Копія
Справа № 822/4711/13-а
05 лютого 2014 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Данилюк У.Т. (головуючий), суддів - Фелонюк Д.Л. , Лабань Г.В. , розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Хмельницької області , Державної судової адміністрації України , Міністерства фінансів України , Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області , Державної казначейської служби України про стягнення заборгованості по заробітній платі та довічному грошовому утриманню, -
24 листопада 2008 року позивач звернувся в суд з позовом до Апеляційного суду Хмельницької області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, Державної казначейської служби України, в якому, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідачів 66341,90 грн. заборгованості по заробітній платі, 93235,91 грн. заборгованості по довічному грошовому утриманню, а також 107940,06 грн. компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості по довічному грошовому утриманню та компенсації за період з 01.06.2005 р. по 01.01.2006 р. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, територіального управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області, Державної казначейської служби України, апеляційного суду Хмельницької області в частині стягнення заборгованості по довічному грошовому утриманню та компенсації за червень-грудень 2005 року залишено без розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що частиною другою статті 44 Закону України "Про статус суддів" передбачено, що розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя. Постановою Кабінету Міністрів України "Про оплату праці Голови та заступників Голови Верховного Суду України" від 30 червня 2005 року №514 зазначеним особам підвищено посадові оклади з 1 червня 2005 року. Лише 3 вересня 2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про оплату праці суддів" № 865, якою привів оклади суддів у відповідність з встановленим ч. 2 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" співвідношенням до посадових окладів Голови Верховного Суду України та голови суду, в якому працює суддя. Ця постанова набрала чинності з 1 січня 2006 року. Внаслідок цього з 1 червня 2005 року до 1 січня 2006 року оклади суддів не відповідали вимогам статті 44 Закону України "Про статус суддів".
Позивач в судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду заяву, згідно якої позов підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу за його відсутності.
Представник Апеляційного суду Хмельницької області в судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду заяву, відповідно до якої просить розглядати справу за його відсутності та покладається на розсуд суду.
Представник Державної судової адміністрації України в судове засідання також не з'явився, однак надав суду письмові заперечення на позов, у яких просить в задоволенні позовних вимог до Державної судової адміністрації України відмовити. Відмітив, що установи мають право брати бюджетні зобов'язання, витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами. Міністерство фінансів України, Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служби України не можуть порушувати норми законів України, якими встановлюється Державний бюджет України на відповідний рік. Будь-які платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Вказані асигнування не були передбачені в Державному бюджеті України на 2005-2013 роки, не були передбачені в кошторисах видатків ДСА України.
При цьому апеляційний суд Хмельницької області є відповідальним виконавцем бюджетного запиту, забезпечує складання бюджетних запитів та подає їх до Державної судової адміністрації України, яка забезпечує подання узагальненого бюджетного запиту до Міністерства фінансів України. Останнє проводить аналіз бюджетного запиту та приймає рішення про його включення до пропозиції проекту Державного бюджету України перед поданням його на розгляд Кабінету Міністрів України.
Справу просить слухати без участі представника Державної судової адміністрації України.
Представник територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі; позовні вимоги не визнає.
Представник Міністерства фінансів України в судове засідання не з'явився, хоча повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. В письмових запереченнях, які містяться в матеріалах справи, просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, оскільки підстави для стягнення з нього коштів відсутні. Також просить справу розглядати без участі представника.
Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань від нього до суду не надходило.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 6 ст. 128 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, розгляд справи проводиться в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що позивач з 15.10.2004 року працює на посаді судді Апеляційного суду Хмельницької області і за період червень-грудень 2005 року отримував заробітну плату із застосуванням розміру посадового окладу 514 грн., що підтверджується довідкою Апеляційного суду Хмельницької області №135 від 06 листопада 2008 року.
Суд звертає увагу на те, що ч.4 ст. 43 Конституції України гарантує кожному право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Основним нормативно-правовим актом, який регулював питання оплати праці суддів на час існування спірних правовідносин був Закон України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-XII. Цей Закон встановлював гарантії незалежності суддів, включаючи їх матеріальне і соціальне забезпечення, у тому числі гарантії права щодо оплати праці. Відповідно до ч. 1 ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Частиною другою статті 44 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-XII було передбачено, що розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.
Тобто, згідно з цією нормою гарантований мінімальний посадовий оклад судді не може бути меншим встановленого статтею 44 цього Закону в співвідношенні до окладу Голови Верховного Суду України. Недодержання цього принципу є порушенням конституційного права суддів на отримання заробітної плати не нижче від визначеної законом та порушенням конституційних гарантій щодо незалежності та недоторканності суддів.
На виконання положень зазначеного закону, Кабінетом Міністрів України прийнято ряд постанов, у тому числі від 30 червня 2005 року №513 "Про оплату праці Голови та заступників Голови Конституційного Суду України", №514 "Про оплату праці Голови та заступників Голови Верховного Суду України", від 3 вересня 2005 року №865 "Про оплату праці суддів".
Постановою Кабінету Міністрів України "Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України" від 30.06.2005 р. № 514 встановлено, що з 1 червня 2005 року посадовий оклад Голови Верховного Суду України становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до додатку 4 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865 посадовий оклад судді Апеляційного суду Хмельницької області становить 9 розмірів мінімальної заробітної плати.
Однак Кабінет Міністрів України не усунув порушення вимог ч. 2 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" і не привів оклади суддів усіх судів України до встановленого цією нормою співвідношення одночасно з окладами Голови Верховного Суду України та Голови Конституційного Суду України, оскільки надав постанові "Про оплату праці суддів" від 3 вересня 2005 року № 865 чинності не з 1 червня 2005 року, а з 1 січня 2006 року (пункт 5 Постанови).
Внаслідок цього з 1 червня 2005 року до 1 січня 2006 року оклади суддів усіх судів України не відповідали вимогам ст. 44 Закону України "Про статус суддів".
Крім цього, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 року №514 було установлено, що преміювання Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України здійснюється щомісяця в розмірі до 10 відсотків посадового окладу за фактично відпрацьований час; зазначеним посадовим особам надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 року № 2288, не встановлюється, преміювання відповідно до зазначеної постанови не здійснюється.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2007 року пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці суддів" від 3 вересня 2005 року № 865 визнано незаконним. Цією ж постановою суду допущено поворот виконання постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865. Визнано, що вона підлягає застосуванню одночасно з постановами Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 року № 513 і № 514 з питань оплати праці керівників судів, тобто з 1 червня 2005 року.
Також постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 р. № 865" від 31 грудня 2005 року № 1310 пункт 5 постанови №865 був викладений у такій редакції: "ця постанова набирає чинності з дня втрати чинності Указів Президента України від 10 липня 1995 року № 584, від 19 вересня 1996 року № 856, від 5 березня 2002 року № 220, від 25 листопада 2002 року № 1061, статей 3 та 4 Указу Президента України від 11 грудня 2002 року № 1150, абзацу першого статті 1 Указу Президента України від 23 лютого 2002 року № 173 у частині встановлення надбавки суддям військових місцевих та військових апеляційних судів".
Зазначеними указами Президента України встановлювались суддям різного роду надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи тощо, виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Зазначені укази Президента України втратили чинність з 1 січня 2006 року.
Таким чином, Кабінет Міністрів України з 1 червня 2005 року Голові та заступникам Голови Верховного Суду України, а з 1 січня 2006 року усім іншим суддям судів загальної юрисдикції не просто підвищив посадові оклади, а змінив систему і порядок оплати праці суддів, зазначивши, зокрема, у пункті 3 постанови №865, що у разі зменшення розміру заробітної плати окремих працівників у зв'язку з набранням чинності цієї постанови відповідним працівникам здійснюється виплата різниці між діючим на момент прийняття постанови та новим розміром заробітної плати. Тобто нові посадові оклади суддям можуть бути застосовані лише з одночасною втратою чинності зазначених указів Президента України в частині оплати праці суддів.
Отже, заробітна плата суддів з 1 червня 2005 року повинна обчислюватись відповідно до положень нормативно-правових актів про оплату праці суддів, чинних з 1 січня 2006 року, а розміри заробітної плати суддів з 1 червня 2005 року повинні відповідати розмірам заробітної плати суддів, встановлених з 1 січня 2006 року.
Враховуючи наведене, суд критично ставиться до висновків судово-економічної експертизи від 23 лютого 2009 року, оскільки вони зроблені із врахуванням надбавок, встановлених указами Президента України.
Суд також вважає, що не передбачення державою бюджетних асигнувань у належному розмірі для виплати заробітної плати суддям не може бути виправданням порушення права судді на належний рівень грошового забезпечення, встановлений чинним на момент виникнення спірних відносин законодавством України.
Таку позицію займає і Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Суд також зважає на те, що виплаті суми недоплаченої заробітної плати у спірному періоді має передувати утримання з неї обов'язкових податків та зборів. Позивач займає штатну суддівську посаду в Апеляційному суді Хмельницької області, який нараховує та виплачує йому заробітну плату.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
За вищевикладених обставин, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, зобов'язавши Апеляційний суд Хмельницької області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року, з урахуванням проведених виплат за цей період, що буде належним способом захисту його порушеного права на отримання заробітної плати.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158, 160, 162, 227 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Апеляційний суд Хмельницької області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заробітну плату з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року, визначивши її розмір у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці суддів" від 3 вересня 2005 року № 865, з урахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 06 лютого 2014 року
Головуючий суддя судді/підпис/ /підпис/ /підпис/У.Т. Данилюк Д.Л. Фелонюк Г.В. Лабань
"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк