10.02.2014 10.02.2014 103/2044/13-а
24 грудня 2013 Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Атаманюка Г.С., при секретарі - Оленіній Д.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим, інспектора ДПС взводу з обслуговування СП № 3 роти ДПС при УДАІ ГУМВС України в АР Крим старшого сержанта міліції Забегаліна Сергія Петровича про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності від 03 квітня 2013 року, винесеної інспектором Забегаліним С.П. Вимоги позову мотивовані тим, що 03 квітня 2013 року він, керуючи автомобілем Мазда, держ. номер НОМЕР_1, та рухаючись по автодорозі Сімферополь-Красноперекопськ, був зупинений інспектором Забегаліним С,П., який пред'явив до нього претензії щодо перевищення швидкості руху. Він не погодився з даним правопорушенням, але інспектор забрав в нього документи, сів у свій службовий автомобіль і через деякий час пред'явив йому протокол про адміністративне правопорушення. При цьому в протоколі не значилося, що свідками адміністративного правопорушення були будь-які особи. Він сфотографував протокол, після чого інспектор повернув йому водійське посвідчення і він продовжив рух. Але потім інспектор вписав в протокол про правопорушення двох свідків, яких фактично не було на місці. Тому позивач вважає, що даний протокол не може бути доказом у даній справі, а постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
Позивач у судове засідання не прибув, надіславши заяву про розгляд справи в його відсутність в порядку письмового провадження.
Відповідач, сповіщений належним чином, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, клопотань про відкладення слухання справи не надсилав, надіслав письмові заперечення на позов та копії матеріалів адміністративної справи.
За таких обставин суд, керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст. 71 КАС України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності лежить на відповідачі, якщо він заперечує проти позову.
Виходячи з меж судового розгляду, обов'язку сторін з надання суду доказів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що 03 квітня 2013 року інспектором УДАІ ГУ МВС України в АР Крим Забегаліним С.П. стосовно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме, за порушення швидкісного режиму. В той же день інспектором винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 3 Закону України "Про дорожній рух", забезпечення безпеки дорожнього руху в України покладається на Державну автомобільну інспекцію, яка входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ (із змінами і доповненнями) міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право складати протоколи про адміністративні правопорушення, у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення.
Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 №341) одним з основних завдань Державтоінспекції є забезпечення безпеки учасників дорожнього руху, захист їх прав та законних інтересів.
Згідно з Інструкцією з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.03.2009 №111, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.06.2009 за №576/16592), на підрозділи ДПС покладені завдання по контролю за дорожнім рухом, попередженню та припиненню адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху. Працівникам підрозділів ДПС надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, а також виносити відповідно до чинного законодавства постанови про адміністративні порушення.
Згідно зі статтями 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами норм КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.
Відповідно до статті 251 КУпАП до доказів відносять протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.
Згідно з пунктом 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №185 від 22.02.2001, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.03.2001 №272/5463) на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення до протоколу долучаються відповідні матеріали (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення, тощо). Кожний документ має свої реквізити (дату, адресу, назву, підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.
Зібрані по справі про адміністративне правопорушення докази відповідно до статті 251 КУпАП повинні підтверджувати наявність правопорушення, місце, час його скоєння, наявність свідків, потерпілих при обставинах, які встановлюються, винність особи у вчиненні правопорушення.
Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку. Докази повинні бути оформлені з дотриманням визначеного законом порядку.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач, не погодившись з протоколом про адміністративне правопорушення, сфотографував його і надав до суду. Згідно з даною копією протоколу, свідків адміністративного правопорушення не було. Але в копіях адміністративного протоколу, наданих позивачем, значаться два свідки. За таких обставин суд не може визнати цей доказ як належним у даній справі, а тому постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7-11, 15, 71, 128, 159-161, 163 КАС України, суд
Позов задовольнити. Скасувати постанову серії АА2 № 383244 від 03 квітня травня 2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 1712 КАС України, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Атаманюк Г.С.