Справа: № 2а-2610/7688/12 Головуючий у 1-й інстанції: Гайдук С. В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
30 січня 2014 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,
розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду в Шевченківському районі м. Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання призначити пенсію державного службовця, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду в Шевченківському районі м. Києва на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 20.06.2012 року, -
Позивач звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію державного службовця.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.06.2012 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва і отримує пенсію за віком.
10.10.2011 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії державного службовця та зарахування до стажу державної служби часу перебування у Збройних Силах України.
Листом від листопада 2011 року № Р-4026/09 УПФУ у Шевченківському районі м. Києва повідомило, що оскільки позивач на момент досягнення пенсійного віку не працював на посадах державних службовців, передбачених ст. 25 закону України «Про державну службу», то час військової служби у Збройних Силах не можу бути включений до двадцятирічного стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державних службовців.
Так, згідно пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.94 № 283, до стажу державної служби включається час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Однак, відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
За змістом наведеної норми обов'язковою умовою призначення пенсії за правилами Закону України «Про державну службу» було досягнення пенсійного віку на посаді державного службовця. Проте, позивач досяг пенсійного віку під час, коли він не працював на посаді державного службовця.
З копії трудової книжки вбачається, що позивач звільнений з державної служби 23.02.2005 року і на момент досягнення пенсійного віку 13.07.2011 року на такій не перебував.
Враховуючи викладене, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Шевченківському районі м. Києва на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 20.06.2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду в Шевченківському районі м. Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання призначити пенсію державного службовця - залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 20.06.2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 30.01.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 30.01.2014 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.