Іменем України
(вступна та резолютивна частини)
03 лютого 2014 р. Справа № 814/114/14
м. Миколаїв.
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1,
доТретьої державної нотаріальної контори м. Миколаєва, Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області
третя особа за участю представників: від позивача: ОСОБА_2 від відповідачів:не з'явився від третьої особи: не з'явився ОСОБА_3,
провизнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
На підставі викладеного, керуючись ст. 158-163 КАС України, -
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивачку.
3.Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання в повному обсязі.
Суддя В. В. Біоносенко
Іменем України
03.02.2014р. Справа № 814/114/14
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1,
доТретьої державної нотаріальної контори м. Миколаєва, Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області
третя особа за участю представників: від позивача: ОСОБА_2 від відповідачів: не з'явився від третьої особі: не з'явився ОСОБА_3,
провизнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачка звернулась до адміністративного суду з позовом до 3-ї державної нотаріальної контори м. Миколаєва, Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області з вимогами: 1) зобов'язати виконати рішення суду за 2011-2013 роки про скасування свідоцтва права власності за ОСОБА_3 та внесення достовірних відомостей до реєстрів права власності; 2) скасувати незаконну реєстрацію права власності на спірний будинок за ОСОБА_3; 3) визнати незаконною відмову Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області у внесенні відомостей до реєстрів права власності; 4) визнати незаконною відмову державного нотаріуса 3-ї державної нотаріальної контори м. Миколаєва у вчиненні нотаріальної дії з підстав неоднозначного розуміння рішення суду; 5) зобов'язати 3-ю державну нотаріальну контору м. Миколаєва видати свідоцтво про право на спадщину за законом; 6) зобов'язати нотаріуса та Реєстраційну службу Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області зареєструвати право власності та видати свідоцтво про право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1.
Судом було закрито провадження щодо частини позовних вимог, а саме: 1) зобов'язати виконати рішення суду за 2011-2013 роки про скасування свідоцтва права власності за ОСОБА_3 та внесення достовірних відомостей до реєстрів права власності; 2) визнати незаконною відмову державного нотаріуса 3-ї державної нотаріальної контори м. Миколаєва у вчиненні нотаріальної дії з підстав неоднозначного розуміння рішення суду; 3) зобов'язати 3-ю державну нотаріальну контору м. Миколаєва видати свідоцтво про право на спадщину за законом; 4) зобов'язати нотаріуса зареєструвати право власності та видати свідоцтво про право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1.
Таким чином, судом було розглянуто по суті позовні вимоги в частині: 1) скасувати незаконну реєстрацію права власності на спірний будинок за ОСОБА_3; 2) визнати незаконною відмову Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області у внесенні відомостей до реєстрів права власності; 3) зобов'язати Реєстраційну службу Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області зареєструвати право власності та видати свідоцтво про право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1.
Дослідив матеріали справи, вислухав представника позивачки, суд встановив наступне.
З 1979 року будинок за адресою АДРЕСА_1 належав на праві власності ОСОБА_4 (арк.спр.48).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Відповідно до заповіту ОСОБА_4, зазначений будинок передається у спадщину її сину ОСОБА_5 (арк.спр.49).
Разом з тим, ОСОБА_5 після смерті матері спадщину не оформив, право власності на зазначений будинок на свої ім'я не зареєстрував, але спадщину прийняв, оскільки постійно проживав на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем, і не заявив відмову від спадщини.
В 1996 році Малокорениською сільрадою були ухвалені рішення про вилучення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 до земельного фонду територіальної громади, а в подальшому передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3
В 2004 році право власності на зазначений будинок за адресою АДРЕСА_1, як самочинно збудований, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва було визнано за ОСОБА_3 (арк.спр.38).
В 2005 році виконкомом Миколаївської міської ради видано Свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_3 на будинок за адресою АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. В грудні 2010 року, його дочка ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини від умерлого батька.
24.11.2011 рішенням колегії судів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області, було скасовано попередньо рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.11.2004 про визнання права власності на спірний будинок за ОСОБА_3, а в її позові відмовлено (арк.спр.40).
31.10.2012 рішенням колегії судів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області було задоволено позов ОСОБА_1 та встановлений факт прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті його матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.спр.43).
13.03.2013 постановою Заводського районного суду м. Миколаєва по адміністративній справі, визнанні незаконними та скасовані рішення Малокорениської сільради 1996 року про вилучення земельної ділянки та передачу її у власність ОСОБА_3, а також скасовано рішення виконкому Миколаївської міської ради про оформлення права власності ОСОБА_3 на спірний будинок, та скасовано Свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_3 на будинок за адресою АДРЕСА_1. (арк.спр.8).
05.02.2013 ОСОБА_1 звернулась до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області про реєстрацію права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1, на своє ім'я. До заяви позивачкою було додано Свідоцтво про право власності від 29.11.1979 р. на ім'я ОСОБА_4 (арк.спр.61).
19.02.2013 рішенням державного реєстратора було відмовлено у реєстрації права власності ОСОБА_1 на будинок за адресою: АДРЕСА_1, з тих підстав, що не надано правовстановлюючого документу на будинок на ім'я ОСОБА_1.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» окрім іншого, державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Таким чином, враховуючи, що у позивачки взагалі відсутній правовстановлюючий документ про виникнення права власності на будинок за адресою АДРЕСА_1, державний реєстратор правомірно відмовив їй у реєстрації права власності.
При цьому, суд звертає увагу, що Свідоцтво про право власності від 29.11.1979 р. на ім'я ОСОБА_4, яке надавалось державному реєстратору, не є правовстановлюючим документом для ОСОБА_1. Не є таким документом і заповіт складений ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 (арк.спр.49).
Також, позивачкою помилково вважаються правовстановлюючими документами рішення суду загадані вищі, якими були скасовані рішення Малокорениської сільської ради та виконкому Миколаївської міської ради про оформлення права власності на спірний будинок за ОСОБА_3
Ці судові рішення лише захистили права позивачки від претензій зазначеної особи на спірний будинок. Разом з тим, позбавивши права власності третю особу, вони не визнали права власності на цей будинок за ОСОБА_1
За відсутності у ОСОБА_1 правовстановлюючого документу, державний реєстратор не має змоги провести реєстрацію права власності спірного будинку на її ім'я.
Суд дійшов висновку, про необхідність відмовити у задоволенні позову.
Відмовляючи у позові, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачці, що найбільш ефективним способом захисту її прав у цьому випадку буде звернення до суду з позовом про визнання права власності на спірний будинок у порядку цивільного судочинства. У разі доведеності в порядку цивільного судочинства права власності на цей будинок, це дасть можливість зареєструвати це право відповідно до п.5 ч.1 ст.19 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
На підставі викладеного та керуючись ст. 158-163 КАС України, -
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивачку.
3.Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання в повному обсязі.
Суддя В.В.Біоносенко
Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанова складена в повному обсязі 04.02.14
Суддя В.В.Біоносенко