Справа № 185/717/14-ц
про накладення арешту на рухоме майно
17 січня 2014 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Головін В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову -
17.01.2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.
17.01.2013року ОСОБА_1 звернувся до суду заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на легковий автомобіль ВАЗ 2103, 1975р.в., д.н НОМЕР_2, кольор сіро-блакитний, шассі (кузова, рами) НОМЕР_3, двигун ТЗ - 1600 см. куб., свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_4, яке було видано 25.04.2007р. Павлоградським РЕВ 7-го МВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області. В обґрунтування заявленої вимоги позивач зазначає, що невжиття заходів для забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Розглянувши заявлену вимогу та доводи позивача, суд вважає за необхідне прийняти міри до забезпечення позову та задовольнити заяву повністю з слідуючих підстав.
Відповідно положень ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, при цьому в заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Та ж норма цивільно-процесуального законодавства встановлює, що забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а отже встановлює обов'язок для особи, яка звертається до суду із заявою про забезпечення позову, довести необхідність вчинення судом таких процесуальних дій. На підставі ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Так, позивачем був пред'явлений позов до ОСОБА_2 про витребування легкового автомобілю ВАЗ-2103, 1975р.в., д.н НОМЕР_2 із чужого незаконного володіння, у забезпечення позову позивач просить суд накласти арешт на вищезазначений автомобіль.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Розглянувши заявлену вимогу та доводи позивача, суд вважає за доцільним прийняти заходи для забезпечення позову у виді накладення арешту на спірне рухоме майно.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд -
Накласти арешт на легковий автомобіль ВАЗ 2103, 1975р.в., д.н НОМЕР_2, колір сіро-блакитний, шассі (кузова, рами) НОМЕР_3, двигун ТЗ-1600 см. куб., свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_4, яке було видано 25.04.2007р. Павлоградським РЕВ 7-го МВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, що належить за довіреністю ОСОБА_1, інн НОМЕР_1, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1
Копію ухвали направити до ВДВС Павлоградського МРУЮ, Павлоградському ЦМП ДАІ ДУМВС України в Дніпропетровській області для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 5-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: В. О. Головін