"29" січня 2014 р. м. Київ К/800/59279/13
Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді: Олексієнка М.М. (доповідач),
суддів: Ємельянової В.І.,
Рецебуринського Ю.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) до Державної виконавчої служби України (далі - ДВС України) про визнання протиправними та скасування постанови про накладення стягнення за касаційною скаргою ДВС України на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2013 року,
У вересні 2013 року представник ДСА України звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив:
визнати протиправними дії ДВС України, допущені при вирішенні питання про притягнення до відповідальності;
скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 23 серпня 2013 року про накладення на ДСА України штрафу в розмірі 680 грн. за невиконання судового рішення.
Посилався на незаконність оскаржуваної постанови, оскільки ДСА України була позбавлена можливості виконати рішення суду у визначені державним виконавцем строки. Крім того, зазначена постанова прийнята поза строками здійснення виконавчого провадження.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії ДВС України та скасовано постанову від 23.08.2013 року про накладення штрафу.
Представником ДВС України на зазначене судове рішення подано апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2013 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з несплатою судових витрат в розмірах, передбачених Законом України «Про судовий збір». Запропоновано сплатити 860,25 грн. судового збору.
У касаційній скарзі представник ДВС України, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить скасувати ухвалу з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Зазначає, що судовий збір при подачі апеляційної скарги сплачений у розмірах, передбачених чинним законодавством, оскільки спір носить немайновий характер.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.
Звертаючись до суду, представник позивача оскаржував дії ДВС України, допущені при прийнятті постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення та просив скасувати зазначену постанову.
Приймаючи рішення про визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення, суддя апеляційного суду виходив з того, що спір, який виник між сторонами, носить майновий характер, а отже судові витрати повинні визначатися, виходячи з майнового характеру адміністративного позову.
З таким висновком колегія суддів касаційної інстанції погодитися не може.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір».
Згідно підпунктів 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону (в редакції Закону України від 19 вересня 2013 року №590-VІІ) ставка судового збору визначається, виходячи з адміністративного позову майнового або немайнового характеру.
Вимога майнового характеру полягає в тому, що особа, яка звертається до суду, вимагає визнати за нею майнове право, присудити річ або стягнути певну грошову суму.
Оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення та визнання дій протиправними, допущені при притягненні винної особи до відповідальності (адміністративної, кримінальної) не відноситься до спорів майнового характеру.
Обов'язковість виконання вимог державного виконавця забезпечується встановленою адміністративною і кримінальною відповідальністю зобов'язаних осіб.
Зазначений висновок ґрунтується на положеннях частини третій статті 5, частини першої статті 89 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження», роз'ясненнях, викладених у пункті 6 постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13 грудня 2012 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби».
Порушення норм матеріального та процесуального права, допущені суддею, призвели до постановлення незаконної ухвали, тому вона, відповідно до частини першої статті 227 КАС України, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду апеляційним судом.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України задовольнити.
Скасувати ухвалу судді Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2013 року про залишення апеляційної скарги без руху з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає
Судді: М.М. Олексієнко
В.І. Ємельянова
Ю.Й. Рецебуринський