Справа №: 22-ц/191/125/14Головуючий суду першої інстанції:Красіков С.І.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Приходченко А. П.
"14" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
Головуючого суддіПриходченко А.П.,
СуддівАвраміді Т.С., Самойлової О.В.,
При секретаріБогданович О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про повернення безпідставно отриманого майна за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 02 грудня 2013 року,
У липні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_7 про повернення безпідставно отриманого майна. Позов мотивований тим, що 13 липня 2012 року вона в ТОВ «Кримська Нива», яке розташоване в с. Лугове, Ленінського району, АР Крим, отримала 1375 кг зерна пшениці на загальну суму 2750 гривень. В цей же день вона попросила ОСОБА_7 перевезти це зерно до неї додому в с. Батальне, на що останній погодився, але, отримавши зерно, на своєму автомобілі відвіз його до себе додому, відмовляється повернути зерно, мотивуючи це тим, що вона винна йому гроші. Позивачка просила витребувати з незаконного володіння відповідача належне їй майно - зерно пшениці 5-го класу в кількості 1375 кг., зобов'язавши відповідача передати їй зерно пшениці в натурі.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 02 грудня 2013 року задоволено позов ОСОБА_6 У ОСОБА_7 витребувано майно - зерно пшениці 5-го класу в кількості 1375кг та зобов'язано його передати зазначене зерно ОСОБА_6 З відповідача на користь позивачки стягнуті судові витрати у розмірі 229,40 грн.
В апеляційній скарзі представник відповідачка просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що суд задовольнив позов безпідставно, оскільки позивачкою не доведено факт того, що відповідачем не було доставлено зерно до неї додому, а також те, що зерно знаходиться у відповідача. Крім того, вважає, що співробітник міліції неправильно записав його пояснення, які він підписав не читаючи, оскільки має поганий зір, а прочитати записані пояснення співробітник міліції відмовився. Не звернув суд увагу і на те, що відповідачем 14.10.2013 року подано позов до суду про стягнення з позивачки суми боргу, який є значно більший ніж вартість зерна.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення в межах заявлених позовних вимог та в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивачки, відповідача та його представника, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 січня 2012 року між позивачкою та ТОВ «Кримська Нива» був укладений договір оренди земельної ділянки (а.с. 6-7) та згідно довідки № 25 від 08 серпня 2012 року остання в рахунок орендної плати отримала 1375 кг зерна пшениці на суму 2750 гривень (а.с.8).
З матеріалів кримінального провадження №12013130310000696 від 03.04.2013 року, які були досліджені в судовому засіданні, а саме з протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 08 квітня 2013 року (а.с.16) факт незаконного привласнення відповідачем зерна пшениці, яке належить ОСОБА_6, був підтверджений поясненнями самого ОСОБА_7, а також цей факт підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 13 квітня 2013 року (а.с. 17-18). Ця постанова ніким не оскаржувалася та не скасовувалася, її копія приєднана до матеріалів даної цивільної справи (а.с.9).
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив що він працює ст.о/у СКР Ленінського РВ ГУ МВС України в АР Крим. У рамках кримінального провадження, відкритого за заявою позивачки, опитував ОСОБА_7 і останній підтвердив факт того, що він зерно пшениці, яке належить ОСОБА_6, дійсно привіз до себе додому.
Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що відповідачем було набуто майно позивачки без достатньої правової підстави та відповідно до положень ст.ст.1212,1213 ЦК України суд правомірно зобов'язав ОСОБА_7 повернути на користь ОСОБА_6 безпідставно набуте зерно пшениці 5-го класу в кількості 1375кг.
Доводи представника відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивачкою не доведено факт того, що відповідачем не було доставлено зерно до неї додому, а також факт знаходження зерна у відповідача, не можуть бути взяті до уваги, оскільки ці обставини підтверджені самим відповідачем при первинному його опитуванні співробітником міліції у кримінальному провадженні.
Посилання на те, що співробітник міліції неправильно записав пояснення ОСОБА_7, які він підписав не читаючи у зв'язку з поганим зором, а прочитати записані пояснення співробітник міліції відмовився, не впливають на правильність рішення суду, оскільки є голослівними.
Що стосується боргових спорів, які існують між сторонами, то ці правовідносини є іншими і не стосуються вирішення даного спору.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 02 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Приходченко А.П. Авраміді Т.С. Самойлова О.В.