15 січня 2014 року м. Київ К/9991/76291/11
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Ланченко Л.В., Степашко О.І.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі - ДПІ)
на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.04.2011
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2011
у справі № 2а-2175/11/0170
за позовом акціонерного товариства закритого типу "Канон" (далі - Товариство)
до ДПІ
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.04.2011, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2011, позов задоволено; визнано протиправними дії ДПІ щодо невизнання податковою звітністю декларації Товариства з податку на прибуток за 2010 рік та зобов'язано відповідача визнати зазначену декларацію документом податкової звітності з відображенням її показників у картці особового рахунку платника.
Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам пункту 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України (додаток № 1 до наказу Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827) та дійсним обставинам справи, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові.
Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями під час розгляду даної справи встановлено, що 07.02.2011 кур'єрською службою доставки позивачем було направлено на адресу ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 рік.
Втім податкова інспекція не визнала зазначену декларацію податковою звітністю з посиланням на наявність у цьому документі пошкоджень, що унеможливлюють вільне читання тексту (цифр), про що позивачеві направлено повідомлення від 11.02.2011 № 4867/10/284.
Так, відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
В силу вимог пункту 49.9 цієї ж статті Кодексу за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України (додаток № 1 до наказу Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827) передбачено, якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою про невизнання податкової звітності є: відсутність підпису відповідних посадових осіб (факсиміле не дозволяється); відсутність скріплення печаткою підписів платника податків; відсутність обов'язкових реквізитів податкового документа; відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань; подання ксерокопії звітних документів; порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності.
У ході розгляду цієї справи суди дослідили примірник спірної декларації, поданий податковою інспекцією, та встановили факт залиття правого куту цієї декларації чорнилами.
Однак суди зазначили, що акт про наявність друкарських пошкоджень не складався кур'єрською службою доставки, та на підставі цього дійшли висновку, що відповідне пошкодження документа відбулося вже після розкриття конверту, в якому цей документ був надісланий на адресу ДПІ.
Доказів на спростування цього висновку податковим органом не надано
Відповідно до пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
З урахуванням викладеного слід погодитися з висновком попередніх судових інстанцій про обґрунтованість позовних вимог Товариства.
Норми матеріального права застосовані правильно, порушень норм процесуального права, які є підставою для скасування судових актів, судами не допущено, а тому оскаржувані постанова та ухвала судів першої і апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити.
2. Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.04.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2011 у справі № 2а-2175/11/0170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:Л.В. Ланченко
О.І. Степашко