2013 року.
Податковим органом на підставі Акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.10.2013 року № 0007141506, яким за позивачу нараховано штраф у розмірі 10% з податку на прибуток, який становить 1343,64 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи даний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню, в частині зобов'язання відповідача вилучити інформацію про наявність спірної заборгованості з картки особового рахунку позивача позов задоволенню не підлягає з причини недоведення його обгрунтованості.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.
Судом першої інстанції було встановлено, що між позивачем (Клієнт) з однієї сторони та ПАТ «Комерційний банк «Даніель» (Банк) з іншої сторони було укладено Договір банківського рахунку № РКО-32895Т (для страхових компаній) від 29.09.2011 року.
У відповідності до п. 2.1 Договору № РКО-32895Т Банк відкриває Клієнту поточний рахунок на умовах та в порядку, що встановлені чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України, а також внутрішніми документами Банку, що регламентують це питання
Згідно пп. 3.1.2, пп. 3.1.3, п. 3.1 Договору № РКО-32895Т, Банк зобов'язаний здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта в операційний час та післяопераційний час за умови сплати комісійної винагороди відповідно до тарифів Банку, крім суботи, неділі, неробочих та святкових днів. Розрахункові операції та за дорученням Клієнта проводити у відповідності до діючих правил здійснення безготівкових розрахунків. Проводити списання коштів з рахунку Клієнта за його дорученням. Примусове списання коштів з рахунку Клієнта виконується Банком у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.
Також судом першої інстанції було встановлено, що 08.02.2013 року Позивачем була подана податкова декларація з податку на доходи (прибуток) страховка за звітний період 2012 рік.
Відповідно до рядка 37 Декларації авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати суми податку на прибуток за звітний податковий) рік), що підлягатиме сплаті щомісяця у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року, складає 1415346,00 грн.
Позивач на виконання своїх зобов'язань сплатив зазначену суму авансового внеску за вересень 2013 року на рахунок відповідача, що підтверджується наступними платіжними дорученнями № 842 від 30.09.2013 року на суму 82000,00 грн., призначення платежу «*;101; 33908322; 11023700; Авансовий внесок з податку на прибуток страхових організацій за вересень 2013 року. Без ПДВ» (через банк Платника - ПАТ «Банк Кредит Дніпро»); № 841 від 30.09.2013 року на суму 1000000,00 грн., призначення платежу «*;101, 33908322; 11023700; Авансовий внесок з податку на прибуток страхових організацій за вересень 2013 року. Без ПДВ» (через банк Платника - ПАТ «Банк Кредит Дніпро»); № 172 від 20.09.2013 року на суму 300000,00 грн., призначення платежу «*;101; 33908322; 11023700; Авансовий внесок з податку на прибуток страхових організацій за вересень 2013 року. Без ПДВ» (через банк Платника - Центральна філія ПАТ «Кредобанк»); № 5 від 30.09.2013 року на суму 38800 грн., призначення платежу «*;101; 33908322; 11023700; Авансовий внесок з податку на прибуток страхових організацій за вересень 2013 року. Без ПДВ» (через банк Платника - ПАТ «Комерційний банк «Даніель»).
Відповідно до вищенаведених платіжних доручень, сума сплаченого авансового внеску за вересень 2013 року склала 1420800,00 грн., що перевищило належну до сплати суму щомісячного авансового внеску за вересень 2013 року, який, відповідно до податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховка за звітний період 2012 рік складає 1415346,00 грн.
При цьому судом першої інстанції було встановлено, що платіжне доручення № 5 від 30.09.2013 року на суму 38800,00грн. (через банк Платника - ПАТ «Комерційний банк «Даніель») не було належним чином виконано з вини ПАТ «Комерційний банк «Даніель».
Виходячи з зазначеного вище колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу, вказані обставини виключають відповідальність платника податку, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем сплата грошового зобов'язання зі внеску було проведено у банку - 30.09.2013 року за платіжним дорученням № 5 від 30.09.2013 року на суму 38800,00 грн., призначення платежу «*;101; 33908322; 11023700; Авансовий внесок з податку на прибуток страхових організацій за вересень 2013 року. Без ПДВ» (через банк Платника - ПАТ «Комерційний банк «Даніель»), у відповідний операційний час.
Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 174 від 01.06.2011 року передбачено, що виконані протягом операційного часу касові операції відображаються в бухгалтерському обліку в цей самий операційний день, а в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.
Дата валютування, згідно з п. 1.3 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» - це зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - учасників платіжної системи.
Згідно з п. 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.
Пунктом 22.4 ст. 22 вказаного Закону України визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України передбачає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
За приписами п. 8.1 ст.8 зазначеного вище Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до змісту платіжного доручення, за якими позивач проводив сплату внеску дата валютування визначена 30.09.2013 року, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що банк неправомірно здійснив переказ коштів 04.10.2013 року, у зв'язку з чим вина позивача в порушенні строків, передбачених Податковим законодавством України відсутня, оскільки зазначені вище строки порушено не з вини позивача.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 11.10.2013 року № 0007141506 підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язати відповідача внести до зворотного боку карток особового рахунку позивача по податку на доходи (прибуток) страховика, що ведуться відповідачем, відомості про фактичну сплату позивачем суми відповідного податку та виключити відомості щодо наявності штрафних санкцій у розмірі 1343,64 грн. та пені за несвоєчасну сплату авансового внеску з податку на доходи (прибуток) страховика за вересень 2013 року, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем на обгрунтування вказаної частини позовних вимог не було надано суду доказів на підтвердження факту внесення до карток особового рахунку позивача інформації на підставі акту перевірки.
Таким чином, підстави для висновку про те, що відповідачем була внесена до карток особового рахунку позивача інформації на підставі акту перевірки, а отже, і підстави для зобов'язання відповідача вилучити зазначену інформацію відсутні.
З огляду на зазначене колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявніст підстав для задоволення позову частково.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Т.М. Грищенко
В.Е. Мацедонська
.
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.