Справа № 109/303/2014-ц
Провадження № 2/109/176/2014
Іменем України
06 лютого 2014 року смт Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим в складі: судді Шевченко І.В., при секретарі Архірєєвій Ю.В.,
розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, третя особа - Красногвардійський районний сектор Головного управління Державної міграційної служби України в Автономній Республіці Крим,
У січні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.
Позивачка мотивує свої вимоги тим, що вона є власницею домоволодіння АДРЕСА_1, де також зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_2, однак з 2010 року за даною адресою не проживає й з реєстрації у добровільному порядку не знімається, що створює для позивачки незручності у вигляді ускладнень при оформленні визначених документів, що стосуються домоволодіння.
У судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивачка ОСОБА_1 надала заяву про слухання справи у її відсутність, просила позов задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 про причини неявки не повідомив, заперечень проти позову не надав. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Відповідно до положень ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно з положеннями ч.2 ст.197 ЦПК України за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи установлено, що у домоволодінні АДРЕСА_1, власником якого є позивачка (а.с. 6-13), зареєстрований також її колишній чоловік ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14-20), який в домоволодінні не проживає з травня 2012 року та з реєстрації у добровільному порядку не знімається (а.с. 31-33). У відповідності до відомостей, наданих листоношею при спробі вручення ОСОБА_2 судової повістки, відповідач за зазначеною адресою не проживає (а.с.30).
Згідно з ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Ці положення закріплено у статті 150 ЖК України.
У відповідності до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом установлено, що відповідач ОСОБА_2, шлюб позивачки з яким було розірвано рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 27 вересня 2010 року, з травня 2012 року у спірному домоволодінні не проживає, хоча його у травні 2012 року було вселене до житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 у ході примусового виконання рішення суду. З того часу позивачкою перешкод щодо проживання ОСОБА_2 у даному будинку не вчинялося.
Згідно зі ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться у судовому засіданні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач понад рік без поважних причин не проживає у спірному домоволодінні, а тому втратив право користування ним; позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.
У відповідності до абзацу 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
На підставі вищевикладеного, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Керуючись ст.ст.383, 405 ЦК України, ст.72 ЖК України, ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, таким, що втратив право користування домоволодінням АДРЕСА_1.
Зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Красногвардійським районним судом АР Крим за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя І.В.Шевченко