Справа №: 22-ц/191/102/14Головуючий суду першої інстанції:Бойко З.О.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Приходченко А. П.
"21" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
Головуючого суддіПриходченко А.П.,
СуддівАвраміді Т.С., Самойлової О.В.
При секретаріБогданович О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» до ОСОБА_6 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 26 листопада 2013 року,
У вересні 2013 року ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» звернулося до суду з позовними вимогами до ОСОБА_6 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу. Позов мотивований тим, що 19 січня 2010 року на 332 км. + 250 м. автодороги Херсон-Керч сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7, під керуванням ОСОБА_8, та автомобіля Volkswagen Jetta, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 У відношенні ОСОБА_8 був складений протокол про адміністративне правопорушення, однак постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 25.06.2010 року адміністративне провадження у відношенні останнього було припинено у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Відповідно до висновку спеціаліста від 09.02.2010 року сума відновлюваного ремонту автомобіля Daewoo Nexia склала 5702,33 грн. Оскільки зазначений автомобіль застрахований в АСК «Інго Україна» на умовах добровільного майнового страхування, страхова компанія 27 вересня 2010 року виплатила ОСОБА_7 страхове відшкодування в розмірі 4086,62 грн. На думку позивача, АСК «Інго Україна» має право зворотної вимоги до ОСОБА_6 в розмірі виплаченого страхового відшкодування. Відповідно до інформації, наданої Моторно транспортним страховим бюро України, цивільно-правова відповідальність відповідача на момент скоєння ДТП застрахована не була, у зв'язку з чим позивач вважає, що саме ОСОБА_6 є належним відповідачем у справі.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 26 листопада 2013 року відмовлено у задоволенні позову ПрАТ «АСК «Інго Україна».
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на те, що суд не врахував, що відповідачем не доведена відсутність його вини у скоєнні ДТП, факт того, що ДТП сталося в наслідок непереборної сили, або з вини ОСОБА_8 не підтверджений, також суд не звернув увагу, що відсутність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 не звільняє відповідача від відшкодування шкоди, завданої засобом підвищеної небезпеки.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення в межах заявлених позовних вимог та в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 05 червня 2009 року між ЗАТ «АСК Інго Україна» та ОСОБА_7 був укладений договір (поліс) страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів за № 20584088, згідно якого предметом зазначеного Договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну третіх осіб при використанні застрахованого транспортного засобу (виключаючи осіб, які знаходяться в застрахованому транспорті та їх майно). Страховим випадком є настання відповідальності Страхувальника/Водія у разі заподіяння шкоди третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Забезпеченим транспортним засобом є «Daewoo Nexia», державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, що належить ОСОБА_7 (а.с.7,8,9).
У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що19 січня 2010 року на 332 км+250 м автодороги Херсон-Керч ОСОБА_8, керуючи автомобілем «Daewoo Nexia», державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, що належить ОСОБА_7, при виникненні перешкоди не обрав безпечну швидкість руху та не зміг безпечно зупинитися, при виконанні маневру об'їзду перешкоди зліва не переконався в безпечності його виконання, виїхав на полосу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автотранспортним засобом «Volkswagen Jetta», реєстраційний НОМЕР_2, який рухався на полосі зустрічного руху в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.13).
У адміністративній справі Залізничним районним судом м. Сімферополя призначалася судова авто-технічна експертиза, а також додаткова судова авто-технічна експертиза, згідно з висновком якої № 000490 від 10.06.2010 року, водій ОСОБА_8 не мав технічної можливості запобігти наїзду на гуся шляхом реалізації вимог п. 12.3 ПДР України, оскільки повний зупинний шлях автомобіля «Daewoo Nexia» в умовах даної пригоди значно перевищував відстань, на якій у нього виникла небезпека для руху. Враховуючи висновок та пояснення ОСОБА_8, суд постановою від 25 червня 2010 року адміністративну справу у відношенні ОСОБА_8 за ст. 124 КУпАП припинив на підставі п.7 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с.14).
Згідно зі звітом приватного підприємства «Експертна компанія «Укравтоекспертиза» № 12461 за 2010 рік, виконаного на замовлення ЗАТ «АСК «Інго Україна», розмір матеріальної шкоди, заподіяної транспортному засобу «Daewoo Nexia» склав 5702,33 грн. (а.с.18-24).
Відповідно зі страховим актом № 1188 від 16 вересня 2010 року за умовами страхування була визначена для відшкодування сума 4086, 62 грн., яка перерахована ОСОБА_7 платіжним дорученням № 9349 від 27.09.2010 року (а.с. 32,35,36).
Звернувшись з позовом до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_6 виплаченого страхового відшкодування, позивач посилався на ст.ст. 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», якими передбачено відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та право зворотної вимоги до винної особи.
Разом з тим, судом першої інстанції, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, обґрунтовано зазначено, що будь-яких доказів вини відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди суду не надано, відносно відповідача ОСОБА_6 протокол про адміністративне правопорушення не складався, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилась.
За таких обставин суд обґрунтовано на підставі ст. 1191 ЦК України відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.
Не заслуговують на увагу доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що відповідач не надав суду доказів про скоєння ДТП в наслідок непереборної сили чи з вини ОСОБА_8, але суд не приділив уваги встановленню вини відповідача ОСОБА_6, не врахував, що відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не є підставою вважати її невинною, оскільки суд зобов'язаний встановити вину сторін відповідно до загальних вимог законодавства.
Ухвалюючи рішення, судом виконані вимоги ст.ст. 212-214 ЦПК України та з'ясовані усі питання, які мають значення для ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Судом правильно визначено, що відповідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд правомірно прийшов до висновку про відсутність вини відповідача у скоєнні ДТП, який підтвердив свою невинуватість первинними матеріалами, які були зібрані безпосередньо на місці ДТП працівниками ДАІ, та надав суду апеляційної інстанції додатково для вивчення копії пояснень обох водіїв, викладених письмово 19.01.2010 року, копії схеми пригоди, протоколу про адміністративне правопорушення та доповнення до протоколу (а.с.80-86).
Згідно з ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно з ч.1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Оскільки на суди не покладено обов'язку визначати технічні обставини ДТП, а представником позивача не заявлялося клопотання про призначення відповідної експертизи, суд був позбавлений можливості визначати вину учасників ДТП, тому правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 26 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Приходченко А.П. Авраміді Т.С. Самойлова О.В.