ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
17.01.07 Справа № 3/10пд.
Судова колегія у складі суддів Доманської М.Л. - головуючої, судді Рябцевої О.В., судді Яресько Б.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ
до
1-го відповідача: Управління державного казначейства в Луганській області, м. Луганськ
2-го відповідача: Головного фінансового управління Луганської обласної державної адміністрації, м. Луганськ
3-го відповідача: Управління фінансів Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області
4-го відповідача: Головного управління міського господарства та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області
5-го відповідача: Комунального підприємства "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Алчевськ Луганської області
6-го відповідача: Обласного комунального підприємства "Луганськводпром", м. Луганськ
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача : Державне підприємство "Енергоринок", м. Київ
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів : Державне казначейство України, м. Київ
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів : Міністерство фінансів України, м. Київ
про визнання недійсним договору
у присутності представників сторін:
від позивача: Віткалов Д.М. (дов. від 04.01.07 № 8),
від 1-го відповідача: не прибув ,
від 2-го відповідача: не прибув ,
від управління фінансів Алчевської міської ради: не прибув ,
від 4-го відповідача: не прибув ,
від 5-го відповідача: не прибув ,
від 6-го відповідача: не прибув ,
від ДП "Енергоринок" - 3-ї особи на боці позивача: не прибув ,
від Державного казначейства України - 3-я особа на боці відповідача: не прибув ,
від Міністерства фінансів України - 3-я особа на боці відповідача: не прибув,
встановив:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу визнати недійсним договір від 10.07.06 № 12/02-1.
Представниками сторін та 3-ї особи, що прибули у судове засідання, подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом задовольняється.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області від 20.11.06 для розгляду справи № 3/10пд призначено колегію у складі суддів: Доманська М.Л. -головуючої, Рубцевої О.В., Яресько Б.В..
За ухвалою від 20.12.06 по даній справі судова колегія ухвалила найменуванням 3-го відповідача у справі вважати: Управління фінансів Алчевської міської ради.
Відзивом від 05.10.06 № 09-25/3497 (а.с.100-102 том І), доповненнями до відзиву від 05.10.06 № 09-25/313ю (а.с.29-31 том ІІ), від 16.11.06 № 09-25/321ю, зданим до суду 17.11.06 (а.с.99-103 том ІІ), від 19.12.06 № 09-25/342-ю, зданим до суду 20.12.06, Управління державного казначейства в Луганській області (1-й відповідач), проти позову заперечує, з наступного:
- відповідно до ст. 4 не є предметом регулювання ГК України фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів;
- за ст. 8 ГК України Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання;
- за ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом;
- ЦК України та ГК України не регулюють порядок та механізм перерахування субвенції із Державного бюджету у місцевий бюджет; дані взаємовідносини регулюються виключно бюджетним законодавством і в першу чергу Бюджетним кодексом України;
- відповідно до статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України встановлюються будь-які витрати держави, розмір та цільове призначення цих витрат;
- з боку сторін, які уклали договір від 10.07.06 № 12/02-1, не порушені принципи цільового використання бюджетних коштів, справедливості і неупередженості, доводи позивача необґрунтовані та надумані;
- призначення платежу на всіх платіжних дорученнях, на підставі яких було здійснено перерахування субвенції за договором від 10.07.06 № 12/02-1, відповідає п. 12 Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.06 № 705 (далі - Порядок, затверджений Постановою № 705), а саме, обов'язково є посилання на ст. 116 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»; кошти за Договором № 12/02-1 від 10.07.06 у размірі 2 000 000 грн. 00 коп. були зараховані до бюджету як заборгованість з податку на додану вартість;
- позивач не надав достатніх доказів того, що його участь у взаєморозрахунках за послуги з водопостачання та водовідведення є обов'язковою; неприпустимим є здійснення позивачем луження змісту та обсягу існуючого порядку перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення;
- відповідно до Бюджетного кодексу України субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції; кінцева мета виділених коштів - погашення податкової заборгованості перед бюджетом, а усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України до доходів бюджету, здійснюються на безповоротній основі (п.п. 19, 37 ст. 2 Бюджетного кодексу України);
- податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету; податок на додану вартість з боку обласного комунального підприємства "Луганськводпром" був зарахований до Державного бюджету 31.08.06;
- Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»(ст. 116) вказує, що розрахунки з різниці в тарифах на теплову енергію, що постачалася населенню, здійснюється з урахуванням відповідних норм Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»; тобто, використання Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»обов'язкове лише при проведенні розрахунків на теплову енергію; Договір від 10.07.06 № 12/02-1 був укладений з метою погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на послуги з водопостачання і водовідведення, тому, Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" у цьому випадку не враховується.
Клопотаннями від 01.12.06 09-25/331-ю та від 19.12.06 № 09-25/343-ю 1-й відповідач у справі просить розглянути справу без участі свого представника.
Відзивом на позовну заяву від 10.10.06 № 1913, зданим до суду 11.10.06 (а.с.57-58 том І), додатковими поясненнями від 31.10.06 № 2105 (а.с.41-42 том ІІ) та від 17.11.06 № 2270 (а.с.116 том ІІ), від 06.12.06 № 2480, зданим до суду 06.12.06, від 20.12.06 № 2639, зданим до суду 20.12.06, Головне фінансове управління Луганської обласної державної адміністрації (2-й відповідач) проти позову заперечує з аналогічних підстав, при цьому вказує на наступне:
- згідно з п.1 Порядку, затвердженого Постановою № 705, погашення заборгованості з різниці в тарифах провадиться за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, які надавали послуги або їх кредиторів;
- згідно з договором від 10.07.06 № 12/02-1 про організацію взаєморозрахунку відповідно до вищевказаної постанови, погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з водопостачання і водовідведення, які були надані КП «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" проведено за схемою через ОКП «Луганськводпром" за рахунок від погашення податкової заборгованості цього підприємства - податку на додану вартість;
- кінцеву схему розрахунків визначив безпосередньо ОКП «Луганськводпром", який вирішив погасити заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість, а не заборгованість за електроенергію перед ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання";
- ТОВ « Луганське енергетичне об'єднання " не могло бути включено до учасників розрахунку, так як схема замкнена на ОКП «Луганськводпром";
- відповідно до п.2 ст. 1 ЦК України та абз. 5-6 ч. 1 ст. 4 ГК України бюджетні правовідносини не регулюються ні ЦК України, ні ГК України;
- посилання позивача на зазначені нормативні акти не відповідають чинному законодавству України;
- зазначені відносини підпадають під дію Бюджетного кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України;
- у договорі від 12/02-1 від 10.07.06 року про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.06 № 705 йдеться про те, що його предметом є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до ст.116 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік" на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.06 № 705 та постанови НКРЕ від 24.05.06 року № 650; зазначена форма договору є примірною та доведена наказом Державного казначейства України від 31.05.06 № 150 «Про затвердження Примірного договору про організацію взаєморозрахунку", тому ця форма договору використовується як для розрахунків по заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію так і за послуги з водопостачання та водовідведення, що постачалися населенню;
- п.3.1 цього договору необхідно розуміти так, що сторони договору повинні подати до органів казначейства належним чином оформлені договори та платіжні доручення (але якщо сторонами договору та учасниками взаєморозрахунку будуть енергопостачальні компанії і державне підприємства "Енергоринок" - то вони подають документи не до органів казначейства, а до установ уповноваженого банку);
- норми ст.116 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік" та Порядку, затвердженого Постановою № 705, не можуть подвійно трактуватись, у зазначених нормах чітко визначено, що розрахунки з різниці в тарифах на теплову енергію, що постачалася населенню, здійснюється з урахуванням відповідних норм Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"; спірний договір був укладений не для організації розрахунків за електроенергію, а для розрахунків з різниці в тарифах з водопостачання і водовідведення, тому, норми Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" при укладанні зазначеного договору не застосовувались.
- відповідно до ст.1 Бюджетного кодексу України цим кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів;
- оспорюваний договір був укладений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.06 № 705, яка говорить саме про перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років; перерахування субвенції відноситься до процесу виконання Державного бюджету України;
- весь процес, який відбувся на виконання оспорюваного договору регулюється бюджетним законодавством України.
Відзивом на позовну заяву від 11.10.06 № 461, зданим до суду 12.10.06 (а.с.109-110 том І), доповненням до відзиву від 27.10.06 № 485 (а.с.51-52 том ІІ) та доповненням до відзиву, зданим до суду 06.12.06, Управління фінансів Алчевської міської ради проти позову заперечує з аналогічних підстав, крім того, зазначає наступне:
- оскільки сторони уклали договір на підставі нормативно-правових актів, що регулюють бюджетні відносини, з метою проведення взаєморозрахунку за рахунок субвенцій з державного бюджету з застосуванням для цього відповідних бюджетних механізмів, то договір від 10.07.06 № 12/02-1 має виключно бюджетно-правову природу; бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується;
- відповідно до п. 6 Порядку, затвердженого Постановою № 705, для участі у проведенні розрахунків надавачі послуг або їх кредитори надсилають фінансовим управлінням районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій чи структурним підрозділам з питань фінансів виконавчих органів міських рад відповідні документи; жодних документів про намір прийняти участь у проведенні розрахунків від позивача на адресу Головного фінансового управління Луганської облдержадміністрації та Управління фінансів Алчевської міської ради не надходило; позивач відмовився від реалізації свого права щодо участі у таких розрахунках;
- посилання позивача на Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" є необґрунтованим, оскільки його дія не поширюється на правовідносини, що виникли між сторонами договору; згідно зі статтею 116 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік", відповідні норми Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" застосовуються лише при здійсненні розрахунків з різниці в тарифах на теплову енергію; укладений 10.07.06 року договір передбачав організацію взаєморозрахунку щодо погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення.
Відзивом від 01.11.06 № 1/с-200, зданим до суду 01.11.06 (а.с.58-59 том ІІ), доповненням до відзиву від 06.12.06 № 6/с-236, зданим до суду 06.12.06 Головне управління міського господарства та інвестицій Алчевської міської ради (4-й відповідач) повідомляє про прийняття Алчевською міською радою рішення від 17.07.06 про припинення юридичної особи Головного управління міського господарства та інвестицій Алчевської міської ради та проти позову заперечує, з наступного:
- оскаржуваний договір був укладений відповідно до ст. 116 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»та на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.06р. № 705 «Про затвердження порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення»; правовідносини за договором виникли в процесі виконання бюджету, тому згідно ст. 1 Бюджетного кодексу України відносяться до відносин, що регулюються бюджетним кодексом;
- договір від 10.07.06 є бюджетним зобов'язанням, оскільки відповідно до ст.2 Бюджетного кодексу України, бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення-інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Листами, зданими до суду 12.10.06 (а.с.135 том І), та від 24.10.06 № 105/845, зданим до суду 26.10.06 (а.с.26 том ІІ), поясненням на заперечення позивача від 06.11.06 (а.с.72-73 том ІІ) Комунальне підприємство "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (5-й відповідач у справі), проти позову заперечує з аналогічних підстав.
Запереченням на позовну заяву від 10.10.06 № 1898, зданим до суду 12.10.06 (а.с.137-138 том І), поясненням по справі від 16.11.06 № 2286 , зданим до суду 20.11.06 (а.с.121-122 том ІІ), ОКП "Луганськводпром" (6-й відповідач) проти позову заперечує з аналогічних підстав.
Поясненням по справі від 20.10.06 № 31-28000-11-26/22047 (а.с.16-17 том ІІ) Міністерство фінансів України (3-я особа на стороні відповідача) проти позову заперечує, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, та просить розглянути справу без участі свого представника.
Поясненням , зданим до суду 01.11.06 (а.с.63--64 том ІІ), ДП «Енергоринок» (3-ї особи на стороні позивача) підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступного.
В обгрунтування позову позивач посилається на наступне:
- 10.07.06 між Управлінням державного казначейства в Луганській області, Головним фінансовим управлінням Луганської обласної державної адміністрації, Управлінням фінансових та матеріальних ресурсів Алчевської міської ради (перейменоване в Управління фінансів Алчевської міської ради), Головним управлінням міського господарства та інвестицій Алчевської міської ради, Комунальним підприємством «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»та Обласним комунальним підприємством «Луганськводпром»був укладений договір № 12/02-1 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.06 № 705 (далі - Оскаржуваний договір), який , на думку позивача, є недійсним оскільки:
- згідно з п. 1.1 Оскаржуваного договору його предметом є організація проведення між відповідачами взаєморозрахунку відповідно до ст. 116 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.06 № 705 та постанови НКРЕ від 24.05.06 № 650;
- ст. 116 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»встановлено, перерахування субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення, що постачались населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- такий порядок встановлений Кабінетом Міністрів України у постанові від 22.05.06 № 705 «Про затвердження Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення»;
- п. 14 Порядку, затвердженого постановою № 705, встановлено, що алгоритм розподілу коштів за спожиту електроенергію, які надходять під час проведення розрахунків, встановлює НКРЕ України;
- на виконання п. 14 Порядку, затвердженого постановою № 705, Національна комісія регулювання електроенергетики України постановою від 24.05.06 року № 650 «Про перерахування коштів та внесення зміни до постанови НКРЕ від 30.12.05 р. № 1278»(далі - Постанова НКРЕ № 650) встановила алгоритм розподілу коштів, згідно з яким кошти, які надходять на додаткові поточні рахунки із спеціальним режимом використання ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом за електричну енергію, за умови додаткового зазначення у графі «призначення платежу»: «стаття 116 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», номер і дата договору про організацію взаєморозрахунків», уповноважений банк перераховує відповідно до договору про організацію взаєморозрахунків, підписаного усіма учасниками цих розрахунків, у тому числі ліцензіатом з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та ДП «Енергоринок»;
- п. 14 Порядку, затвердженого постановою № 705, та п. 1.1 Постанови НКРЕ № 650 встановлено, що ліцензіат з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та ДП «Енергоринок»є обов'язковими учасниками розрахунків за договорами про організацію взаєморозрахунків, що провадяться відповідно до Порядку, затвердженого постановою № 705;
- згідно з п. 1.1 Оскаржуваного договору останній укладений на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.06 № 705 та Постанови НКРЕ № 650, Оскаржуваний договір суперечить зазначеним нормативно-правовим актам в частині не включення до процедури проведення взаєморозрахунків за цим договором його обов'язкових учасників - ДП «Енергоринок»та ліцензіата з постачання електричної енергії за регульованим тарифом;
- абзацом 2 пункту 1 Порядку, затвердженого постановою № 705, встановлено, що погашення заборгованості з різниці в тарифах провадиться з урахуванням Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»;
- згідно зі ст.ст. 1, 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, зокрема на підприємства, що мають ліцензію на постачання електричної енергії за регульованим тарифом, а також на інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії;
- за змістом абз.2 п. 1 Порядку, затвердженого постановою № 705, та ст.ст. 1, 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»погашення заборгованості з різниці в тарифах відповідно до Порядку, затвердженого постановою № 705, провадиться за обов'язкової участі в процедурі проведення взаєморозрахунків ліцензіата з постачання електричної енергії за регульованим тарифом за наявності неповних розрахунків за енергоносії перед таким ліцензіатом;
- не включення до Оскаржуваного договору ліцензіата з постачання електричної енергії за регульованим тарифом є порушенням абз.2 п. 1 Порядку, затвердженого постановою № 705, та ст.ст. 1, 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»;
- за змістом абз.1 пункту 3.1 Оскаржуваного договору, з метою його реалізації сторони договору (крім енергопостачальних компаній і ДП «Енергоринок») зобов'язані забезпечити подання до Управління державного казначейства в Луганській області належним чином оформлених договорів та платіжних доручень з урахуванням вимог, встановлених Порядком, затвердженим постановою № 705; енергопостачальні компанії та ДП «Енергоринок»зобов'язані подати ті ж самі документи, але не до Управління державного казначейства в Луганській області, а до установ уповноваженого банку;
- відповідачі у тексті Оскаржуваного договору, відповідно до п. 10 Порядку, затвердженого постановою № 705, передбачили особливості проведення процедури взаєморозрахунків для ДП «Енергоринок»та енергопостачальників;
- Оскаржуваний договір суперечить ч. З ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) в частині не погодження між сторонами Оскаржуваного договору строку його дії;
- відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності такого правочину;
- згідно з ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);
- позивач відповідно до ліцензії серії АБ № 220851, виданої Національною комісією регулювання електроенергетики України 17.05.06, здійснює діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території Луганської області; відповідно до ліцензії серії АБ № 220850, виданої Національною комісією регулювання електроенергетики України 17.05.06, здійснює діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на території Луганської області;
- участь ліцензіата з постачання електроенергії за регульованим тарифом є обов'язковою під час проведення розрахунків за Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.06 № 705, ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»повинно було бути стороною за Оскаржуваним договором;
- укладення Оскаржуваного договору, за умовами якого ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»не бере участь у проведенні розрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.06 № 705, порушує охоронювані законом інтереси позивача.
У зв'язку з цим позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору від 10.07.06 № 12/02-1.
Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Предметом договору від 10.07.06 № 12/02-1, укладеного між Управлінням державного казначейства в Луганській області, Головним фінансовим управлінням Луганської обласної державної адміністрації, Управлінням фінансових та матеріальних ресурсів Алчевської міської ради (яке перейменоване в Управління фінансів Алчевської міської ради), Головним управлінням міського господарства та інвестицій Алчевської міської ради, Комунальним підприємством «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»та Обласним комунальним підприємством «Луганськводпром», є організація проведення його сторонами взаєморозрахунку відповідно до статті 116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.06 № 705 та постанови НКРЕ від 24.05.06 № 650.
Так, ст. 116 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що перерахування субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, що надавали такі послуги, або їх кредиторів до державного бюджету, яка утворилася станом на 1 липня 2005 року, та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті. Розрахунки з різниці в тарифах на теплову енергію, що постачалася населенню, здійснюється з урахуванням відповідних норм Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Абзацом 2 пункту 1 Порядку, затвердженого постановою № 705, встановлено, що погашення заборгованості з різниці в тарифах провадиться за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, які надавали таки послуги, або їх кредиторів, що утворилася на 01.07.05, та виконання додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання статті 116 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», з урахуванням Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»;
З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що застосування положень Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» під час організації проведення взаєморозрахунку відповідно до статті 116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" обов'язкове лише при проведенні розрахунків за теплову енергію. Як вбачається з матеріалів справи, договір від 10.07.06 № 12/02-1 був укладений з метою погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на послуги з водопостачання і водовідведення, тому Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" в даному випадку не застосовується, та посилання позивача на цей Закон є необґрунтованим.
Згідно з п.1 Порядку, затвердженого Постановою № 705, погашення заборгованості з різниці в тарифах провадиться за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, які надавали такі послуги або їх кредиторів.
Відповідно до п. 6 цього Порядку для участі у проведенні розрахунків надавачі послуг або їх кредитори надсилають фінансовим управлінням районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій чи структурним підрозділам з питань фінансів виконавчих органів міських рад відповідні документи. Сторонами у справі не надано до суду жодних доказів на підтвердження наміру позивача прийняти участь у проведенні відповідних розрахунків. Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Головного фінансового управління Луганської облдержадміністрації та Управління фінансів Алчевської міської ради від позивача відповідних документів не надходило, що позивач не спростовує.
Згідно з договором від 10.07.06 № 12/02-1 погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з водопостачання і водовідведення, які були надані КП «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (надавачем послуг) проведено за схемою через кредитора останнього - ОКП «Луганськводпром" за рахунок від погашення податкової заборгованості цього підприємства - податку на додану вартість. ОКП «Луганськводпром" вирішив погасити заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість. Як вбачається з матеріалів справи, податок на додану вартість ОКП "Луганськводпром" у сумі 2000000 грн. 00 коп. був зарахований до Державного бюджету 31.08.06. Сторонами договору не порушені принципи цільового використання бюджетних коштів.
Як зазначалося вище, відповідно до ст.116 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та п.1 Порядку, затвердженого Постановою № 705, перерахування субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам, погашення заборгованості з різниці в тарифах провадиться за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, які надавали такі послуги або їх кредиторів до державного бюджету. В даному випадку позивач на час укладання договору від 10.07.06 № 12/02-1 не був надавачем відповідних послуг, та не був кредитором надавача цих послуг. Проте, ОКП "Луганськводпром" був кредитором КП «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (надавача відповідних послуг з водопостачання і водовідведення), що відповідає нормам вказаного законодавства.
За п.14 Порядку, затвердженого постановою № 705, алгоритм розподілу коштів за спожиту електроенергію, які надходять під час проведення розрахунків, встановлює НКРЕ. Такий алгоритм визначений Постановою НКРЕ № 650.
При цьому, як вбачається з аналізу норм Порядку, затвердженого Постановою № 705, та норм Постанови НКРЕ № 650, на які посилається позивач в обґрунтування позовної заяви, участь ліцензіата з постачання електроенергії за регульованим тарифом (в даному випадку - позивача у справі) та ДП "Енергоринок" не є обов'язковою при укладанні договору від 10.07.06 № 12/02-1 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.06 № 705.
На підставі вищезазначеного, доводи позивача відносно того, що вищевказаний договір від 10.07.06 № 12/02-1 суперечить Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", Постанові № 705 та Постанові НКРЕ № 650 не приймаються судом до уваги за необґрунтованістю.
Посилання позивача на порушення відповідачами при укладанні договору від 10.07.06 № 12/02-1 норм Цивільного та Господарського кодексів України також відхиляється судом за необґрунтованістю. Сторони вказаного договору передбачили строк його дії до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим договором (п.5.2). Як вбачається з матеріалів справи та зі змісту договору від 10.07.06 № 12/02-1, більш конкретного визначення строку дії такого договору не потребується.
Позивач не надав до суду достатніх доказів того, що договір суперечить нормам законодавства, а також того, що участь позивача у взаєморозрахунках за послуги з водопостачання та водовідведення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.06 № 705, при укладанні договору від 10.07.06 № 12/02-1, є обов'язковою.
За таких обставин, у задоволені позову слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 44, 46, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 46, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволені позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання : 17.01.07.
Суддя М.Л. Доманська
Суддя О.В. Рябцева
Суддя Б.В. Яресько