Справа № 109/348/2014-ц
Провадження № 2/109/186/2014
Іменем України
07 лютого 2014 року смт Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
судді Шевченко І.В.,
при секретарі Архірєєвій Ю.В.,
розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим про усунення перешкод у здійсненні права власності, зняття арешту з майна,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВДВС Красногвардійського РУЮ АР Крим про усунення перешкод у здійсненні права власності, зняття арешту з майна.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що він є власником жилого будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1. Постановою ВДВС Красногвардійського РУЮ АР Крим від 08.04.2008 року на все майно позивача накладено арешт у зв'язку з наявною заборгованістю по виконавчому провадженню щодо стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини. Дане виконавче провадження знищено за спливом строку зберігання, так як 26.09.2008 року було закрито у зв'язку з направленням виконавчого листа до Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ за місцем роботи боржника. У зв'язку зі звільненням позивача 26.11.2013 року виконавчий лист про стягнення аліментів було направлено до ВДВС Красногвардійського РУЮ та 27.11.2013 року виконавче провадження знов відкрито. Станом на 01.01.2014 року ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів не має, тому арешт підлягає скасуванню.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, кожен окремо надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, представник відповідача ОСОБА_3 просила ухвалити рішення на огляд суду згідно з матеріалами, які є у справі.
Відповідно до положень ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно з положеннями ч.2 ст.197 ЦПК України за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи установлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4), є власником житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 (а.с. 5-7), та земельної ділянки, розташованої за тією ж самою адресою, кадастровий номер 0122055400:01:27:0009, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,08 га (а.с.8-15).
На зазначену вище нерухомість, що є власністю позивача ОСОБА_1, постановою державного виконавця серії АА № 214558 від 08.04.2008 року в рамках примусового виконання виконавчого провадження про стягнення з позивача аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини у відповідності до виконавчого листа № 2-2741/2003, виданого Красногвардійським районним судом АР Крим 29.05.2003 року, у зв'язку з виникненням заборгованості накладений арешт (а.с. 16-18). Після встановлення факту роботи позивача у ВСП "Сімферопольське вагонне депо" Придніпровської залізниці, виконавче провадження 26.09.2008 року було закінчене на підставі п.10 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" та направлено по територіальності до Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ.
26.11.2013 року виконавчий документ суду з Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ надійшов до ВДВС Красногвардійського РУЮ у зв'язку зі звільненням позивача з підприємства, 27.11.2013 року виконавче провадження відкрито. Станом на 01.01.2014 року заборгованість зі сплати аліментів відсутня, однак у зв'язку зі знищенням виконавчого провадження, закінченого у 2008 році, надати копію постанови про накладення арешту на майно не можливо.
У відповідності до частини 1, пункту 2 частини 2 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, який може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Частинами 1-4 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені випадки зняття арешту з майна боржника та частиною 5 вищезгаданої статті Закону визначено, що у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Судом установлено, що виконавче провадження у вересні 2008 року було закінчене у зв'язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби, що передбачено пунктом 10 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, що діяла на час закінчення провадження, та частиною 1 статті 38 вищезгаданого Закону в редакції, що діяла станом на 26.09.2008 року, передбачено, що закінчення виконавчого провадження з даних підстав не припиняє чинність арешту майна боржника.
З листа ВДВС Красногвардійського РУЮ вбачається, що виконавчий лист щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 у зв'язку з його звільненням з ВСП "Сімферопольське вагонне депо" Придніпровської залізниці надійшов 26.11.2013 року, 27 листопада 2013 року виконавче провадження відкрито та станом на 01.01.2014 року заборгованості у ОСОБА_1 зі сплати аліментів не існує.
Таким чином, враховуючі, що метою накладення арешту на майно боржника є забезпечення реального виконання рішення, суд вважає, що підстави для арешту нерухомого майна, належного позивачеві ОСОБА_1, у зв'язку з відсутністю у нього заборгованості зі сплати аліментів по незакінченому виконавчому провадженню відпали.
У відповідності до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Керуючись ст.ст.316, 319 391 ЦК України, ст.ст.57, 60 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Арешт, накладений постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим серії АА № 214558 від 08 квітня 2008 року під час примусового виконання виконавчого листа № 2-2741/2003, виданого Красногвардійським районним судом АР Крим 29 травня 2003 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, та на земельну ділянку АДРЕСА_1, кадастровий номер 0122055400:01:27:0009, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,08 га, що належать на праві приватної власності ОСОБА_1, скасувати.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання його копії.
Суддя І.В.Шевченко