Справа: № 751/10270/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Косач І.А. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
30 січня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області - Сенченко Марії Василівни на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обгрунтовує тим, що вважає постанову ВП № 35766384 від 26.06.2013 року про закінчення виконавчого провадження незаконною та такою, що порушує його права, на його думку, посилання відповідача на відсутність у боржника коштів для даного виду виплат є необґрунтованими та протиправними.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2013 року задоволено вказаний позов частково. Визнано незаконною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Сенченко М.В. від 26.06.2013 року про закінчення виконавчого провадження № 35766384.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області - Сенченко Марія Василівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову про задоволення даного позову повністю.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено наступне.
17 жовтня 2011 року Новозаводський районний суд м. Чернігова виніс постанову, якою зобов'язав Управління праці і соціального захисту населення Новозаводської у м. Чернігові ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, встановленої відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат.
13 грудня 2012 року на підставі зазначеної постанови позивачем було отримано виконавчий лист, який був пред'явлений до виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області.
26 червня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Сенченко М.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».
В той час коли позивач дізнався про наявність даної постанови він знаходився на лікуванні в Чернігівській обласній лікарні (в якій проходить лікування і на даний час), що унеможливило оскарження постанови в установлений законодавством термін. Вказане підтверджується довідкою-епікриз виданою Чернігівською обласною лікарнею, а тому вважаю, що строк звернення до суду був пропущений з поважних причин.
Вважаючи постанову ВП № 35766384 від 26.06.2013 року про закінчення виконавчого провадження незаконною та такою, що порушує його права, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що підстави для закриття виконавчого провадження у відповідача були відутні, в іншій частині вимоги позову задоволенню не підлягають, оскільки винесення постанови про відновлення виконавчого провадження відноситься до компетенції державного виконавця.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.
Судом першої інстанції було встановлено, що 26.06.2013 року старшим державним виконавцем Сенченко М.В. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-12260/11, виданого 13.12.2012 року Новозаводським районним судом м. Чернігова, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, встановленої відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат (а.с.15).
Згідно змісту вказаної постанови державним виконавцем зазначено, що рішення суду боржником виконано частково, а саме: проведено перерахунок необхідної виплати. Застосувати до боржника штрафні санкції передбачені ст. ст. 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» неможливо, оскільки рішення суду боржник не виконує у зв'язку із незалежними від нього обставинами (відсутні кошти на рахунках для даного виду виплат). Рішення суду виконати без участі боржника неможливо, а тому виконавче провадження у відповідності до ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає закінченню.
В силу ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 75 цього Закону.
Згідно ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Судом першої інстанції було встановлено відсутність доказів, що під час примусового виконання вказаного виконавчого листа були виконані вимоги ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи, що ОСОБА_3 пропустив строк звернення до суду з позовом, оскільки знаходився на лікуванні в Чернігівській обласній лікарні, що підтверджується довідкою-епікриз виданою Чернігівською обласною лікарнею (а.с.13), колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про поважність вказаних причин та наявність підстав для поновлення строку для звернення до суду з позовом.
Оскільки судом першої інстанції було встановлено відсутність підстав, визначених п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" для закриття виконавчого провадження, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання незаконною спірної постанови відповідача.
Стосовно вимоги позивача про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Сенченко М.В. від 26.06.2013 року про закінчення виконавчого провадження № 35766384 та зобов'язання відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Чернігівській області винести постанову про відновлення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-а-12260/11 виданого 13.12.2012 року, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність даної вимоги виходячи з наступного.
Відповідно до ч 2 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» тільки начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що такі дії відносяться до дискреційних повноважень відповідача та не можуть бути задоволені судом.
З урахуванням зазначеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що даний позов підлягає задоволенню частково.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області - Сенченко Марії Василівни - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Т.М. Грищенко
В.Е. Мацедонська
.
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.