АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа №22-2079/14 Головуючий у 1-й інстанції - Лазаренко В.В.
Доповідач - Заришняк Г.М
05 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Іванченка М.М., Мараєвої Н.Є
при секретарі - Онищенко О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 20 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, Прокуратури міста Києва, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, -
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Державної казначейської служби України, Прокуратури міста Києва про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, просив стягнути на його користь з Державної казначейської служби України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку в установленому законом порядку на його користь 50 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди
Зазначав, що 17.10.2011 року Київською транспортною прокуратурою у рамках розслідування кримінальної справи відносного нього порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1ст. 384 КК України. 26.10.2011 року у ході розслідування зазначеної кримінальної справи матеріали кримінальної справи щодо нього виділено в окреме провадження та кримінальній справі присвоєно реєстраційний номер 20-870.
28.10.2011 року йому пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. В подальшому матеріали кримінальної справи відносно нього були направлені до Печерського районного суду м. Києва для розгляду по суті. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 17.12.2012 р. кримінальну справу за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 384 ч.1 КК України, скеровано до прокуратури м. Києва для проведення додаткового розслідування. 20.03.2013 року у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 12013110150000033 за фактом надання ним завідомо неправдивих показів з попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 384 КК України.
04.07.2013 р. вказане кримінальне провадження закрито за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення. З 28.10.2011 року по 04.07.2013 року, тобто 21 місяць, він незаконно знаходився під слідством і судом. В цей період його конституційне право на вільне пресування було обмежене обраним щодо нього запобіжним заходом у вигляді підписки про невиїзд, він зазнав моральних страждань у зв'язку з протиправною поведінкою зі сторони органів досудового слідства та прокуратури, які полягали в незаконному притягненні його до кримінальної відповідальності та обмеженні права на вільне пересування. Всі ці обставини призвели до стресу, моральних переживань, витрати зусиль, коштів та часу на доведення невинуватості. Моральну шкоду він оцінює в 50 000,00 грн. і просив стягнути її з відповідача.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 20 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
В суді апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, наведених в ній.
Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним.
Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою старшого слідчого Київської транспортної прокуратури молодшим радником юстиції Яцининим В. від 17.10.2011 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, яку об'єднано із кримінальною справою № 20-2734.
26.10.2011 року з кримінальної справи № 20-2734 в окреме провадження виділено матеріали кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та присвоєно номер справі 20-2870.
Постановою старшого слідчого Київської транспортної прокуратури від 28.10.2011 року ОСОБА_2 притягнуто як обвинуваченого у кримінальній справі та пред'явлено йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.
Кримінальну справу № 20-2870 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, в порядку ст.232 КПК України, 25.11.2011 року направлено до Печерського районного суду м. Києва для розгляду по суті.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 17.12.2012 р. вказану кримінальну справу щодо позивача повернуто до прокуратури м.Києва для проведення додаткового розслідування.
Прокуратурою міста Києва 20.02.2013 року дані матеріали кримінального провадження для проведення досудового розслідування направлено до СВ JIB на ст. Дарниця УМВС України на Південно-Західній залізниці та зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013110150000033.
26.07.2013 року постановою заступника начальника СВ ЛВ на станції Дарниця УМВС України на Південно-Західній залізниці кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110150000033 від 20.02.2013 року, закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоду завдано фізичній особі, внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Разом з цим, Прокуратурою міста Києва за результатами вивченням матеріалів даного провадження встановлено, що рішення про закриття кримінального провадження №12013110150000033 слідчим відділом ЛB на ст. Дарниця УМВС України на Південно-Західній залізниці прийнято без виконання вимог суду, є необгрунтованим та передчасним, а тому постановою старшого прокурора прокуратури м.Києва від 19.11.2013 року було скасовано постанову від 26.07.2013 р. про закриття кримінального провадження №12013110150000033 від 20.02.2013 р., а матеріали кримінального провадження скеровано СВ JIB на ст. Дарниця УМВС України на Південно-Західній залізниці для проведення подальшого досудового розслідування (а.с56-57).
Як видно з пояснень представника Прокуратури м. Києва, що у зв'язку із скасуванням постанови про закриття кримінального провадження № 12013110150000033 від 20.02.2013 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено, досудове розслідування триває.
Суд першої інстанції повно й всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку й прийшов до правильного висновку про те, що оскільки постанову про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_2 скасовано, розслідування у кримінальному провадженні відновлено й триває на даний час, підстав для відшкодування шкоди на користь позивача на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» на вбачається.
За таких обставин суд обґрунтовано відмовив у задоволені позову ОСОБА_2
Доводи апеляційної скарги вказані висновки суду не спростовують.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального закону й не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Посилання в апеляційній скарзі на допущені судом процесуальні порушення не заслуговують на увагу, оскільки ці порушення не призвели до неправильного вирішення справи, й відповідно до вимог ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду лише з одних формальних міркувань.
Та обставина, що органами досудового слідства в деяких процесуальних документах допущені помилки в даті реєстрації та номері кримінального правопорушення, не є підставою для задоволення позову, оскільки постановою від 25.11.2013 р. про уточнення даних у кримінальному провадженні вказані помилки виправлені прокуратурою м.Києва.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 20 листопада 2013 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді