ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
05 лютого 2014 року 15:00 №826/18789/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1
додержавної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2013 №455/17-01 та від 14.11.2013 №456/17-01,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2013 №455/17-01 та від 14.11.2013 №456/17-01.
Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 01.11.2013 №451/17-01/НОМЕР_1, прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.11.2013 №455/17-01 та від 14.11.2013 №456/17-01.
Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 01.11.2013 №451/17-01/НОМЕР_1 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 14.11.2013 №455/17-01 та від 14.11.2013 №456/17-01. Так, відповідачем вказано на відсутність факту реальності господарських операцій між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та її контрагентами: приватним підприємством «Сервітекс», товариством з обмеженою відповідальністю «VIP-Капітал», товариством з обмеженою відповідальністю «РА «Маркетингком», товариством з обмеженою відповідальністю «Тесей ЛТД», товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.О. Електронікс-1».
Відповідач в судове засідання 16.01.2014 не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/18789/13-а у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві проведено планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012.
Перевіркою встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 підпунктів 177.2 та 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження оподаткованого доходу в 2011, 2012 роках у сумі 25383,15 грн..
Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.1 статті 198, пунктів 200.1 та 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету на суму 48 673,00 грн.
За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві складено акт від 01.11.2013 №451/17-01/НОМЕР_1 та прийнято податкові повідомлення-рішення:
від 14.11.2013 №455/17-01, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 31 728,9 грн., у тому числі: 25 383,15 грн. - основний платіж, 6 345, 75 грн. - штрафні (фінансові) санкції;
від 14.11.2013 №456/17-01, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 58 490,00 грн., у тому числі: 48 673,00 грн. - основний платіж, 9 817,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Відповідно до пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.
Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 01.11.2013 №451/17-01/НОМЕР_1 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та її контрагентами приватним підприємством «Сервітекс», товариством з обмеженою відповідальністю «VIP-Капітал», товариством з обмеженою відповідальністю «РА «Маркетингком», товариством з обмеженою відповідальністю «Тесей ЛТД», товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.О. Електронікс-1». За посиланням відповідача, позивачем формувались показники податкової звітності на підставі первинних документів, які є неналежними для цілей ведення податкового обліку.
За посиланням позивача, між ОСОБА_1 та її контрагентами приватним підприємством «Сервітекс», товариством з обмеженою відповідальністю «VIP-Капітал», товариством з обмеженою відповідальністю «РА «Маркетингком», товариством з обмеженою відповідальністю «Тесей ЛТД», товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.О. Електронікс-1» здійснювалися господарські операції з купівлі-продажу товарів та надання послуг на підставі рахунків-фактур.
На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт, видаткових накладних, рахунків-фактур за відповідні періоди.
У свою чергу, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та її контрагентами: приватним підприємством «Сервітекс», товариством з обмеженою відповідальністю «VIP-Капітал», товариством з обмеженою відповідальністю «РА «Маркетингком», товариством з обмеженою відповідальністю «Тесей ЛТД», товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.О. Електронікс-1» вказано на наступне.
Відповідно до акту державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 08.04.2011 №372/23-3/36755958 про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «VIP-Капітал» товариство має нульовий стан, як платник податків за основним місцем обліку. Також, перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств. Товариством з обмеженою відповідальністю «VIP-Капітал» не надано податковому органу первинних документів бухгалтерського обліку щодо фінансово-господарської діяльності товариства за січень, лютий, 2011 року.
Щодо контрагента позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «РА «Маркетингком», то податковим органом вказано на акти перевірок державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 16.12.2011 №1626/23-3/37267132 та від 22.03.2012 №401/22-4/37267132, відповідно до яких товариство з обмеженою відповідальністю «РА «Маркетингком» за своєю юридичною адресою відсутнє, а також у товариства відсутні первині та бухгалтерські документи: договори, накладні, податкові накладні, товаротранспортні накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.
Щодо контрагента позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Тесей ЛТД», то податковим органом вказано на акт державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 22.07.2013 №461/22.8-15/37818657, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Тесей ЛТД» не надало податковому органу підтверджуючих первинних документів щодо даних податкового обліку, відсутність у товариства умов для ведення фінансово-господарської діяльності через відсутність трудових ресурсів (кількість працюючих -0), офісних та складських приміщень тощо.
Що стосується контрагента позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.О. Електронікс-1», то відповідачем вказано на акт перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 27.03.2013 №817/22-90/32799525, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.О. Електронікс-1» має ознаки «фіктивності» через відсутність умов для ведення фінансово-господарської діяльності.
Щодо контрагента позивача - приватного підприємства «Сервітекс», то податковим органом вказано на акт перевірки державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 07.03.2011 №14/3-22-80 з якого вбачається, що приватне підприємство «Сервітекс» має ознаки «фіктивності» через відсутність умов для ведення фінансово-господарської діяльності.
Аналізуючи зміст первинних документів, наданих позивачем на підтвердження реальності господарських операцій позивача з названими вище контрагентами, відповідність цих первинних документів вимогам чинного законодавства, суд встановив, що податкові накладні та інші первинні документи, які підписувались з боку приватного підприємства «Сервітекс» та товариства з обмеженою відповідальністю «VIP-Капітал» не відповідають вимогам закону через відсутність змоги ідентифікувати осіб, що підписували відповідні первинні документи.
Так, на всіх документах, у тому числі податкових накладних, відсутні прізвища осіб, що підписували документи від імені приватного підприємства «Сервітекс» та товариства з обмеженою відповідальністю «VIP-Капітал».
Відповідно до пункту 201.2 статті 201 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. Відповідно до Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 № 1333/20071, в податковій накладній обов'язково зазначається підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну.
Однак, податкові накладні, як і інші первинні документи, виписані приватним підприємством «Сервітекс» та товариством з обмеженою відповідальністю «VIP-Капітал» на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не містять прізвища особи, що їх склала, що позбавляє права позивача формувати дані податкового обліку на підставі таких документів.
Щодо висновків відповідача по взаємовідносинам позивача із товариством з обмеженою відповідальністю «РА «Маркетингком», товариством з обмеженою відповідальністю «Тесей ЛТД» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.О. Електронікс-1», суд погоджується із доводами відповідача, що за відсутності фактичної господарської операції, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Так, первинні документи по цих контрагентах містять певні розбіжності(зазначено договори, яких до позову не додано), відсутні документи, що супроводжують певну господарську діяльність, зокрема, транспортування, зберігання товару, його передача.
За даними органу державної податкової служби, товариство з обмеженою відповідальністю «РА «Маркетингком», товариство з обмеженою відповідальністю «Тесей ЛТД» не мали умов для ведення фінансово-господарської діяльності, товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.О. Електронікс-1» навіть не мало рахунків у банку.
Позивачем зазначені доводи акту перевірки не спростовано, не підтверджено здійснення розрахунків з даними підприємствами.
За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 руху активів у процесі здійснення господарської діяльності, у зв'язку з чим суд вказує на недоведеність з боку позивача реальності господарських операцій, здійснених між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та її контрагентами.
Підсумовуючи викладене, враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з її контрагентами приватним підприємством «Сервітекс», товариством з обмеженою відповідальністю «VIP-Капітал», товариством з обмеженою відповідальністю «РА «Маркетингком», товариством з обмеженою відповідальністю «Тесей ЛТД» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.О. Електронікс-1», податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано дані податкового обліку складені з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України, зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарських операцій з вказаним контрагентом з огляду на їх безтоварність, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки від 01.11.2013 №451/17-01/НОМЕР_1 та, відповідно, правомірність податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 14.11.2013 №455/17-01 та від 14.11.2013 №456/17-01.
За вказаних обставин, суд вказує на відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.