Справа №477/2089/13-ц 03.02.2014 03.02.2014 03.02.2014
Провадження №22-ц/784/287/14
Провадження № 22ц/784/287/14
Категорія 50 Головуючий у 1-й інстанції: Саукова А.А.
Доповідач апеляційного суду: Буренкова К.О.
Іменем України
03 лютого 2014 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Буренкової К.О.,
суддів: Довжук Т.С., Крамаренко Т.В.,
при секретарі судового засідання: Бакуті Т.В.,
за участю: позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_4
на рішення Жовтневого районного суду від 06 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Жовтнева державна нотаріальна контора, Зеленогайська сільська рада Жовтневого району, про визнання заповіту недійсним.
В липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Жовтнева державна нотаріальна контора, Зеленогайська сільська рада Жовтневого району, про визнання заповіту недійсним.
Позивач зазначав, що його бабуся ОСОБА_9 06 березня 2002 року склала заповіт, яким заповіла своїй дочці ОСОБА_10 право земельну частку (пай) в розмірі 8,44 га та право на акції у ВАТ «Восток». Даний заповіт посвідчений секретарем Зеленогайської сільської ради.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла.
ОСОБА_10, яка є його матір'ю, померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті ОСОБА_10 залишилось майно, у тому числі і те, яке вона прийняла у спадщину після смерті ОСОБА_9
10 червня 2013 року він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_10, де дізнався, що 08 вересня 2003 року ОСОБА_9 склала новий заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_4 Даний заповіт теж посвідчений секретарем Зеленогайської сільської ради. Проте йому відомо, що заповіт на ім'я ОСОБА_4 спадкодавець ОСОБА_9 не підписувала, оскільки вона була неграмотна.
Посилаючись на наведене, та положення ст. 48 ЦК УРСР, позивач просив визнати недійсним заповіт ОСОБА_9, складений нею 08 вересня 2003 року на ім'я ОСОБА_4
Рішенням Жовтневого районного суду від 06 грудня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Постановлено визнати недійсним заповіт ОСОБА_9 від 08 вересня 2003 року на користь ОСОБА_4, посвідчений секретарем Зеленогайської сільської ради Жовтневого району та зареєстрований в реєстрі за № 65.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення ним норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 відмовити.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав доведеним, що при посвідченні заповіту ОСОБА_9 на ім'я відповідачки секретарем сільської ради порушено вимоги ст. ст. 541, 543 ЦК УРСР, що відповідно до ст. 48 ЦК УРСР є підставою для визнання цього правочину недійсним.
Проте такого висновку суд дійшов з порушенням вимог матеріального і процесуального права.
Із матеріалів справи вбачається, що на підставі заповіту від 06 березня 2002 року, посвідченого секретарем Зеленогайської сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за №32, ОСОБА_9 заповіла своїй дочці ОСОБА_10 належне їй право на земельну частку (пай), яка знаходиться у ВАТ «Восток» і належить їй на підставі сертифікату серії МК №0209108 від 02 лютого 1999 року, виданого Жовтневою районною державною адміністрацією, а також сертифікат акцій за № 261, виданий 02 лютого 1999 року ВАТ «Восток»,
08 вересня 2003 року ОСОБА_9 склала заповіт на ім'я відповідачки ОСОБА_4, посвідчений секретарем Зеленогайської сільської ради, зареєстрований за №32, яким заповіла останній все майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла.
Із копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_9, видно, що вона з 1967 року постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 і виписана у зв'язку зі смертю.
Із матеріалів цієї спадкової справи також видно, що спадщину після смерті ОСОБА_9 прийняла відповідачка, а ОСОБА_10 - дочка спадкодавця, із заявою про прийняття спадщини після смерті матері до нотаріальної контори не зверталась.
16 грудня 2004 року ОСОБА_4 отримала свідоцтва про право на спадщину, згідно яких є власником спадкового майна, а саме: права на земельну частку (пай) розміром 8,44 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності ВАТ «Восток», та цілого житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Згідно довідки Зеленогайської сільської ради від 10 червня 2013 року №476 ОСОБА_10 з 23 жовтня 1972 року постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2. Тобто, ОСОБА_10 не проживала та була зареєстрована за місцем проживання спадкодавця ОСОБА_9
Із матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Із заявою про прийняття спадщини 10 червня 2013 року звернувся її син - позивач ОСОБА_2
Відповідно до ст. 1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб.
Частиною першою ст. 15 ЦК передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Наведені обставини свідчать, що ОСОБА_10 не прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_9, а тому до неї не перейшли права та обов'язки спадкодавця ОСОБА_9
Встановивши наведені обставини, колегія приходить до висновку, що у позивача відсутнє право вимоги щодо визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_9 на ім'я ОСОБА_4
Вирішуючи спір, суд не повно з'ясував дійсні обставини справи, характер спірних правовідносин, не звернув увагу на положення ч.1 ст. 15, ст. 1216 ЦК, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового рішення, яким в позові ОСОБА_2 слід відмовити.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду від 06 грудня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуюча Судді