03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 22-ц /796/373/2014 Головуючий в суді 1 інстанції - Антипова Л.О.
Доповідач - Ящук Т.І.
06 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Ящук Т.І.
суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.
при секретарі Телегіній Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка подана представником ОСОБА_3, на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 18 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання договору про надання споживчого кредиту удаваним та зобов'язання вчинити дії та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановила:
В квітні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив визнати кредитний договір №0165/07/21-АL7 від 09.08.2007 року, укладений між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», і ОСОБА_2 - удаваним та застосувати наслідки удаваного правочину : перерахувати валюту кредитування за договором про надання споживчого кредиту у національну валюту - гривню по курсу, що існував на момент надання кредиту.
ПАТ «Банк Форум» звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №0165/07/21-АL7 від 09.08.2007 року на суму 319 784 грн. 90 коп. та судових витрат.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що заборгованість за вказаним кредитним договором систематично не погашається ОСОБА_2 з грудня 2008 року, останнє часткове погашення заборгованості по кредиту проведено позичальником в сумі 511 доларів США 04.11.2008 року, а останнє часткове погашення відсотків здійснено позичальником 10.08.2009 року в сумі 10 доларів США.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 лютого 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено. Зустрічний позов ПАТ «Банк Форум» - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором в розмірі 319 784 грн. 90 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3219 грн., а всього стягнуто - 323 003 грн. 90 коп.
Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_2 через свого представника - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги: застосувати до сторін наслідки удаваного правочину, а саме: перерахувати валюту договору про надання споживчого кредиту за № 0165/07/21-АL7 від 09.08.2007 року у гривню по курсу, який існував на момент надання кредиту, та встановити, що сума позики згідно договору про надання споживчого кредиту за № 0165/07/21-АL7 від 09.08.2007 року становить 152 871 грн. 88 коп. та зобов'язати банк надати розстрочку у погашенні заборгованості за кредитом строком на 5 років. В задоволенні зустрічного позову ПАТ «Банк Форум» - відмовити.
В апеляційній скарзі представник апелянта посилався на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказував, що суд першої інстанції з порушення вимог ст. ст. 118, 123, 124 ЦПК України прийняв зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом. Зазначав, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги розрахунок заборгованості, наданий ПАТ «Банк Форум».
Крім того, вважає, що вимоги за зустрічним позовом були заявлені передчасно, з порушенням порядку дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, оскільки письмові вимоги-претензії щодо дострокового виконання зобов'язань на адресу боржника не надсилалися.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити; представник ПАТ «Банк Форум» вважав доводи апеляційної скарги безпідставними та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді Ящук Т.І., пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Звертаючись до суду з позовом про визнання договору про надання споживчого кредиту удаваним та перерахування суми кредиту з іноземної валюти у національну за курсом станом на день надання кредиту, позивач ОСОБА_2 свої вимоги обґрунтовував тим, 09.08.2007 року між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно до якого позивачу був наданий кредит у розмірі 42 878 доларів США. Пізніше позивачем було виявлено, що укладений договір не відповідає вимогам чинного законодавства та є таким, що порушує його права та інтереси. Виходячи з цього вважав, що визначення в договорі зобов'язання в іноземній валюті є порушенням закону - ст.99 Конституції України, ст. 524, ст. 553 ЦК України, ст.47, ст.49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про захист прав споживачів», ст.13 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», відповідно до яких зобов'язання мають виражатися в грошовій одиниці України - гривні.
Надаючи позивачу кредит, банк був обізнаний, що коштів позичальник потребує для розрахунку із продавцем за договором купівлі-продажу автомобіля, ціна якого виражена у гривневому еквіваленті, а тому отримані в кредит кошти підлягатимуть обміну, оскільки лише кошти у гривнях могли бути використані за призначенням. Фактично банк надав валюту не як гроші - засіб платежу, а як засіб для обміну на гривні, оскільки валюта не могла бути засобом платежу за договором купівлі-продажу автомобіля, отже іноземна валюта не є грошима в Україні і не могла бути видана як кредит для розрахунків в Україні.
Судом першої інстанції встановлено, що 09 серпня 2007 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №0165/07/21- АL7, за яким банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 42 878 доларів США на строк до 09 серпня 2014 року, зі сплатою за користування кредитом 10,5% річних, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти. Кредит було надано для придбання автомобіля марки Toyota RAV-4, 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач передав АКБ «Форум» у заставу вказаний автомобіль, про що було укладено договір застави від 09.08.2007 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з вимогами чинного законодавства (ст. 533 ЦК України ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 5,6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 13-93 від 19.02.1993 року) АКБ «Форум» мав право здійснювати операції з іноземною валютою, в тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті на підставі отриманої від Національного банку України банківської ліцензії та дозволів на здійснення валютних операцій, а тому вираження грошового зобов'язання за кредитним договором в іноземній валюті відповідає вимогам законодавства.
Оскільки ОСОБА_2 своїм підписом у кредитному договорі засвідчив своє добровільне волевиявлення, яке відповідало його внутрішній волі, суд вважає, що позивач був обізнаний з умовами виконання своїх зобов'язань перед банком, усвідомлював їх правові наслідки, обсяг своєї відповідальності та заперечень не мав. Суд першої інстанції дійшов висновку, що при укладенні договору сторони узгодили між собою всі істотні умови договору, в тому числі вид валюти кредитування та порядок виконання зобов'язань, а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 - відсутні.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, вважає його законним, обґрунтованим і таким, що відповідає обставинам справи і положенням норм матеріального закону. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Доводів, як б спростовували зазначені висновки суду першої інстанції, апеляційна скарга позивача не містить.
Згідно зі ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Отже, за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини, тобто права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Судом першої інстанції правильно вказано, що позивач, посилаючись на визнання кредитного договору удаваним, не навів підстав та не зазначив і не надав доказів, який правочин сторони вчинили насправді.
Між тим, як вбачається з копії кредитної заявки на ім'я керуючого Севастопольською філією АКБ «Форум» від 29.07.2007 року, особисто підписаної ОСОБА_2, він просив надати кредит в сумі 43 500 доларів США для придбання автомобіля Toyota RAV-4, 2007 року випуску ( а.с. 81).
Зі змісту кредитного договору вбачається, що сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, мети, суми і строку кредиту, умови і порядку його видачі та погашення, види (способи) забезпечення зобов'язання позичальника, відсоткової ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни та припинення дії договору, відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що, підписавши кредитний договір, сторони тим самим засвідчили свою згоду та прийняли умови, які були в ньому закріплені. Зазначені обставини свідчать про те, що сторони діяли вільно та на власний розсуд визначали умови кредитного договору , зокрема про надання кредиту в доларах США.
Зазначене також підтверджується заявою на видачу готівки за № 12860 від 09.08.2007 року, що містить підпис позичальника про її отримання ( а.с. 85).
Доводи позивача щодо неправомірного надання кредиту в іноземній валюті правильно були відхилені судом першої інстанції, оскільки такі доводи не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Постанові № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають з кредитних правовідносин», ст. 99 Конституції України визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, мав право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті.
Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що наявними в справі доказами не встановлено підстав відповідно до ст. 235 ЦК України, згідно з якими необхідно визнати удаваним кредитний договір.
Задовольняючи зустрічний позов ПАТ «Банк Форум» про стягнення заборгованості за договором кредиту, суд першої інстанції виходив з положень ст. 526, 629, 1049, 1054 ЦК України та вважав встановленим, що починаючи з грудня 2008 року, ОСОБА_2 систематично порушує істотні умови п.2.3, 2.7 кредитного договору в частині несвоєчасного щомісячного погашення кредиту та відсотків за його користування. Останнє часткове погашення заборгованості проведено позичальником в сумі 511 доларів США 04.11.2008 року, а останнє часткове погашення відсотків було здійснене позичальником 10.08.2009 року в сумі 10 доларів США. Станом на 22.08.2012 року заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ «Банк «Форум» становить 38 855,32 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 22.08.2012 року ( 1 долар еквівалентний 7,993 гривень) становить 310 570 грн. 57 коп., також банком нарахована пеня у розмірі 9214 грн. 33 коп. Загальний розмір заборгованості становить 319 784 грн. 90 коп.
Виходячи з наявних у матеріалах справи, досліджених судом першої інстанції письмових доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду щодо наявності підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про дострокове стягнення суми кредиту, заборгованості по кредиту, нарахованих відсотках за користування кредитними коштами та пені відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту кредитного договору, пунктом 2.3 передбачено повернення кредиту частинами щомісячно у сумі не менше 511 доларів США на відкритий позичальнику позичковий рахунок. Порядок сплати процентів передбачений п.2.7 договору, відповідно до якого проценти за користування кредитними коштами позичальник сплачує самостійно на рахунок в СФ АКБ «Форум» щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.
Пунктом 2.5 договору передбачено, що несплата позичальником процентів у терміни, встановлені п.2.7 договору, є підставою для вимоги дострокового повернення кредитних коштів, стягнення процентів за користування кредитними коштами, неустойки.
Доводи апеляційної скарги позивача щодо відсутності вимоги ПАТ «Банк Форум» про дострокове повернення суми кредиту колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, ОСОБА_2, припинивши остаточно сплачувати проценти за користування кредитом у серпні 2009 року та будучи достеменно обізнаним із вищевказаними умовами кредитного договору, не надав суду жодних доказів про виконання ним своїх зобов'язань.
При цьому у матеріалах справи наявні копії вимог, що надсилались ОСОБА_2, як АКБ «Форум» від 27.03.2009 року, так і ПАТ «Банк «Форум» - 22.08.2012 року про дострокове погашення заборгованості в тридцятиденний термін з часу отримання вказаної вимоги, із зазначенням складових заборгованості (суми поточної заборгованості по кредиту, простроченої заборгованості по кредиту та процентах, пені) ( а.с. 47, 52).
Доводи апелянта та його представника про необхідність відмовити у позові ПАТ «Банк Форум» з підстав порушення представником банку процесуальних строків подання доказів по справі, зокрема, обґрунтованого розрахунку заборгованості, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначена обставина не є підставою для відмови у позові, тоді як статтею 213 ЦПК України суд зобов'язаний ухвалити законне і обґрунтоване рішення, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Будь-яких доказів, які б спростовували розмір сплаченої позичальником суми кредиту, процентів та в свою чергу - впливали на правильність наступних розрахунків суми процентів та пені, ОСОБА_2 та його представником ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції - не надано.
Інші доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права при прийнятті зустрічної позовної заяви ПАТ «Банк Форум» колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такі доводи на висновки суду першої інстанції не впливають та не спростовують їх.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо розміру заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором не у повному обсязі відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права, що є підставою для зміни рішення суду у цій частині, враховуючи наступне.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що останній платіж по кредиту у розмірі 511 доларів США ОСОБА_2 було здійснено 04 листопада 2008 року, проте судом не було прийнято до уваги та не надано оцінки письмовій заяві представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ( а.с. 117) про застосування наслідків спливу позовної давності, виходячи із того, що банк звернувся до суду з зустрічним позовом про стягнення заборгованості через 3 роки 10 місяців після здійснення позичальником останнього платежу по кредиту, тобто з порушенням трирічного строку позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Постанові № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають з кредитних правовідносин», у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Відповідно до постанови Верховного Суду України по справі № 6-116цс13 від 06 листопада 2013 року, застосування правових позицій якої є обов'язковим в силу ст. 360-7 ЦПК України, відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.
Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.
У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.
Виходячи з вищевикладених положень закону, умов п.2.3 кредитного договору, за яким позичальник погашає кредит частинами по 511 доларів США щомісячно, а також розрахунку заборгованості за кредитним договором №0165/07/21- АL7 від 09.08.2007 року станом на 22.08.2012 року, колегія суддів вважає, що ПАТ «Банк Форум» пропущено строк позовної давності щодо несплачених до моменту звернення до суду ( 11 вересня 2012 року) чергових платежів за період з грудня 2008 року по серпень 2009 року включно.
Враховуючи, що поважних причин пропуску строку позовної давності щодо цих вимог представником банку не зазначено, сума заборгованості по кредиту, що виникла за вказаний період: 9 місяців по 511 доларів США = 4599 доларів США, що по курсу НБУ на день розрахунку заборгованості становить: 4599 х 7,993 = 36 759 грн. 80 коп. - стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» не підлягає за спливом строку позовної давності.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення суми простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів підлягають задоволенню частково: 22 995 доларів США - 4599 доларів США = 18 396 доларів США, що становить по курсу НБУ на час здійснення розрахунку 147 039 грн. 23 коп.
В іншій частині заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 є необґрунтованою, оскільки частиною 1 ст. 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Враховуючи, що останній платіж по процентах позичальником здійснено 10.08.2009 року, умовами п. 2.7 кредитного договору строк наступного чергового платежу встановлено до 20-го числа наступного місяця, а позивач звернувся до суду 11.09.2012 року, тобто строк позовної давності по стягненню процентів за вищевказаний період не пропустив, то прострочена заборгованості за процентами, яка виникла станом на 22.08.2012 року, - 3131,32 доларів США, що становить 25028 грн. 64 коп. - підлягає стягненню у повному обсязі.
За змістом норм ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України, стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про стягнення пені на суму 9214 грн. 33 коп., яка розрахована банком за останні 12 місяців перед зверненням до суду на суми тих платежів, що підлягали сплаті у вказаний період.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 лютого 2013 року в частині вирішення зустрічного позову ПАТ «Банк Форум», необхідно змінити, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: до стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» підлягає прострочена заборгованість по кредиту 18 396 доларів США + поточна заборгованість по кредиту 12729 доларів США + проценти 3131,32 доларів США = 34 256, 32 долари США, що становить 273 810 грн. 77 коп., а також пеня - 9214 грн. 33 коп., а всього - 283 025 грн. 10 коп.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 2830 грн. 25 коп.
Інші доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального і процесуального права не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, а тому в іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307-309, 313- 317, 218 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 лютого 2013 року - змінити в частині вирішення зустрічного позову ПАТ «Банк Форум», виклавши резолютивну частину рішення у цій частині в наступній редакції:
Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором в розмірі 283 025 (двісті вісімдесят три тисячі двадцять п'ять) грн. 10 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2830 грн. 25 коп., а всього стягнути - 285 855 грн. 55 коп.
В іншій частині рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 лютого 2013 року - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : Судді: