донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.02.2014р. справа №905/7740/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого суддівРадіонова О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А.
секретар: за участю представників:Братченко О.В.
від позивача:Сторожук Ю.В., представник за дов. від 13.01.14р № 24
від відповідача:ОСОБА_6, фізична особа-підприємець
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тепло-ліга» м.Горлівка, Донецька область
на рішення господарського суду Донецької області
від03.12.2013 року
по справі№905/7740/13 (суддя Бойко І.А.)
за позовомПриватного підприємства «Тепло-ліга» м.Горлівка, Донецька область
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Горлівка, Донецька область
про визнання договору укладеним
05.11.2013р. Приватне підприємство «Тепло-Ліга» м.Горлівка, Донецька область, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Горлівка, Донецька область про визнання укладеним договору на надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій з 23.03.2013р. (а.с.2-3)
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.12.2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.81-82)
В обґрунтування прийнятого рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову внаслідок не дотримання позивачем порядку укладання договору та факту ухилення відповідача від свого обов»язку щодо його укладення.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Приватне підприємство «Тепло-Ліга» м.Горлівка, Донецька область звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 03.12.2013 року у справі №905/7740/13 скасувати, позовні вимоги задовольнити, договір «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій» вважати укладеним з 23.03.2013р. (а.с.88-92).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначає, з примірника договору від 23.03.2013 року вбачається, що відповідач не підписав договір та не скріпив печаткою, а також зазначив у ньому не свої реквізити. Також скаржник зазначив, що обов'язок сторони, яка одержала протокол розбіжностей по договору, передати розбіжності до суду в двадцятиденний строк, що відповідачем не було зроблено.
До Донецького апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява на апеляційне оскарження, яка є по суті запереченням на апеляційну скаргу, що розглянута судом та долучена до матеріалів справи.(а.с.93-102)
У судовому засідання представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.
Позивач, Приватне підприємство «Тепло-Ліга» м.Горлівка, Донецька область (ідентифікаційний код 34928659) є юридичною особою, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою з ЄДРПОУ (а.с.7-8).
Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 м.Горлівка, Донецька область (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а.с.9).
22.03.2013 року між Комунальним підприємством «Міська служба єдиного замовника» (за договором - замовник) та Приватним підприємством «Тепло-ліга» (за договором-виконавець) було укладено договір на послуги з утримання обслуговування житлових будинків, споруд, при будинкових територій та іншого комунального майна, за умовами якого замовник передав виконавцю функції з утримання, обслуговування та ремонту житлових будинків, споруд, обладнання, при будинкових територій (Додаток 1) та іншого комунального майна (а.с.11-14).
29.04.2013 року між Комунальним підприємством «Міська служба єдиного замовника» та Приватним підприємством «Тепло-Ліга» був укладений договір на послуги з утримання та обслуговування житлових будинків, споруд, прибудинкових територій та іншого комунального майна, предметом якого є передача балансоутримувачем виконавцю права на надання житлово-комунальних послуг, а також змісту при будинкових територій (а.с.15-19).
Перелік об'єктів комунальної власності, функції з утримання яких передано Приватному підприємству «Тепло-Ліга» за умовами договору від 22.03.2013 р. визначено Додатком 1 до договору від 22.03.2013 р.
Зокрема, до переліку об'єктів комунальної власності, функції з утримання яких передано Приватному підприємству «Тепло-Ліга», відповідно п.89 віднесено об'єкт, розташований за адресою: м.Горлівка, АДРЕСА_2
Відповідач, ФОП ОСОБА_6 є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 125,4 кв.м.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців Серія В00 №178986, місцем проживання ОСОБА_6 є: 84629, АДРЕСА_1 (а.с.9)
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 08.04.2013р., направив відповідачу з супровідним листом №452 від 08.04.2013р. проект договору від 23.03.2013р. «Про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій» у двох примірниках. (а.с. 24).
09.04.2013р. відповідач отримав 2 екземпляра проекту договору від 23.03.2013 року на надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_2, що підтверджує відмітка на листі №425 від 08.04.2013 року (а.с.24)
ФОП ОСОБА_6, заперечуючи щодо окремих умов вказаного договору, повернув не підписаний ним та не скріплений печаткою один примірник договору, а також направив позивачу протокол розбіжностей та виклав перелік послуг, за які згоден оплачувати грошові кошти у власній редакції. Протокол розбіжностей отримано скаржником 15.07.2013 року, про що свідчить відмітка в журналі реєстрації вхідної кореспонденції (а.с. 77-78).
У зв»язку з недосягненням сторонами узгодження щодо укладення договору на надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій від 23.03.2013р., не повернення відповідачем у визначеному порядку підписаного та скріпленого печаткою примірника договору, позивач звернувся до суду з вимогою до відповідача про визнання укладеним договору на надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій з 23.03.2013р.
Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо визнання договору про надання послуг з утримання будинків, споруджень та при будинкових територій в редакції позивача укладеним.
Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875-1У (далі -Закон № 1875)
За приписами ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
За приписами п.7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору ( ч. 3 ст. 184 ГК України).
У відповідності до ст. 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Послуги з утримання будинків, споруджень та прибудинкових територій за змістом ст. 1, п.1ч.1 ст. 13 Закону № 1875 є одним з видів комунальних послуг.
Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Статтею 19 Закону № 1875 встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
На підставі положень ст. 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", ч. 3 ст. 179, ст. 275 Господарського кодексу України укладення договору про надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій між виконавцем послуг та споживачем є обов'язковим.
Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою КМУ від 20.05.2009р. № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій».
Таким чином, укладання договору про надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій є обов'язковим для споживача при умові, що запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому.
Відмова ж споживача від його укладання суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. 627, 630 ЦК і ст. 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок їх власників (пункт перший статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"). Тому у випадках, коли власники приватизованих квартир не створили об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, кожний з них зобов'язаний укладати з власником будинку договір про участь у витратах на утримання (обслуговування і ремонт) будинку і прибудинкової території (пункт другий Порядку участі в організації і фінансуванні приватизованих житлових будинків їх колишніх власників). При ухиленні власників квартир від укладання таких договорів вони можуть бути примушені до цього.
Ці правила за аналогією застосовуються і до власників нежитлових приміщень, оскільки за нормами Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги і утримання прибудинкових територій", випливають відповідні обов'язки і відповідальність власників нежитлових приміщень.
Порядок укладання договорів встановлений ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України.
Згідно положень ч. 2, 3 ст.181 ГК України, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов»язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони (ч.4, 5 ст. 181 ГК України).
За приписами ч. 7 ст. 181 ГК України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов»язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів ( робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним ( таким, що не відбувся) (ч. 8 ст. 181 ГК України)
Згідно з ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Частиною 1 ст. 642 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Виходячи з приписів наведених норм вбачається обов'язок сторони, що зверталася задля укладення договору з його проектом у разі неотримання у 20 денний строк відповіді на заявлену пропозицію, укладеного договору чи протоколу розбіжностей до договору тощо, визначитися з позицією другої сторони по договору та у разі недосягнення згоди за умовами договору при обов'язковості його укладення, звернутися до суду з відповідною вимогою.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав проект договору 09.04.2013 р., тобто позивач у разі неотримання відповіді щодо укладення договору на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій повинен був відреагувати згідно вимог діючого законодавства в строк до 03.05.2013 р. з урахуванням поштового перебігу.
В матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем у встановлений строк позивачеві ані протоколу розбіжностей, ані відповіді на заявлену пропозицію.
Статтею 187 Господарського кодексу України визначено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Протокол розбіжностей був наданий відповідачем позивачу 15.07.2013 року, тобто, з порушенням строків, передбачених діючим законодавством. Позивач згідно штемпеля канцелярії, звернувся до суду з даним позовом лише 05.11.2013 року, тобто також з пропуском двадцятиденного строку, встановленого статтею 181 ГК України.
Таким чином, позивач не довів суду дотримання ним встановленого законом порядку при укладення господарських договорів.
Судова колегія враховує і ті обставини, що примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 Господарського кодексу України та статтею 649 Цивільного кодексу України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи укладення договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна з сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо умов договору.
Отже, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про те, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами, що відповідач ухиляється від свого обов'язку щодо укладення договору, а відтак підстав для задоволення позову немає.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судове рішення є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, а відтак підстав для її задоволення немає.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тепло-Ліга» м.Горлівка, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 03.12.2013р. у справі №905/7740/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 03.12.2013 року у справі №905/7740/13 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.О.Радіонова
Судді І.В.Зубченко
О.А.Марченко
Надр.5 прим:1 -у справу; 1 -позивачу;1 -відповідачу; 1 -ДАГС;1-ГС Дон. обл.