Апеляційний суд Рівненської області
05 лютого 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
виправданого згідно вироку суду ОСОБА_4 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_5
скаржниці (потерпілої) ОСОБА_6
її представників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рівне (в порядку приватного обвинувачення) кримінальну справу за апеляцією скаржниці (потерпілої) ОСОБА_6 на вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 листопада 2013 року ,-
Цим вироком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, із середньою освітою, неодружений, не працюючий, раніше не судимий, виправданий:
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
В задоволенні цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди - відмовлено.
ОСОБА_6 обвинувачує ОСОБА_4 в тому, що він в телефонній розмові погрожував їй фізичною розправою, а 12.04.2012 року о 11 годині в м.Луцьк наніс їй тілесні ушкодження у вигляді травми лівого коліна, що спричинило післятравматичний тендовагініт власної зв'язки лівого наколінника. У зв'язку з тим, що болі в лівому коліні, куди вдарив її ОСОБА_4 у неї не проходили, а навпаки посилювалися, вона 27.04.2012 року звернулася в травмпункт Дубенської ЦРЛ.
За висновками судово - медичної експертизи №198/142/2012р. виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (а.с.85-86).
В поданій на виправдальний вирок суду апеляції скаржниця (потерпіла) ОСОБА_6 покликаючись на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, просить оскаржуваний вирок скасувати, притягнути ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності та стягнути заподіяну злочином моральну шкоду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржниці (потерпілої) ОСОБА_6 , яка просила вирок суду скасувати з підстав викладених у апеляції, думку виправданого ОСОБА_4 про законність та обґрунтованість вироку суду та залишення його без зміни, дослідивши доводи викладені в апеляції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляція до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно ст.327 Кримінально - процесуального кодексу України, виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.
Вказані вимоги закону судом при постановленні вироку щодо ОСОБА_4 додержано. Виправдовуючи ОСОБА_4 за ч.2 ст.125 КК України, суд навів у вироку відповідні мотиви на користь прийняття такого рішення. Також судом перевірені показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 які були очевидцями конфлікту (штовханини в автобусі) між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , й таким показанням у вироку дана належна правова оцінка, також враховано взаємовідносини останніх з приводу грошового боргу.
Визнавши доведеною невинуватість ОСОБА_4 у інкримінованому йому злочині, суд обґрунтовано покликався на показання свідків по справі, висновки судово - медичної експертизи №198/142/2012 про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, матеріали медичної документації щодо ОСОБА_6 , згідно з якими остання протягом тривалого часу має хворобливі зміни в організмі.
Зокрема, згідно сонографії лівого колінного суглобу є ознаки деформуючого артрозу. Крім того, наявність травми зафіксована лікарем з слів ОСОБА_6 через 15 днів після події.
Щодо самого механізму отримання ушкоджень в область лівого коліна то скаржниця надавала суперечливі пояснення. Так, в скарзі приватного обвинувачення від 16.11.2012р. вона зазначає, що 12.04.2012р. о 11 годині в м.Луцьк ОСОБА_4 наніс тілесні ушкодження вдаривши її в ліве коліно без конкретизації події. В ході судового засідання 05.08.2013р. спочатку пояснювала, що ОСОБА_4 випхав її з автобуса, внаслідок чого вона упала колінами на щебінь, а потім, що в автобусі ОСОБА_4 штовхнув її і вона вдарила ліве коліно об металеву трубу. В апеляції ж зазначає, що "наніс мені тілесні ушкодження в область лівого коліна". ОСОБА_4 , в свою чергу, пояснив, що тілесних ушкоджень скаржниці не спричиняв.
Покликання ОСОБА_6 на те, що вона стосовно проведення перевірки Луцьким МВ УМВС України у Волинській області її заяви про побиття 12.04.2012р. взнала в ході судового засідання в Дубенському міськрайонному суді не відповідає дійсності, оскільки у відмовних матеріалах (ЖРЗПЗ №4644) наявне повідомлення Луцького МВ про результати розгляду її скарги від 09.05.2012р. за №3/3499 що винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України (а.с.12).
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України характеризується діянням (дією або бездіяльністю), спрямованим на заподіяння легкого тілесного ушкодження.
Суб'єктивна сторона зазначеного злочину, що розглядається, характеризується тільки умисною виною. Відповідальність за ст.125 КК України настає коли умисел винного був спрямований на заподіяння легкого тілесного ушкодження.
З огляду на викладене в діях ОСОБА_4 не вбачається умисних дій на нанесення тілесного ушкодження ОСОБА_6 .
Заподіяння легкого тілесного ушкодження внаслідок необережності вини не є караним за ст.125 КК України.
Рішення суду щодо відмови у задоволенні цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди узгоджується з приписами ч.1 ст.1167 ЦК України, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
За таких обставин, доводи скаржниці/потерпілої/ наведені нею у апеляції, щодо невідповідності висновків суду першої інстанції, викладених у вироку, фактичним обставинам справи є безпідставними і задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (1960 року) колегія суддів, -
Вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 листопада 2013 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляцію скаржниці /потерпілої/ ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту оголошення ухвали, а засудженим який тримається під вартою - в той самий строк з моменту вручення копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3