Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 лютого 2014 р. Справа №805/1078/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10 год. 35 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,
при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька
Головного управління Міндоходів у Донецькій області
до Публічного акціонерного товариства «Донецьке автотранспортне підприємство
0513»
про надання дозволу на погашення податкового боргу Публічного акціонерного
товариства «Донецьке автотранспортне підприємство 0513» у розмірі 164 819,10 грн. за
рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно з актом
опису майна від 30.09.2013р.,-
за участю представників сторін:
від позивача: Лісневський С.О. - за дов. від 16.09.2013р.;
від відповідача: не з'явився.
Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Донецьке автотранспортне підприємство 0513» про надання дозволу на погашення податкового боргу Публічного акціонерного товариства «Донецьке автотранспортне підприємство 0513» у розмірі 164 819,10 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно з актом опису майна від 30.09.2013р..
Правовою підставою надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна представник позивача під час розгляду справи вважає норми ст.ст. 20, 95 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг в сумі 164 819,10 грн. у відповідача виник на підставі несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань за спеціальне використання води у розмірі 5 789,77 грн., з податку на додану вартість у розмірі 51 232,14 грн. та податкових зобов'язань з орендної плати за землю у розмірі 107 797,19 грн. Зазначає, що позивачем на виконання постанови суду по справі від 31.10.2013р. № 805/15347/13-а про стягнення коштів за податковим боргом були спрямовані в банк інкасові доручення, які повернуті без виконання, що унеможливлює стягнути кошти за податковим боргом. Активи платника податків передані у податкову заставу. З урахуванням викладеного просить суд позов задовольнити.
Представник позивача у судове засідання з'явився, надав пояснення аналогічні позову.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав заяву, відповідно до якої просив суд розглянути справу за відсутності його представника. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Відповідач - Публічне акціонерне товариство «Донецьке автотранспортне підприємство 0513» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 00858266, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області (арк. справи 7 том 1).
Відповідно до п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.
Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Порядок погашення податкового боргу визначений главою 9 Податкового кодексу України.
Статтею 95 Податкового кодексу України визначений перелік заходів направлених на погашення податкового боргу платника податків, що здійснюються податковим органом.
Пунктом 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно із абз. 2 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби, у свою чергу, звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі прямо передбачено законом.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.
Як встановлено судом, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі № 805/15347/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства «Донецьке автотранспортне підприємство 0513» про стягнення грошових коштів, що належать платнику податків з розрахункових рахунків у банках в розмірі 103 072,45 грн. позовні вимоги позивача задоволені.
Як вбачається з матеріалів справи (арк. справи 57-82 том 1) позивачем на виконання зазначеної вище постанови суду до ДОДАТ «Райффайзен банк Аваль» були направлені інкасові доручення, які були залишені без виконання, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника податків, про що на зворотній стороні відповідних інкасових доручень наявна відмітка банку про відсутність грошових коштів на рахунках боржника.
У зв'язку з тим, що вказані суми податкового зобов'язання не були сплачені за підприємством значиться борг перед бюджетом, який складає 164 819,10 грн. Сума заборгованості підтверджується позивачем зворотним боком облікової картки платника податків, розрахунком суми позову (арк. справи 5, 6, 12-25 том 1).
За приписами п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України, встановлена черговість прийняття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме, першочергово податковим органом приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, податковий орган може приймати заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, в якого наявний податковий борг.
Відповідно до п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Відповідно до п. 95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що податковим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 03.07.2013р. № 156-19.
Пунктами 88.1 - 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
Як передбачено п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Податковим органом було винесено рішення про опис майна у податкову заставу від 08.08.2013р. № 141, складено акт опису майна від 30.09.2013р. (арк. справи 9-10 том 1) та зареєстровано право податкової застави, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 04.10.2013р. № 10284304 (арк. справи 11 том 1), що також є передумовою для погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Законодавець чітко визначив, що продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, як захід щодо погашення податкового боргу платника податків є виключною нормою та може застосовуватись податковим органом лише у разі недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків.
Як зазначалось судом раніше, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі № 805/15347/13-а були задоволенні позовні вимоги податкового органу про стягнення податкового боргу з рахунків у банках в розмірі 103 072,45 грн..
Тобто, у відповідача на момент звернення до суду з даним позовом відсутні кошти на розрахункових рахунках в банках, що унеможливлює здійснити стягнення податкового боргу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено позов про надання дозволу на погашення податкового боргу Публічного акціонерного товариства «Донецьке автотранспортне підприємство 0513» у розмірі 164 819,10 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно з актом опису майна від 30.09.2013р..
Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.
Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства «Донецьке автотранспортне підприємство 0513» про надання дозволу на погашення податкового боргу Публічного акціонерного товариства «Донецьке автотранспортне підприємство 0513» у розмірі 164 819,10 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно з актом опису майна від 30.09.2013р. - задовольнити повністю.
Надати дозвіл Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на погашення податкового боргу Публічного акціонерного товариства «Донецьке автотранспортне підприємство 0513» у розмірі 164 819,10 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно з актом опису майна від 30.09.2013р..
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 04 лютого 2014 року. Постанова у повному обсязі складена 07 лютого 2014 року.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Абдукадирова К.Е.