Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" лютого 2014 р.Справа № 922/5180/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.
розглянувши справу
за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" (м.Харків)
до Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області (м.Валки, Харківська область)
про стягнення 16956,74 гривень
за участю представників:
позивача - Квіцінської А.І. (довіреність №01-62юр/4078 від 16 травня 2013 року)
відповідача - не з'явився
19 грудня 2013 року позивач, акціонерна компанія "Харківобленерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області (відповідача) суми невідшкодованих витрат від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій у розмірі 16956,74 гривень. Крім того, позивач просив суд покласти судові витрати на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 грудня 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21 січня 2014 року.
15 січня 2014 року представник відповідача надав через канцелярію суду заперечення (вх.№1096), в яких останній, не погоджуючись із позовними вимогами, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю. Судом було досліджено надані заперечення та долучено до матеріалів справи. Також, відповідач надав клопотання, в якому просив суд розглядати справу без присутності відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 січня 2014 року було відкладено розгляд справи на 04 лютого 2014 року.
30 січня 2014 року представник позивача надав через канцелярію суду заперечення на відзив (вх.№3211) на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані заперечення та долучено до матеріалів справи.
Представник позивача у відкритому судовому засіданні 04 лютого 2014 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач у відкрите судове засідання 04 лютого 2014 року свого представника не направив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 31 січня 2014 року.
Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Отже, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
На підставі Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", внесено зміни до Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII, а саме: частину 4 статті 22 доповнено словами "працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством". Окрім того, частину 6 статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку України" від 17 грудня 1993 року №3745-XIІ, що був чинним на момент існування спірних правовідносин, доповнено відповідним положенням: "особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством".
При цьому, згідно з розділом ІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", розділ II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" діє з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Тобто, введення "середніх норм споживання" у деякі законодавчі акти, мало діяти лише протягом 2008 бюджетного року.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67, розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Отже, положення вищевказаних законів стосовно введення "середніх норм споживання" визнані неконституційними рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року.
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів, у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. Тобто, у рішенні визначено, що Конституція України не надає Закону України "Про державний бюджет" вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Дане рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до листа Міністерства палива та енергетики України від 12 серпня 2008 року №32-01/6-2125, після 22 травня 2008 року обсяг пільгового споживання електроенергії для працівників міліції та пенсіонерів МВС не обмежується середніми нормами споживання (крім випадку пільгового споживання електричної енергії на освітлення), тобто розрахунки з вищезазначеними категоріями пільговиків повинні проводитися без застосування норм на пільгове споживання електроенергії.
При цьому слід зазначити, що на підставі п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1996 року №879 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати" (зі змінами та доповненнями) саме Міністерство палива та енергетики України в межах своїх повноважень надає роз'яснення щодо визначення обсягів пільгового споживання електричної енергії громадянам, які згідно із законами України мають право на пільгове споживання електричної енергії.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з 23 травня 2008 року по 01 січня 2012 року проводив розрахунки за спожиту електроенергію пенсіонерам МВС та пенсіонерам пожежної охорони без застосування норм на пільгове споживання електроенергії на підставі Закону України "Про міліцію", Закону України "Про пожежну безпеку", рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, роз'яснень Міністерства палива та енергетики України.
Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про електроенергетику", збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.
У відповідності до пункту 3 "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04 березня 2002 року, головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Згідно з вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги.
У пункті 5 "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг.
Відповідно до пункту 6 зазначеного вище Порядку, у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби Автономної Республіки Крим, обласним, м.Києва та м.Севастополя.
За приписами пункту 3 "Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року №117, Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад, організують збирання, систематизацію і зберігання інформації щодо пільговиків та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги.
З урахуванням вищевикладеного, при правильному застосуванні норм прямої дії, а саме: рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року та положень Законів України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку", "Про державну кримінально-виконавчу службу України" відповідач мав надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам, які готують уточнені реєстри.
Проте, вимоги пункту 6 "Порядку про фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" відповідачем виконані не були, що призвело до порушення прав позивача.
Відповідно до пп. 10, 11 "Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Уповноважений орган щомісяця:
1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;
2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга";
3) до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга".
Згідно із пунктом 12 вищевказаного Положення, Мінпраці затверджує форми "1-пільга", "4-пільга", "5-пільга", "6-пільга", "7-пільга", форму "2-пільга" - за погодженням з Міненерго, Мінбудом і Мінтрансзв'язку, а форму "3-пільга" - з Мінфіном.
Форма розрахунків "2-пільга" затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04 жовтня 2007 року №535, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 жовтня 2007 року за №1172/144439 із змінами і доповненнями.
Форма складання акта звіряння затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28 березня 2003 року №83.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідач, отримавши розрахунок витрат від наданих пільг, працівникам міліції на пенсії, працівникам пожежної охорони на пенсії, які нараховані без обмеження середніми нормами споживання, приймав до відшкодування лише витрати з урахуванням середніх норм споживання.
Тобто, дії відповідача призвели до того, що станом на 01 червня 2012 року позивачу не були відшкодовані витрати від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій в розмірі 49158,80 гривень відповідно до форми "3-пільга". Рішенням господарського суду Харківської області від 06 червня 2011 року по справі 5023/3591/11 було присуджено до стягнення заборгованість в розмірі 32202,06 гривень.
Таким чином, за період з 01 квітня 2011 року по 01 січня 2012 року позивачу, як енергопостачальнику, не були відшкодовані витрати від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій в розмірі 16956,74 гривень.
Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах по справам за позовами АК "Харківобленерго": від 10 листопада 2011 року по справі №5023/676/11, від 22 грудня 2011 року по справі №5023/3796/11, від 12 серпня 2012 року по справі №5023/8996/11.
Посилання відповідача у відзиві на правомірність та законність його дій в частині відшкодування енергопостачальнику за надані пільги на підставі постанови Кабінету Міністрів України №879 від 01 серпня 1996 року суд вважає помилковим, виходячи з наступного.
За приписами статті 147 Конституції України, Конституційний суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Згідно із статтею 150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, і не можуть бути оскаржені.
А тому, при застосуванні норм прямої дії, до якої відноситься рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року, положень Законів України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку", а також пункту 6 "Порядку про фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад. Відповідачем вказані вимоги не були виконані у встановленому порядку.
Суд зазначає, що положення Законів України "Про міліцію" та "Про пожежну безпеку" щодо надання 50-процентної знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива з урахуванням середніх норм споживання були чинні до 31 грудня 2008 року, а з 01 січня 2009 року зазначені положення законів передбачають надання 50-процентної знижки пільговим категоріям без будь-яких обмежень.
Позивач підтверджує свої позовні вимоги двосторонніми актами звіряння розрахунків за надані пільги між Валківським РВЕ та головним розпорядником коштів місцевого бюджету, Управлінням праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області, по формі №3-пільга, затвердженої наказом Міністерства праці України від 28 березня 2003 року №83 за погодженням з Міністерством фінансів та Держкомстатом України, долученими судом до матеріалів справи.
Проте, отримавши розрахунок витрат від наданих пільг працівникам міліції на пенсії, які нараховані без обмеження середніми нормами споживання, відповідачем було здійснено свої розрахунки витрат від надання пільг та виключено з суми нарахованих витрат ті розрахунки, що перевищують середні норми споживання. За даними актів звіряння, різниця в сумі складає 16956,74 гривень, яка не визнана відповідачем з вищевикладених підстав, та є предметом позовних вимог.
Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 року №575/97-ВР, збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів, відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.
Таким чином, відповідач повинен був компенсувати позивачу надані відповідним категоріям громадян пільги без обмеження.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми невідшкодованих витрат від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій у розмірі 16956,74 гривень за період з 01 квітня 2011 року по 01 січня 2012 року є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного та ст.ст.6, 8, 19, 124, 129, 147, 150 Конституції України та керуючись ст.ст.1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області (63002, Харківська область, м.Валки, пл.50-річчя Жовтня, 2, код ЄДРПОУ 03196400, п/р №35215003000628 в ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м.Харків, вул.Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954, п/р №260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823) суму невідшкодованих витрат від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій у розмірі 16956,74 гривень та 1720,50 гривень судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 10 лютого 2014 року.
Суддя К.В. Аріт
Справа №922/5180/13