Справа: № 2а-5907/11 Головуючий у 1-й інстанції:Унятицький Д.Є. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
31 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Чаку Є.В.
суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 01 вересня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 01 вересня 2011 р. позов задоволено повністю.
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і винести нову про відмову в задоволенні позову.
Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, а також є особою, віднесеною до 4 категорії.
Згідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку що позивач має право на підвищення пенсії, але відповідач на порушення вимог діючого законодавства не здійснив її підвищення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Бородянського районного суду Київської області від 01 вересня 2011 р. - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Старова Н.Е.