"15" січня 2014 р. м. Київ К/9991/78487/11
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Ланченко Л.В., Степашко О.І.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі - ДПІ)
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011
у справі № 2а/1570/1305/2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кагран" (далі - Товариство)
до ДПІ
про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Позов подано про скасування рішення ДПІ від 21.01.2011 № 53 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2011 у задоволенні позову відмовлено. У прийнятті цієї постанови суд виходив з того, що на момент винесення податковою інспекцією оскаржуваного рішення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців був наявним запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено повністю з посиланням на протиправність оспорюваного рішення.
Посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду нормам матеріального права та дійсним обставинам справи, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та відмовити у позові.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити касаційні вимоги з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що 21.01.2011 податковою інспекцією було прийнято рішення № 53, за яким було анульовано реєстрацію Товариства платником ПДВ з причин наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу позивача.
Приймаючи рішення про задоволення даного позову, апеляційний суд безпідставно послався на приписи пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», який втратив чинність з 01.01.2011, а відтак не підлягав застосуванню до спірних правовідносин, які регулювалися статтею 184 Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом «ж» пункту 184.1 зазначеної статті Кодексу реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Як вбачається з установлених судами обставин справи, 22.11.2010 державним реєстратором було внесено до Єдиного державного реєстру запис № 1 556 144 0008 002731 щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу Товариства.
Наведене підтверджує існування підстави, з якою підпункт «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України пов'язує можливість анулювання реєстрації платника ПДВ, на момент прийняття оспорюваного рішення ДПІ.
У той же час 17.02.2011 (тобто менше як через місяць після втрати позивачем статусу платника ПДВ) до Єдиного державного реєстру було внесено інформацію про підтвердження відомостей про юридичну особу позивача.
З огляду на вказаний факт для правильного вирішення цього спору судам слід було перевірити підстави внесення до Єдиного державного реєстру запису № 1 556 144 0008 002731 на предмет його достовірності, з'ясувавши, які обставини слугували мотивом для здійснення цього запису, та перевіривши документальне підтвердження цих обставин. Лише за наслідками встановлення цих обставин суду можна було дійти правильного висновку про об'єктивність оспорюваного рішення ДПІ.
Допущені судами порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а отже відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду слід встановити викладені в цій ухвалі обставини, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси задовольнити частково.
2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2011 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011 у справі № 2а/1570/1305/2011 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:Л.В. Ланченко
О.І. Степашко