Справа: № 369/7864/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дубас Т.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
30 січня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він реалізуючи своє право в порядку статті 118 Земельного кодексу України звернувся до Петропавлівсько-Борщагівської ради Києво-Святошинського району Київської області з клопотанням та доданими до нього графічними матеріалами, стосовно права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки: а саме визначення та виділення йому у власність земельної ділянки без його погодження, орієнтовною площею 0,25 га в межах села Петропавлівська Борщагівка Київської області з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Однак, 27.06.2013 року на 18 сесії 6 скликання Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області було прийнято рішення про відмову у задоволенні клопотання позивача, яке останній вважає безпідставним та необґрунтованим. На думку позивача, прийняте відповідачем рішення порушує його права та законні інтереси, гарантовані йому Конституцією та нормами чинного законодавства України.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2013 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивач звернувся до Петропавлівсько-Борщагівської ради Києво-Святошинського району Київської області з клопотанням та доданими до нього графічними матеріалами, стосовно права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, а саме: визначення та виділення йому у власність земельної ділянки без його погодження, орієнтовною площею 0,25 га в межах села Петропавлівська Борщагівка Київської області з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Рішенням вісімнадцятої сесії шостого скликання від 27 червня 2013 року № 43 Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області розглянувши подання постійної комісії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради з питань використання земельних та водних ресурсів про розгляд звернень гр. ОСОБА_2 про надання земельної ділянки під індивідуальну житлову забудову на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, враховуючи висновок комісії про відмову в наданні земельних ділянок, керуючись ст. 12, ч. 6 ст. 118 ЗК України вирішила погодити подання постійної комісії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради з питань використання земельних та водних ресурсів та відмовити в надані земельної ділянки позивачу.
Згідно протоколу № 16 засідання постійної комісії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради з питань використання земельних та водних ресурсів було рекомендовано відмовити гр. ОСОБА_2 в наданні земельної ділянки під індивідуальну житлову забудову на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради у зв'язку із ненаданням ОСОБА_2 графічних матеріалів відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, на яких повинно бути зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, її адреса.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.
Згідно статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, ви значених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
В силу ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою що відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Згідно ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Оскільки судом першої інстанції було встановлено, що в заяві позивача не було визначено бажане місце розташування земельної ділянки на графічних матеріалах, які надав позивач відповідачу, то колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що сільською радою було правомірно прийнято рішення про відмову по суті звернення голуба В.В. у відповідності до ст. 118 Земельного кодексу України.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність спірного рішення відповідача, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Т.М. Грищенко
В.Е. Мацедонська
.
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.