м. Миколаїв.
21 січня 2014 року Справа № 814/2974/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомЗаводського районного центру зайнятості, вул. 6-та Поперечна, 32, м. Миколаїв, 54010
доПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, 54003
простягнення заборгованості в сумі 7068,77 грн.,
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7068,77 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач не відшкодував вартість допомоги, виплаченої безробітній, яку поновлено на роботі рішенням суду.
Відповідач подав заперечення, в яких посилається на скасування рішення суду, яким працівника поновлено на роботі, з огляду на що зникла підстава для відшкодування виплаченої позивачем допомоги (а. с. 23-24).
Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
У жовтні 2012 р. ОСОБА_1 звільнено з підприємства відповідача в зв'язку зі скороченням. 23.10.2012 р. вона звернулася до позивача з заявою про надання їй статусу безробітної (а. с. 12). За період з 11 листопада 2012 р. до 4 квітня 2013 р. ОСОБА_1 отримала 7068,77 грн. допомоги по безробіттю, що підтверджується довідкою позивача (а. с. 5).
Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 березня 2013 р. ОСОБА_1 поновлено на попередній посаді (а. с. 8-9). На виконання рішення суду відповідачем 5 квітня 2013 р. видано наказ про її поновлення на посаді (а. с. 10).
Рішеннями Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 липня і 10 липня 2013 р. скасовано заочне рішення про поновлення на роботі та відмовлено в задоволенні вимог ОСОБА_1 (а. с. 25, 43-44). Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 5 вересня 2013 р. рішення залишено без змін (а. с. 45-46).
Мотивуючи свої вимоги позивач посилається на ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за якою з роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
З аналізу вказаної статті вбачається, що відшкодування витрат Фонду соціального страхування на випадок безробіття є мірою відповідальності роботодавця за незаконне звільнення працівників. Основною умовою, для застосування даного положення є поновлення безробітного за рішенням суду. Тобто, в разі відсутності такого рішення, відповідальність роботодавця не наступає.
Рішення суду про поновлення ОСОБА_1 скасоване. Той факт, що ОСОБА_1 була поновлена на посаді і навіть деякий час фактично працювала, не впливає на оцінку відсутності обов'язкової умови для відшкодування виплаченої допомоги, оскільки рішення скасовується з моменту його прийняття і вважається, що воно ніколи не діяло.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя А. О. Мороз