Справа №348/46/14-ц
07 лютого 2014 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді Флоряк Д.В.
секретаря Буратчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом в суд до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 267267,63 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 20.08.2009 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до якого відповідач отримав в нього 15400 дол.США, які зобов'язувався повернути разом з відсотками до 01.03.2010 року. Вказаний факт підтверджено власноручно написаною ним розпискою. Цим же договором позики був обумрвлени розмір процентів, які ОСОБА_2 мав сплатити за час користування коштами по 6% на місяць від суми позики. На прохання ОСОБА_2 строк повернення коштів було продовжено до 31.12.2010 року. Однак станом на грудень 2013 року відповідач отримані кошти не повернув, незважаючи на неодноразові вимоги про це, відмовляється виконати свої боргові зобов'язання. Оскільки в досудовому порядку вирішити спірне питання з відповідачем не вдалося, він змушений звернутися в суд за захистом своїх прав та просить стягнути в судовому порядку із ОСОБА_2 в свою користь заборгованість за договором позики в сумі 267267,63 грн., та всі судові витрати по справі.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 подав заяву, в якій просить розглянути справу в його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлявся завчасно і належним чином через засоби масової інформації, про причини неявки суду не повідомив та не подав заяви про слухання справи в його відсутність.
За згоди позивача суд прийшов до висновку про ухвалення рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.60 ЦПК України і які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 20.08.2009 року відповідач ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 15400 дол. США, і які зобов'язувався повернути позивачу разом з відсотками до 01.03.2010 року. Даний факт засвідчено власноручно написанною ним розпискою. Додатковий строк повернення коштів з відсотками позивачу до 31.12.2010 року був визначений новою власноручно написаною розпискою від 11.04.2010 року.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, врегульовані нормами Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України, одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Статтею 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що зазначена форма закону була дотримана, що підтверджується письмовою розпискою від 20 серпня 2009 року та 11 квітня 2010 року.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов"язаний сплатити грошову суму згідно ст.625 ЦК України.
Як вбачається із змісту ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з офіційного курсу НБУ на день звернення з позовом до суду ОСОБА_2 зобов'язаний повернути позивачу 123092,20 грн. основного боргу.
Окрім того, відповідач згідно розписки зобов'язався повернути позивачу окрім основного боргу ще 6% на місяць від суми користування коштами, тобто з 20.08.2009 року по 31.12.2010 року, що становить 15276,80 дол.США, а в гривневому еквіваленті 122107,46 грн.
Крім того, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він у відповідності до ч.2 ст.625, ч.1 ст.1049, ч.1 ст.1050 ЦК України зобов"язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, що становить 22067,97 грн. (245199,66 грн. : 100 х 3% = 7355,99 грн. х 3 роки = 22067,97 грн.).
Оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування заявлених до нього позовних вимог, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному об'ємі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача понесені ним судові витрати по справі згідно поданих квитанцій.
На підставі наведеного, ст. ст. 526, 530, 610, 623, 1046, 1047, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 213- 218, 224-228 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Стягнути із ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, жит. АДРЕСА_1, інд.номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (жит.АДРЕСА_2, інд.номер НОМЕР_2) - 267267,63 грн. (двісті шістдесят сім тисяч двісті шістдесят сім гривень 63 копійки) згідно договору позики від 20.08.2009 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3192,68 грн. судових витрат по справі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачами в загальному апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Надвірнянський районний суд.
Суддя Флоряк Д.В.