Справа № 22-2101/2014 Головуючий у1-й інстанції - Кізюн Л.І.
Доповідач - Пікуль А.А
6 лютого 2014 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Невідомої Т.О.
ПобірченкоТ.І.
при секретарі Кучер Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 26 листопада 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_4, заінтересована особа: ОСОБА_5, на постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві,-
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2013 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4, заінтересована особа: ОСОБА_5 на постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві (а.с.64-65).
Не погодившись з таким вирішенням скарги, ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою визнати неправомірними та скасувати: постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві Крийчинського С.С. про відкриття виконавчого провадження від 9 вересня 2013 року ВП№39664704; постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Крийчинського С.С. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 9 вересня 2013 року ВП№39664704 (а.с.81-83).
В суд апеляційної інстанції сторони не з'явились, про місце та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, про що свідчать завірені штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення зв'язку зворотні повідомлення про вручення судових повісток: ОСОБА_3 - 20 січня 2014 року; уповноваженій особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві - 20 січня 2014 року; ОСОБА_5 - 22 січня 2013 року (а.с. 89-91). Оскільки за правилом ч.5 ст. 76 ЦПК України вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається і врученням повістки і цій особі, суд ухвалив розглядати справу у їх відсутність ураховуючи також, що відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи..
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, суд першої інстанції, виходив з того, що державним виконавцем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження і постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було дотримано положень ЗУ "Про виконавче провадження". Державний виконавець діяв відповідно до чинного законодавства.
У своїй апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3, посилається на те, що судом першої інстанції не дано належної оцінки тій обставині, що незважаючи на виготовлення тексту постанов 9 вересня 2013 року, направлені вони були сторонам лише 19 вересня 2013 року, про що свідчить відповідна відмітка на конверті. Таким чином, головним державним виконавцем було допущено порушення чинного законодавства.
Крім того, представник ОСОБА_4 вважає, що виправлення головним державним виконавцем 22 листопада 2013 року описок в оскаржуваних постановах не є підставою вважати, що таким чином оскаржувані постанови відповідали чинному законодавству, оскільки, допущені описки - не просто арифметичні або граматичні помилки, а невідповідність резолютивній частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року.
Указані доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали враховуючи наступне.
При постановленні ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанови державного виконавця, суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.
9 вересня 2013 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві Крайчинським С.С. було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.20-21) та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.22). за заявою стягувача про примусове виконання виконавчого листа №2-1490/13, виданого 12 липня 2013 року Солом'янським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 заборгованості за договором позики від 14 серпня 2012 року у сумі 3 445 000 грн.; за договором позики від 17 серпня 2012 року у сумі 2 000 000 грн.; за договором позики від 15 серпня 2012 року у сумі 270 000 доларів СІНА 00 центів, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 15 серпня 2012 року становить 2 158 310 грн.
Копії постанов, як вбачається із супровідного листа (а.с.23) цього ж дня було надіслано головним державним виконавцем стягувачу.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві Мурихіним С.В. 22 листопада 2013 року виправлено описки у постановах від 9 вересня 2013 року про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до вимог ст.83 ЗУ "Про виконавче провадження" (а.с.61-62).
Відповідно до змісту прохальної частини скарги на постанови державного виконавця (а.с.7) Дмитрук В.М. просить визнати неправомірними та скасувати постанови Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві щодо відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно ОСОБА_4 та оголошення заборони на його відчуження від 9 вересня 2013 року ВП№39664704.
В цій частині районним судом правильно встановлено, що державний виконавець при відкритті виконавчого провадження та накладенні арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження діяв правомірно та в рамках чинного законодавства.
Закон України "Про виконавче провадження" надає державному виконавцю право за заявою стягувача накласти арешт на майно боржника з метою забезпечення виконання рішення суду незалежно від отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження.
Дії державного виконавця, пов'язані із направленням постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику, які є відмінними від безпосередньо відкриття виконавчого провадження, в рамках даної скарги ОСОБА_4 не оскаржуються.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 отримав копії оскаржуваних постанов лише 24 вересня 2014 року, не можуть бути підставою для визнання дій державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження та накладенню арешту на майно боржника незаконними, оскільки ОСОБА_4 не був позбавлений передбаченої процесуальним законом можливості оскаржити винесені постанови від 9 вересня 2013 року.
Відповідно до положень ч.3 ст.83 ЗУ "Про виконавче провадження" начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Отже, головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві Мурихін С.В. при винесенні 22 листопада 2013 року постанови про виправлення описок у постановах від 9 вересня 2013 року про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, скористався наданим йому правом виправлення описок чи арифметичних помилок у винесених постановах та діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи викладене, підстав для скасування оскаржуваної ухвали з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, немає.
Керуючись ст.303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: А.А. Пікуль
Судді: Т.О. Невідома
Т.І. Побірченко