Господарський суд Чернігівської області
Іменем України
м. Чернігів, пр. Миру, 20 Тел. 69-81-66
4 лютого 2014 року № 927/1203/13
Позивач: Публічне акціонерне товариство "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК" ПРИВАТБАНК"
49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50
Відповідач:Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Предмет спору: про стягнення 530698,73 грн.
Суддя Фетисова І.А.
Представники сторін:
від позивача: Рожко С. М. д.3141-0 від 30.08.2013 року
від відповідача: ОСОБА_3 д.2302 від 04.12.2012 року
Рішення винесено після оголошеної в судовому засіданні30.01.2014 року перерви
Позивачем подано позов про стягнення 530698,73 грн. безпідставно набутих грошових коштів. В підставу заявленого позову позивачем покладено меморіальний ордер позивача № 7502 від 17.10.2012 р. про зарахування суми 530698,73 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_1 (відповідач по справі) та платіжною вимогою Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області № В11-17 від 28.08.2013 р. на суму 530698,73 грн., яка вчинена в процесі примусового виконання рішення та наказу №5028/7/60/2011 виданого 15.06.2012 року господарським судом Чернігівської області. В зв'язку з цим, позивач вважає, що відповідач двічі отримала суми 530698,73 грн. й свою правову позицію ґрунтує на безпідставному набутті відповідачем грошових коштів за приписами ст.1212 ЦК України, виникненню зобов'язань у відповідача по поверненню суми 530698,73 грн.
Відповідач у відзиві на позов повідомив про невизнання позовних вимог, безпідставність позову з огляду на відсутність перерахування коштів органом ДВС на рахунок відповідача в процесі примусового виконання виконавчого документу (наказу №5028/7/6/2011) та відсутність отримання коштів відповідачем на підставі меморіального ордеру позивача № 7502 від 17.10.2012 р. Відповідач до відзиву на позов надав документи про звернення до органу ДВС, Постанову КАГС від 04.06.2013 року по справі 5028/7/60/2011, Ухвалу ВГС України від 06.09.2013 року та інші.
Позивачем надані письмові пояснення з документами, в т.ч. дві Ухвали Дніпропетровського районного суду про накладення арештів на грошові кошти на рахунку відповідача, платіжне доручення про сплату судового збору за заяву про забезпечення позову, виписку по рахунку відповідача з 05.02.2011 року по 12.09.2013 року, меморіальний ордер №7502 від 17.10.2012 року та виписку по рахунку відповідача з 17.10.2012 року по 14.10.2013 року.
Позивачем 23.09.2013 року було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 530698,73 грн., що належать фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 ні й зберігаються на її поточному рахунку НОМЕР_1 в Філії «Чернігівське РУ» ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 353586, зупинення стягнення на підставі наказу господарського суду Чернігівської області по справі 5028/7/60/2011 з виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 21.12.2011 р. про стягнення 520199,10 грн. збитків (неотриманого прибутку), 1486,71 грн. державного мита, 71,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 7430,57 грн. судового збору, 1511 грн. витрат на послуги адвоката, розгляд якої , відповідно до Ухвали суду від 26.09.2013 року, було призначено здійснити в судовому засіданні 15.10.2013 року. В подальшому, в процесі розгляду справи, розгляд заяви судом відкладався до моменту отримання та дослідження судом доказів від сторін процесу.
На запит суду, Жовтневим відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції надано письмові пояснення, відповідно до яких зазначено про подання Державній казначейській службі України в Дніпропетровській області платіжних доручень №7952 від 28.11.2013 року на суму 182856,47 грн. та №7865 від 23.12.2013 року на суму 347842,26 грн. на перерахування ФОП ОСОБА_4 При цьому зазначає орган ДВС, що виконавче провадження не завершено, оскільки відділу ДВС не повернуто казначейством платіжних доручень з відміткою про оплату .
На запит суду, листом Головного управління Державної казначейської служби в Дніпропетровській області № 15-12/326-1058 від 28.01.2014 р. повідомлено, що станом на 27.01.2014 р. Управління державної казначейської служби України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська платіжні доручення № 7952 від 24.12.2013 р. на суму 182856,47 грн. та 7865 від 23.12.2013 р. на суму 347842,26 грн. про перерахування коштів на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 повернуто Жовтневому відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції для приведення реквізитів платіжних документів у відповідність з вимогами п. 3.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:
21.12.2011 р. господарським судом Чернігівської області винесено рішення по справі 5028/7/60/2011 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до 1 відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 до 2 відповідача Публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК" ПРИВАТБАНК" про визнання договору оренди приміщення від 29.06.2009 р., укладеного між позивачем та відповідачем 1 припиненим, визнання права позивача передавати з 05.02.2011 р. приміщення 2 та 3 поверхів площею 225,4 кв. м будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 в оренду, зобов'язання відповідача 2 прийняти в оренду приміщення 1,2 та 3 поверхів площею 330,6 кв. м будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 за договором оренди приміщення від 05.03.2008 р. та підписати акти приймання -здачі приміщення та про стягнення з відповідача 2 збитків (неотриманого прибутку) в сумі 573557,94 грн. за період з 05.02.2011 р. по 01.12.2011 р., яким позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 520199,10 грн. збитків (неотриманого прибутку), 1486,71 грн. державного мита, 71,35 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду у судах, 7430,57 грн. судового збору, 1511 грн. витрат на послуги адвоката. В решті позову до Публічного акціонерного товариства ?Комерційний банк Приватбанк? відмовити. В позові до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 відмовити в повному обсязі.
15.06.2012 р. господарським судом Чернігівської області на виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 21.12.2011 р., постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2012 р., постанови Вищого господарського суду України від 31.05.2012 р. видано наказ про стягнення з банку на користь підприємця суми 520199,10 грн. збитків (неотриманого прибутку), 1486,71 грн. державного мита, 71,35 грн. витрат на ІТЗ, 7430,57 грн. судового збору, 1511 грн. витрат на послуги адвоката, всього 530698,73 грн.
Саме сума 530698,73 грн. заявлена позивачем по цій справі до стягнення з відповідача.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області у справі 5028/7/60/2011 від 11.03.2013 року наказ від 15.06.2012 року було визнано таким, що не підлягає виконанню.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 р. по справі 5028/7/60/2011 ухвалу господарського суду Чернігівської області від 11.03.2013 р. по справі 5028/7/60/2011 скасовано. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відмовлено.
При цьому, апеляційним господарським судом в Постанові від 04.03.2013 року зазначено про недоведеність банком належними та допустимими доказами факту добровільного виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 21.12.2011 року по справі 5028/7/60/2011 року. Окрім того, апеляційною інстанцією в постанові від 04.03.2013 року зазначено, що наданий банком документ, складений за результатами перевірки філії «Чернігівське регіональне управління» ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» фахівцями управління Національного банку України у Чернігівській області, проведеної у період з 25.10.2012 року не є первинним документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не може підтверджувати здійснення господарської операції, а саме перерахування коштів в сумі 530698,73 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_1
Постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2013 р. по справі 5028/7/60/2011 постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 р. у справі 5028/7/60/2011 - без змін.
Позивачем у справі надано довідку Управління Національного Банку України в Чернігівській області складеної за результатами позапланової тематичної перевірки Філії «Чернігівське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» з питань відмови в обслуговуванні рахунку ФОП ОСОБА_1 станом на 26.10.2012 р. за період з 01.01.2012 р. по 26.10.2012 р. зроблено наступні висновки: станом на 30.10.2012 р. згідно ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30.10.2012 р. у справі 2-410/5280/12 накладено арешт на грошові кошти, що належать ФОП ОСОБА_1, які обліковуються на рахунку НОМЕР_1 в Чернігівському РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 353586 в межах заявлених позовних вимог - 539714,78 грн. За результатами перевірки було виявлено ряд порушень нормативно-правових актів Національного Банку України щодо здійснення Філією ідентифікації та вивчення своїх клієнтів. Зазначені порушення стали наслідком неналежного контролю за здійсненням процесу ідентифікації клієнтів в Філії.
Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. За приписами ст.105 ГПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, а за приписами ст.4-5 ГПК України до судових рішень віднесено прийняті господарськими судами при здійсненні правосуддя рішення, ухвали, постанови.
Як зазначено вище, апеляційним судом у Постанові від 04.03.2013 року дана оцінка вказаному документу та зроблено висновок про недоведеність банком факту добровільного виконання рішення господарського суду про стягнення 530698,73 грн. саме за меморіальним ордером № 7502 від 17.10.2012 р.
Окрім того, знайшов підтвердження в постанові Вищого господарського суду України від 04.11.2013 року у справі 5028/7/60/2011, висновок апеляційної інстанції щодо зарахування коштів по меморіальному ордеру № 7502 від 17.10.2012 р. банку, а саме те, що виписки по рахунку НОМЕР_1 протирічать одна одній, про відсутність фактичного перерахування банком на рахунок НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 ані 17.10.2012, ані пізніше коштів в сумі 530698,73 грн.
А тому, наданий позивачем примірник довідки Управління Національного Банку України в Чернігівській області в обґрунтування підтвердження добровільного виконання рішення суду меморіальним ордером, виписка по рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 11.02.2011 року по 12.09.2013 року із відомостями про добровільне виконання банком рішення суду 17.10.2012 року судом до уваги не приймається.
Таким чином, твердження позивача про добровільне виконання рішення господарського суду саме за меморіальним ордером № 7502 від 17.10.2012 р. є безпідставним та недоведеним позивачем належними та допустимими доказами.
По тексту позовної заяви позивач зазначає, що в порушення норм ст.4-3,4-7,34,43,101 ГПК України законна й обґрунтована ухвала господарського суду Чернігівської області від 11.03.2013 року по справі 5028/7/60/2011 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, була скасована Київським апеляційним господарським судом постановою. Така позиція позивача критично сприймається судом з огляду на чинність постанови апеляційного суду, відсутність скасування цієї постанови касаційною інстанцією та тим, що за приписами ст.124 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст.35,115 ГПК України судові рішення набувши законної сили є обов'язковими до виконання й обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень встановлюється процесуальним законом.
Стосовно примусового виконання рішення господарського суду Чернігівської області у справі 5028/7/60/2011 суд зазначає, що з наданих на запит суду Жовтневим відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, управління Державної казначейської служби в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровській області № 06-12/264 від 29.01.2014 року, управління Державної казначейської служби в Дніпропетровській області № 15-12/326-1058 від 28.01.2014 р. вбачається проведення примусового виконання та вчинення процедур щодо виконання наказу 5028/7/60/2011 від 15.06.2012 р. про стягнення 530698,73 грн. на користь ФОП ОСОБА_1
В тому числі, на момент розгляду справи, в провадженні Жовтневого відділу ВДВС Дніпропетровського МУЮ знаходиться зведене виконавче провадження В11-17 про стягнення коштів з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (позивача по цій справі) яке не завершено. Органом ДВС складені платіжні доручення №7952 від 28.11.2013 року на суму 182856,47 грн. та № 7865 від 23.12.2013 року на суму 347842,26 грн. про перерахування зазначених коштів з депозитного рахунка органу ДВС на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 саме в межах процедур примусового виконання наказу 5028/7/60/2011 від 15.06.2012 року про що зазначено в призначенні платежу по цим платіжним дорученням. Однак, на момент винесення цього рішення, зазначені платіжні доручення не оплачені органом казначейської служби, кошти на рахунок ФОП ОСОБА_1 не надходили. При цьому, як зазначено управлінням Державної казначейської служби в Дніпропетровській області № 15-12/326-1058 від 28.01.2014 р., станом на 27.01.2014 року платіжні доручення №7952 від 28.11.2013 року на суму 182856,47 грн. та № 7865 від 23.12.2013 року на суму 347842,26 грн. повернуто Жовтневому ВДВС Дніпропетровського МУЮ для приведення реквізитів платіжних документів у відповідність з вимогами п.3.5. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
Відповідно до ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню в разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
З наданих позивачем доказів та документів, пояснень та листів наданих Жовтневим відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, управлінням Державної казначейської служби в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровській області та управлінням Державної казначейської служби в Дніпропетровській області не вбачається фактичного виконання рішення господарського суду Чернігівської області у справі 5028/7/6/2011 та виконавчого документу - наказу 5028/7/60/2011 від 15.06.2012 року.
Відповідачем надано виписку ПУАТ «Фідобанк» по особовому рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 01.10.2013 року по 29.01.2014 року з якої не вбачається зарахування на розрахунковий рахунок відповідача коштів а ні від позивача, а ні від органу ДВС або казначейської служби як частково так й в сумі 530698,73 грн. При цьому, як вбачається з платіжних доручень органу ДВС №7952 від 28.11.2013 року на суму 182856,47 грн. та № 7865 від 23.12.2013 року на суму 347842,26 грн. в платіжних реквізитах відповідача зазначено АТ «Ерсте Банк». При цьому, відповідачем надано листи ПУАТ «Фідобанк» про зміну назви та правонаступництво АТ «Ерсте Банк» на ПАТ «Фідокомбанк» та злиття цих двох банків в ПУАТ «Фідобанк».
Таким чином, суд приходить до висновку, що стягувачем ФОП ОСОБА_1 у виконавчому провадженні В11-17 (відповідач по цій справі) не отримано коштів в сумі 530698,73 грн. в процесі примусового виконання рішення господарського суду Чернігівської області у справі 5028/7/60/2011 та виконавчого документу - наказу 5028/7/60/2011 від 15.06.2012 року.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
За змістом положень ст.1212 ЦК України про зобов'язання в зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов'язань породжується наявність таких юридичних фактів : 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали.
З аналізу цивільного законодавства, а саме ЦК України вбачається, що термін набуття права або майна означає момент та юридичний факт правомірного виникнення, отримання (переходу) у суб'єкта цивільного права ознак правоволодільця на об'єкт цивільного права (як то майно) або саме цивільне право (як то правоздатність, дієздатність).
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що саме факт реального набуття відповідачем грошових коштів позивача та факт їх отримання двічі відповідачем має пріоритетне значення для оцінки заявленого позову.
За таких обставин, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів того, що відповідачем набуто майно позивача (грошові кошти в сумі 530698,73 грн. ) саме двічі, відсутність доведеності факту збереження відповідачем після набуття майна відповідача як то в процесі добровільного так й в процесі примусового виконання рішення господарського суду Чернігівської області у справі 5028/7/60/2011 покладення на відповідача обов'язку оплати суми 530698,73 грн. є неправомірним.
Окрім того, судом в процесі дослідження матеріалів справи не встановлено відсутність правової підстави набуття грошових коштів або того, що така правова підстава відпала, оскільки рішення господарського суду Чернігівської області від 21.12.2011 року у справі 5028/7/60/2011 набрало законної сили, наказ як виконавчий документ не визнаним таким, що не підлягає виконанню. За таких обставин юридичного факту про те, що правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали судом не встановлено.
Захист цивільних прав та інтересів судом відповідно до приписів ст. 16 ЦК України передбачено наступним чином: кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Для судового захисту цивільного права та інтересу особи, в процесі розгляду справи, має бути встановлено порушення права та інтересу.
Приписами ст..3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
Суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість -одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним з загальнолюдських вимірів права. Добросовісність є наміром належним чином захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність є вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів всіх учасників останніх.
З вищеописаного вбачається, судом не встановлено фактів подвійного фактичного отримання відповідачем сум 530698,73 грн. двічі, а тому суд не вбачає порушень прав позивача на майно (грошові кошти), а тому відсутні підстави для здійснення судового захисту прав позивача, в т.ч. обраним позивачем способом - стягнення сум, а тому в позові має бути відмовлено повністю.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути,
зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Враховуючи, встановлення судом відсутності порушених прав позивача по заявленому позову, в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача та зупинення стягнення за виконавчим документом наказом 5028/7/60/2011 має бути відмовлено, в т.ч. з підстав, що нормами ГПК України передбачено зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, а наказ суду не є таким виконавчим документом про стягнення в безспірному порядку.
Керуючись ст.ст.11,16,1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,22,33,35,49,66,67, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити повністю.
Відмовити в задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Повне рішення складено 07 лютого 2014 року
Суддя І.А.Фетисова